Сучасні елеватори в Україні надзвичайно потребують вкладень у оновлення, оскільки нинішній рівень автоматизації суттєво відстає від американських норм. Така обставина спричиняє значні розбіжності в потребі до людського складу: якщо в США елеватор із подібною пропускною спроможністю обслуговує лише біля десяти фахівців, в Україні для цього потрібно майже сто робітників.
Основні фактори технологічного розриву
Як зазначає керівник і співвласник підприємства «Зерновий Дім» Андрій Семенович, фундаментальна відмінність між українськими та американськими зерносховищами полягає в глибині інтеграції автоматизованих систем. Це охоплює всі стадії діяльності: починаючи від прийому, збереження та видачі зерна, до перевірки його якості та ведення обліку. Недостатній ступінь автоматизації вимагає залучення значно чисельнішого штату для виконання ідентичних процесів, що веде до збільшення експлуатаційних витрат та зменшення продуктивності.