Упровадження передових технологічних рішень в агробізнесі стає питанням, яке неминуче торкнеться як великих гравців ринку, так і малих підприємств. Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN, детально розповіла про секторальну стратегію AgroTech у рамках загальної стратегії цифрового розвитку та інновацій України до 2030 року.
Пані Олено, чи не могли б ви спершу пояснити, що таке проєктний офіс WINWIN, як він сприяє реалізації стратегії цифрового розвитку та інновацій України, і з чого розпочалася ця робота?
— Я розумію, що назва стратегії може здаватися дещо складною, але варто глибше розібратися, що це за ініціатива, які її цілі, і яке місце агротех-стратегія займає не лише в розвитку аграрного сектору України, а й у загальному стратегічному баченні економіки країни.
Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN
Ініціатива розробки стратегії цифрового розвитку та інновацій України до 2030 року належить Міністерству цифрової трансформації України. Цей документ було офіційно затверджено урядом у грудні 2024 року. Стратегія окреслює конкретні напрямки та кроки, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. В рамках цієї загальної стратегії визначено 14 ключових напрямків, або, як їх називають в ІТ-сфері, 14 вертикалей. Серед них — Defense Tech, MedTex, AgroTech, а також GOF TECH, що охоплює цифрові державні послуги. Для кожної з цих 14 вертикалей розроблені секторальні стратегії, які деталізують потенційні дії, напрямки розвитку та механізми їх реалізації.
Галузева стратегія для агротехнологічного напрямку охоплює дві основні сфери: технології в сільському господарстві та технології в харчовій промисловості. Наразі основна увага зосереджена на напрямку AgroTech, але з перспективою розширення на FoodTech вже наступного року, на що я сподіваюся. Сама стратегія передбачає чотири ключові вектори розвитку, що визначають потенціал України та її агросектору для світової спільноти, і куди ми можемо прийти за умови спільної роботи над розвитком галузі, впровадженням інновацій та сучасних технологій.
Перший аспект полягає у стимулюванні створення агротех-рішень. Це охоплює розробку, заснування R&D-центрів, налагодження співпраці між державою, науковими установами та бізнесом, а також масштабування інноваційних розробок. Сьогодні аграрний сектор активно впроваджує технологічні рішення, існують як нові, що зароджуються, так і імпортовані з інших країн інноваційні підходи.
У нас зараз аграрний сектор дуже активно працює над впровадженням технологічних рішень. Є інноваційні рішення, які розпочинають зароджуватися, можна так сказати, або вони імпортуються з інших країн
Важливим є другий пункт, що стосується R&D-центрів для тестування агротех-рішень. Україна може бути надзвичайно цікавою в цьому контексті завдяки великим площам сільськогосподарських угідь. Навіть попри наявність замінованих територій, окупованих земель або ґрунтів, що потребують відновлення, ми володіємо різноманітними кліматичними зонами та типами ґрунтів, придатними для вирощування та тестування. Стратегія передбачає, що Україна може стати своєрідним полігоном для випробування нових інноваційних розробок зі США, Європи, Азії. Це сприятиме залученню висококваліфікованих фахівців, розвитку внутрішнього ринку та популяризації напрямку AgroTech на міжнародній арені.
Усі знають Україну як потужного гравця агроіндустрії, виробника сировини та високоякісної харчової продукції. Однак у рамках стратегії ми прагнемо підкреслити, що це не лише про IT-індустрію, яка може підтримати агросферу, а саме про ефективне використання агротехнологій та інновацій в Україні, які мають потенціал для масштабування на світових ринках.
Третій блок стосується зміцнення позицій на ринку глибокої переробки. Як я вже згадувала, Україна є сировинним гігантом. Фокусування на технологічній складовій дозволить нам перейти від статусу сировинного експортера до виробника продуктів з доданою вартістю, чому сприятимуть інноваційні технології.
Четвертий блок, один з найважливіших і водночас найскладніших, — це підготовка кваліфікованих агротех-фахівців. Тут ключова роль належить освіті та наявності підготовлених кадрів. Наразі ми з’ясовуємо, кого саме необхідно навчати: чи агрономів, аби вони розуміли переваги штучного інтелекту для прогнозування хвороб рослин, чи варто зосередитись на перекваліфікації, наприклад, колишніх військових, які мають досвід роботи з дронами, для їх подальшого застосування в агросекторі. Це критично важливе питання, яке потребує тісної співпраці з університетами, коледжами та професійними навчальними закладами.
Як сучасні виклики, такі як війна, дефіцит робочої сили та зміни клімату, впливають на необхідність впровадження технологій в агросекторі України?
— По-перше, це втрата та мінування сільськогосподарських земель. Приблизно 20% земель залишаються потенційно замінованими.
Необхідно також згадати про дефіцит кваліфікованих людських ресурсів. Важливо наголосити, що йдеться не лише про брак агрономів, здатних застосовувати технологічні інновації, а й про нестачу робочих рук на полях. Автоматизація процесів цифровізації та використання систем автопілотування може частково нівелювати цю проблему. Я свого часу мала досвід роботи на невеликому підприємстві в Одеській області, яке обробляло 2500 гектарів. У нас була типова ситуація, коли доводилося привозити працівників з інших сіл, розташованих за 150 кілометрів, через відсутність місцевих робітників. Це було чотири роки тому, а зараз ситуація лише погіршилася. Отже, мова не йде про те, що ІТ, технології чи інновації повністю замінять людей. Швидше, вони допоможуть заповнити прогалини, що виникли внаслідок повномасштабної війни, відтоку спеціалістів, нестачі робочої сили та міграції.
Проблематичним є також поступове скорочення поголів’я у тваринництві. В Україні вже застосовуються технології та інновації, оскільки існує занепокоєння щодо загального стану поголів’я великої рогатої худоби. Сучасні рішення можуть допомогти, щонайменше, передбачати певні захворювання та зберігати наявне поголів’я.
Технології, інновації можуть допомогти, як мінімум, передбачати певні захворювання і зберігати те поголів’я, яке можна зберегти
Наступне актуальне питання — зміни клімату та деградація ґрунтів. Ці проблеми тісно пов’язані з втратою земель та їх мінуванням. Якщо одна проблема полягає в замінованості територій, то інша — це вплив повномасштабного вторгнення, обстрілів, ракетних ударів та шкідливих викидів на кліматичні умови. Наприклад, за останні 3–4 роки клімат на Одещині помітно змінився: температура зростає, кількість снігу зменшується. Це створює труднощі під час посівної кампанії, оскільки навесні ґрунт часто не має достатньо вологи через брак снігу та опадів. Це, своєю чергою, породжує низку інших проблем. Отже, сучасні виклики є досить численними.
Які, на вашу думку, сильні сторони України для розвитку технологічного сектору?
— Щиро кажучи, ми часто недооцінюємо наші досягнення та потенціал агросектору. Великі компанії та навіть невеликі фермерські господарства в Україні активно впроваджують сучасні технології, використовують дрони, автопілоти, закуповують новітнє обладнання для оптимізації та автоматизації виробничих процесів. Хоча може здаватися, що за кордоном умови розвитку кращі та ресурсів більше, аналіз комунікації з міжнародними партнерами свідчить, що це не завжди так. Україна має свої переваги, широке поле для впровадження сучасних рішень та демонструє значну кількість уже реалізованих інноваційних проектів.
Хоча інноваційні рішення в агросекторі можуть відрізнятися від тих, що застосовуються в Defense Tech або MedTex, для нас і для всього світу, враховуючи, що агросектор є одним з найстаріших і найскладніших для швидкого впровадження інновацій, ми рухаємося достатньо стрімко і маємо позитивну динаміку. Це, безумовно, пов’язано з нашим географічним розташуванням, підтримкою партнерів, які інвестують у нас з точки зору безпеки, зокрема продовольчої безпеки не тільки України та Європи, а й усього світу.
Крім того, ми маємо досвід, набутий, на жаль, не з власної волі, а внаслідок війни, що триває з 2014 року. Технології, такі як автопілоти та дрони, спочатку набули розвитку у військовій сфері, потім були адаптовані для агросектору, знову зазнали трансформацій на полі бою у 2022 році, і тепер ці протестовані рішення повертаються до агросектору.
У чому ви вбачаєте слабкі сторони розвитку технологічного сектору на даний момент?
— За останні три місяці ми провели низку інтерв’ю з представниками бізнесу, зокрема аграрних компаній. Деякі великі підприємства активно розвивають R&D, застосовують різноманітні технології для оптимізації процесів та підвищення врожайності, працюють зі ШІ, аналітикою та мають власні платформи. На основі зібраної інформації можна виділити не стільки критичні слабкості, скільки існуючі проблеми, над якими необхідно працювати. По-перше, це невисокий рівень впровадження інновацій серед малих і середніх агровиробників. Це залежить від регіону та наявних ресурсів – як фінансових, так і людських. Тому підприємці не завжди усвідомлюють доцільність інвестицій у нові технології та їхню потенційну користь.
Якщо технологія ефективна, це добре. Якщо ж через певні труднощі вона виявилася невдалою, про це слід відкрито говорити, висвітлювати проблему та шукати шляхи її вирішення. Великі підприємства вже мають практичний досвід впровадження технологічних рішень. Однак невеликі підприємства, наприклад, на півдні Одещини, ще не так активно застосовують сучасні рішення. Для них технології часто обмежуються оновленням техніки, скажімо, заміною старого трактора на новий John Deere. При цьому вони рідко розглядають альтернативні варіанти або порівнюють ефективність більш доступних технологій, представлених на українському ринку.
Наступне питання – це слабкий споживчий попит на інноваційні рішення в харчовій промисловості та недостатній рівень масштабування наявних агротех-рішень. Компанії, що впроваджують аграрні технології, часто самостійно популяризують свою діяльність, проводячи польові демонстрації. Далі – це брак технологічних навичок у традиційному секторі, недовіра інвесторів (пов’язана з геополітичною ситуацією та повномасштабним вторгненням), застаріле законодавство та обмежений доступ до фінансування. Важливо також зазначити, що пріоритетом для малого та середнього бізнесу часто є забезпечення паливом, а не придбання, наприклад, автопілота, що є критично важливою щоденною потребою.
Йдеться не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Швидше це про те, що вони допоможуть закрити ті прогалини, які виникли через ситуацію в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, нестачу робочої сили та міграцію
Також проблемою є брак взаємодії, що ми виявили під час інтерв’ю та розробки дорожньої карти. Бізнес, особливо малі фермерські господарства, взаємодіє між собою надзвичайно мало. Їхнє основне завдання – виростити врожай, реалізувати його, пережити рік, покрити всі витрати, не піти в мінус, і це вважається успіхом. Ми ж говоримо про необхідність співпраці, обміну досвідом. Якщо фермери та агропідприємці прагнуть вижити, їм доведеться поступово адаптуватися. Враховуючи швидкість розвитку технологічних рішень, ця адаптація може бути складною, але неминучою для збереження бізнесу.
Отже, чи можуть можливості AgroTech допомогти вирішити проблеми бізнесу та сприяти розвитку аграрної галузі?
— Наразі ми вже робимо певнi кроки. По-перше, це законодавча робота. Як я вже згадувала, ми розробили дорожню карту з дерегуляції у сфері AgroTech, визначивши ключові питання та проблеми, що турбують бізнес. Наразі ми працюємо над врегулюванням використання агродронів, зокрема, щодо підняття дронів у повітря над полями та отримання дозволів на їх застосування. Наша мета – зменшити труднощі для агробізнесу.
Реалізація нашої стратегії – це довгострокова перспектива. Ми реалістично оцінюємо ситуацію в секторі, намагаємось максимально консолідувати ринок, будувати довіру з вітчизняними та міжнародними партнерами, демонструючи відкритість до співпраці. Ми готові враховувати пропозиції та визначати пріоритетні напрямки залежно від ринкової кон’юнктури та потреб усіх учасників ринку, незалежно від їхнього регіону, розміру чи поточних викликів, навіть в умовах повномасштабного вторгнення.
Довідково. AgroTech – це перспективний напрям, який сприятиме інтеграції технологічних рішень в Україну у таких стратегічно важливих секторах економіки, як сільське господарство, харчова промисловість, біоенергетика та логістика.
Деякі ключові можливості, що відкриває AgroTech:
- Зміцнення позицій на глобальному ринку: розвиток технологій дозволить перейти від експорту сировини до виробництва інноваційної продукції з вищою доданою вартістю.
- Подолання дефіциту кадрів: автоматизація та роботизація компенсують нестачу людських ресурсів, забезпечуючи стабільність виробництва.
- Відновлення земель: використання дронів для моніторингу та роботизованих систем сприятиме розмінуванню та підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь.
- Стійкість до кліматичних змін: застосування сучасних технологій та цифрове управління водними ресурсами допоможе зменшити вплив клімату та збільшити врожайність.
- Модернізація тваринництва: впровадження AgroTech-технологій, зокрема для виробництва рослинних альтернатив м’ясній продукції.
- Для реалізації цих можливостей важливо запустити низку інноваційних проектів, які дозволять протестувати нові технології на практиці та інтегрувати їх у реальний сектор економіки.
Для ефективної реалізації секторальної стратегії необхідно створити відповідну екосистему підтримки технологічних інновацій у сільському господарстві, що передбачає:
- Розвиток нормативно-правової бази для регулювання автономної техніки та інноваційних харчових технологій.
- Інвестиції в інфраструктуру та R&D — створення дослідницьких центрів та підтримка технологічних парків.
- Фінансова підтримка стартапів та підприємств — гранти, податкові пільги та програми державно-приватного партнерства.
- Залучення міжнародних партнерів для інтеграції в глобальні ланцюги агропродовольчої цінності.
Серед потенційних пілотних проєктів:
- WINWIN AgroTech Centre of Excellence — впровадження передових технологій, підтримка стартапів та наукових досліджень для модернізації аграрного та продовольчого секторів, залучення інвестицій та партнерств.
- Розбудова AgroTech-парків — створення тестових зон для випробування нової агротехніки та технологій, що сприятиме масштабуванню успішних рішень через співпрацю розробників і фермерів.
- Глибока переробка агросировини — розвиток внутрішнього ринку збуту, стабілізація цін та залучення інвестицій.
Юлія Наружна, [email protected]