Фото Pflanzenkrankheiten.ch
Ключові виклики у фунгіцидному захисті озимої пшениці полягають у визначенні найбільш сприятливих термінів внесення фунгіцидів та коректному підборі препаратів для протидії збудникам плямистостей, борошнистої роси та кореневих гнилей. Надзвичайно важливими є проведення ретельних обстежень посівів після відновлення вегетації навесні для виявлення поширення грибкових захворювань, своєчасна діагностика та ідентифікація патогену, встановлення оптимальних термінів обробки та норм витрати фунгіцидів.
Застосування дієвих фунгіцидів із тривалим періодом захисту на цій стадії дозволяє уникнути втрати продуктивних стебел під час кущення та зберегти активну площу листової поверхні рослин у період від виходу в трубку до колосіння.
Тривала волога осінь у поєднанні з морозною та вологою зимою 2026 року створили ідеальні умови для розвитку прикореневих гнилей (церкоспорельозної, фузаріозної та гельмінтоспоріозної), борошнистої роси та септоріозу.
Церкоспорельозна коренева гниль пшениці (Cercosporella herpotrichoides) призводить до почорніння та відмирання кореневої системи. Симптоми хвороби проявляються у вигляді овальних плям з темно-коричневою окантовкою на колеоптилі та біля основи стебла. На ураженій ділянці формується структура, схожа на “вічко”; при сильному ураженні кілька таких плям зливаються, утворюючи звуження. Тканини руйнуються, стебла деформуються, ламаються, що призводить до вилягання рослин. Розвиток патогену стимулюється прохолодною, вологою погодою, високою вологістю ґрунту, сніжною зимою та холодною весною. Втрати врожаю від цього захворювання можуть досягати 30%.
Септоріоз (Septoria tritici, Stagonospora nodorum) є одним із найпоширеніших захворювань, що вражає всі надземні частини рослин. Перші ознаки з’являються на колеоптилі у вигляді поодиноких коричневих плям. Збудник може також уражати колос. Джерелом інфекції є рослинні залишки, сходи та насіння. Особливо активно хвороба розвивається за частих опадів, температур у межах 20-25 °C та помірного вітру. Інкубаційний період, залежно від погодних умов, може тривати від 6 до 25 днів. Недостатнє зволоження навесні (у період накопичення інфекційного матеріалу на сходах) та в наступні літні місяці може сповільнювати поширення хвороби. Залежно від рівня розвитку фітопатогену, потенційні втрати врожаю можуть коливатися від 15% до 50%.
Борошниста роса (Erysiphe graminis) переважно уражає сорти озимої пшениці з високим потенціалом урожайності, а також посіви із щільним стеблостоєм. Її розвиток характеризується коротким латентним періодом – від 5 днів. Перші ознаки у вигляді білуватого нальоту, який згодом перетворюється на щільне переплетення гіфів міцелію, з’являються на листках та їх піхвах. Згодом можуть бути уражені всі надземні частини рослин. Зараження відбувається при температурі від 0 до 20 °C та відносній вологості повітря 50-100%. Хвороба призводить до скорочення асиміляційної поверхні листя та руйнування хлорофілу.
Церкоспорельозна прикоренева гниль пшениці. Фото Superagronom.com
Септоріоз. Фото Pflanzenkrankheiten.ch
Борошниста роса. Фото Farmer.pl
NB: Захист посівів озимої пшениці в ранньовесняний період розвитку передбачає внесення фунгіцидів з різних хімічних класів для контролю розвитку збудника борошнистої роси та для профілактики появи септоріозу листя.
Компанія Агро Експерт для ефективного біологічного контролю з урахуванням економічної доцільності рекомендує застосування дієвих фунгіцидних схем захисту для боротьби із зазначеними хворобами на посівах озимої пшениці в ранньовесняний період вегетації 2026 року:
- Епіфора, КЕ (пропіконазол, 250 г/л + ципроконазол, 80 г/л) 0,5 л/га + Кастер, КС (карбендазим, 500 г/л) 0,6 л/га + ад’ювант Perifolis 0,05 л/100 л;
- Ніурі, КЕ (тебуконазол, 160 г/л + протіоконазол, 80 г/л) 1 л/га + Кастер, КС (карбендазим, 500 г/л) 0,6 л/га + ад’ювант Perifolis 0,05 л/100 л.
Високоефективні схеми з профілактичною та лікувальною дією призначені для захисту посівів зернових колосових культур від збудників борошнистої роси, прикореневої гнилі та септоріозу листя в ранньовесняний період вегетації, зокрема у фазі ВВСН 25 – 31, при ранньому розвитку хвороб та високому інфекційному фоні.
Фунгіцидні схеми демонструють високу ефективність у боротьбі з септоріозом листя завдяки наявності триазольних компонентів. Карбендазим є дієвим засобом проти церкоспорельознаї та фузаріозної прикореневої гнилі, тому зазначена схема забезпечує контроль як найпоширеніших весняних, так і ранньовесняних захворювань.
Критично важливими періодами для застосування фунгіцидів є фаза початку весняного кущіння – вихід у трубку (ВВСН 25 – 31) та фаза прапорцевого листка (ВВСН 37 – 39). Саме в ці періоди у рослині формуються найважливіші показники майбутнього врожаю: кількість продуктивних стебел, що дадуть повноцінне колосся, кількість колосків та зерен у колосі.