Перша роботизована молочна ферма «Ерідон» була відкрита 10 років тому, у 2015 році. У той час це вважалося дивиною. Тепер із чотирьох молочних ферм, що входять до холдингу, дві є роботизованими. І взагалі, роботи в галузі тваринництва поступово стають такою ж звичкою, як чат GPT або Claude в мобільному телефоні. Тому ми вирішили подивитися, як роботи «порозумілися» з коровами, тваринники — з роботами, і чим сучасні пристрої з електронним інтелектом відрізняються від своїх попередників. Друга роботизована ферма «Ерідон» була відкрита три роки тому в Київській області. Саме туди ми й прямуємо.
Фактично, роботизованим молочно-товарним комплексом управляє ПП «Євросем», що є частиною структури компанії «Ерідон». Весь комплекс включає приблизно 10 споруд. Корівників — два. Це досить великі будівлі розміром 160 на 40 метрів. З одного з них ми й починаємо нашу ознайомчу подорож.
Під час огляду території з оглядового майданчика, Микола Дзюбан, керівник напрямку молочного скотарства групи агропідприємств «Ерідон», розповідає про особливості конструкції «коров’ячого дому». Він збудований з металевих конструкцій рамного типу, тобто не має жодних стовпів та інших підтримуючих елементів у центрі зали. У приміщенні є два кормові столи ― по одному з кожного боку. При цьому висота корівника на рівні найвищої точки — 13 метрів. Зона роботизованого доїння розташована в центрі.
«Все це зроблено для забезпечення комфорту людей і тварин. Усім зручно: є простір для розміщення роботів і персоналу. Зона відпочинку корів абсолютно вільна. І найважливіше — корова може вільно робити те, що їй потрібно: підвестися, поїсти, прилягти, попити, піти на доїння», — пояснює Микола Дзюбан.
Стук, стук — хто мешкає в корівнику?
В одному корівнику утримується 400 корів. В цілому на фермі ПП «Євросем» зараз 1,4 тис. голів худоби, з яких 600 — дійні корови. Усі вони голштинської породи. Це цілеспрямований вибір, щоб у стаді не було змішання різних порід худоби.
Більше того, свою молочно-товарну ферму «Євросем» збудував на основі вже наявної ферми, провівши її модернізацію.
Рішення про будівництво сучасного комплексу для роботизованого доїння в компанії прийняли у 2021 році. На втілення проєкту знадобився рік і ціла епоха. В експлуатацію комплекс ввели за місяць до початку повномасштабного вторгнення ― наприкінці січня 2022 року. На той час поголів’я дійних корів на фермі становило 130 голів.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«Протягом першого року збільшили поголів’я до 420 голів ― шляхом закупівлі нетелів. Їх завозили з Данії і купували в Україні ― у різних господарствах. Але найбільш нестандартним було рішення про закупівлю корів і нетелів на Харківщині. Їх вивозили з-під обстрілів. Це було дуже складно, оскільки корови тиждень були не доєні. У 2023 році поголів’я не змінювалося ― накопичували сили, а от у 2024 році завдяки власному потомству додали ще майже 200 голів. І зараз у нас 600 дійних корів».
Прогрес завойовує корів
Заходимо до зали. Всередині дійсно просторо, є багато вільних місць. Це одна з переваг вільного утримання. Тварини самі вибирають, де їм знаходитися. Крім того, продумана конструкція корівника. Людей майже немає. Зате в поле зору відразу потрапляють два пристрої — один, що нагадує великого робота-пилососа, рухається рядами й підгортає корм коровам. Другий — схожий на мітлу — заходить ззаду і чистить корів. Тварини не звертають уваги на пристрої — звикли.
Весь комплекс обслуговують приблизно 30 осіб. На звичайній фермі штат працівників був би щонайменше на 30-50% більшим. Микола уточнює, що фактично роботизовану ферму може обслуговувати й менша кількість людей.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«У нас є центр навчання — готуємо молодих фахівців. Зараз студентів — четверо. Вони теж у штаті, оскільки паралельно з навчанням виконують певні роботи. Після навчання або залишаться на нашій фермі, або будуть переведені на іншу ділянку чи підприємство «Ерідона».
У роботів є свій графік роботи. Загалом «Євросем» придбав 14 нідерландських роботів-доярів Lely Astronaut, при цьому останні два були встановлені у листопаді 2024 року – пропорційно до збільшення поголів’я. Один робот розрахований на обслуговування 50-60 корів. Під час комплектації ферми підприємство вибирало між автоматичними пристроями DeLaval і Lely.
Блиск і переваги «Астронавтів»
Першу свою роботизовану ферму «Ерідон» обладнав пристроями саме цих двох компаній — експериментував. У ПП «Євросем» віддали перевагу роботам Lely. Вибір лише одного бренду має незаперечні переваги: уніфіковане технічне обслуговування, інтегрованість програмного забезпечення та можливість масштабування автоматизації.
Хоча у порівнянні з роботами-доярами, виробленими 10 років тому, сучасні моделі Lely Astronaut дійсно мають значні переваги. Що не дивно, адже це вже техніка іншого покоління. Зокрема, Lely фактично в режимі реального часу визначає наявність і концентрацію в молоці соматичних клітин, що є одним із основних показників якості молока, який сигналізує про запалення вимені. Ще одна важлива перевага Lely Astronaut — роздільне доїння.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«У доїльному залі, або на лінії машинного доїння, всі чотири стакани маніпулятора від’єднуються одночасно. Наші роботи оснащені гібридними маніпуляторами, стакани яких від’єднуються окремо — після видоювання молока з конкретної частки вимені. Це забезпечує більш якісне доїння — і з виробничої, і з ветеринарної точки зору: мінімізується ризик виникнення маститу. Водночас робот стежить за тим, щоб доїння не було «сухим», коли у вимені зовсім не залишається молока, що також шкідливо для корови».
Курс на зростання
На сьогодні середні надої на фермі становлять 39 кг на добу, за день ферма виробляє понад 23 тонни молока. Для невеликої ферми ― це чудовий показник. З 2023 року обсяги виробництва молока зросли майже вдвічі. В окремі періоди продуктивність досягала 41 кг на добу на одну корову.
При цьому, як наголошує Микола Дзюбан, це не межа. Зазвичай найбільшу кількість молока корови дають під час другого-третього періоду лактації. Поки ж більшість дійних особин у стаді — корови-первістки. Тому в майбутньому на фермі гарантовано вийдуть на середньодобові надої понад 40 кг. Паралельно в господарстві очікують і на покращення показників якості молока — вмісту в ньому білка та жирів. Хоча й зараз ці показники на високому рівні: жирність молока 3,9%, вміст білка — 3,3%.
В цілому, продуктивність молочного виробництва — це комплексний показник. Вона, звичайно, залежить і від генетики тварин, і від умов утримання ВРХ, і від якості доїння. У цьому плані роботизовані ферми мають очевидні переваги. Вони забезпечують більш якісний догляд і доїння та мінімізують вплив людського фактору.
Продуктивність починається з кормів
Разом з тим, ключовим фактором є і якість кормів. Чим нагодував, те й отримав, ― ділиться з нами народною формулою молочного успіху Микола.
Кормову базу формують із трьох складових: покупні, власно заготовлені корми і вітамінно-мінеральні добавки. Силос, сінаж, солому і сіно заготовляють самостійно. Шрот і макуху — закуповують на ринку. «Трау Нутришин Україна» постачає вітамінно-мінеральні добавки, премікси та гранульовані корми.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«Фактично окремий раціон ми підбираємо для кожної групи тварин. Тобто годування у нас максимально персоналізоване. Крім того, під час доїння робот видає кожній корові ласощі — гранульований комбікорм. Це формує у тварини позитивну реакцію на доїння».
Тут до нас приєднується ще один співрозмовник — провідний фахівець з великої рогатої худоби «Трау Нутришин Україна» Микола Рубан. Микола здійснює технічний супровід господарства з питань годівлі.
Якість кормів — один із ключових факторів ефективного тваринництва. Саме тому компанія «Трау Нутришин Україна» допомагає аграрним підприємствам впроваджувати сучасні підходи до контролю кормової бази.
Так, на базі ПП «Євросем» було встановлено стаціонарну лабораторію, що дає змогу перевіряти якість кормів безпосередньо на фермі. Це суттєво зменшує витрати коштів і часу, а також допомагає в оперативному прийнятті рішень. Якість кормів на фермі перевіряють самостійно, і лише у виняткових випадках звертаються до сторонніх лабораторій. Відповідно, на основі отриманих результатів коригують кормові програми та складають раціони для різних вікових груп тварин. Фахівці «Трау Нутришин Україна» в рамках співпраці забезпечують супровід усіх цих операцій: консультують, вказують на помилки, допомагають покращувати якість та ефективність годівлі. Кожні два тижні проводять аудит раціонів і якості кормів.
Микола Рубан
провідний фахівець із великої рогатої худоби «Трау Нутришин Україна»
«Найбільше часу приділяємо тому, щоб донести якісний продукт безпосередньо до тварини на кормовий стіл. Це, насправді, суттєво впливає на результат. Ви можете придбати супер інноваційний продукт, але не донести його до корови в тій формі, яка потрібна. Те саме стосується збалансування раціонів. Ми поставляємо високоякісні мікроелементи і вітаміни. І в подальшому це все контролюємо через менеджмент: роботу міксера, працівників на фермі, якщо виникають питання — контактуємо безпосередньо з керівником. Словом, здійснюємо повний технічний супровід».
Інноваційні продукти
Ферма закуповує у «Трау Нутришин Україна» різні продукти. Для всіх категорій тварин — премікси. Для дійних корів — гранульовані корми. Для телят — замінники молока.
«Трау Нутришин Україна» входить до корпорації «Нутреко» (Нідерланди), яка об’єднує провідних фахівців з годівлі з усього світу. Великий науково-технічний потенціал корпорації дозволяє створювати унікальні інноваційні продукти. Один із таких продуктів — замінник молока Sprayfo Ultimo.
Микола Рубан
провідний фахівець із великої рогатої худоби «Трау Нутришин Україна»
«На жаль, якість натурального молока — величина нестабільна. Погана якість незбираного молока має негативний вплив на здоров’я телят. Sprayfo Ultimo гарантує стабільно високу якість, сприяє розвитку і швидкому старту телят, підтримує формування рубця».
Selko Lactibute — продукт, що довів свою ефективність на фермі ПП «Євросем». Унікальна кормова добавка, яка покращує травлення і сприяє підвищенню надоїв.
Оперативний контроль якості сировини і готових продуктів
Під час візитів на ферму Микола Рубан використовує портативний експрес-аналізатор NOA — невеликий ручний сканер з калібруваннями «Трау Нутришин», що дозволяє протягом декількох хвилин отримати інформацію про поживні характеристики зразків та, за потреби, оперативно внести зміни у раціони.
«Велика перевага портативного аналізатора в тому, що він дозволяє швидко перевіряти якісні показники загального, змішаного раціону. Буквально зараз можемо підійти і перевірити», — лаконічно пояснює представник «Трау Нутришин Україна».
Зазвичай для експрес-аналізу відбирається великий об’єм корму з різних ділянок кормового столу і змішується у великому 20-літровому відрі. Ми задовольняємося невеликим лотком. Але на саму процедуру це ніяк не впливає. Підносимо аналізатор до корму. Зчитуємо інформацію. Під’єднуємо прилад по блютуз до смартфону. П’ять хвилин і результат у нас на дисплеї. Переконуємося, що з якістю кормів на фермі все гаразд.
З роботом віч-на-віч
І ось настає найцікавіше. Ми біля «центру управління польотами», тобто біля блоку керування роботом-дояром. Власне, робот складається з двох частин — маніпулятора і блока управління і моніторингу. Основний блок відокремлений від тварин огорожею. Саму корову «на процедурі» звідси видно частково — крізь отвір в огорожі. Але це і не обов’язково. Вся персоналізована інформація про корову автоматично подається на дисплей. Її зчитує спеціальний транспондер. Фактично це повні паспортні дані корови — її порядковий номер, до якої групи вона належить. За потреби на дисплей можна вивести і додаткову інформацію — повне досьє від температури до показників доїння і раціону.
При цьому, одночасно з автоматичним доїнням робот виконує цілу низку інших дій. По-перше, відміряє і видає корові її норму гранульованого корму, щоб тварині було чим зайнятися. По-друге, зважує корову — доїльний майданчик оснащений ваговою підлогою. По-третє, фіксує всі показники якості/кількості молока і стану здоров’я тварини. Всі ці дані заносяться в базу, а потім аналізуються.
Який надій, такий і стимул
І що важливо — на фермі ПП «Євросем» корів на доїння ніхто не змушує. Вони приходять самі. Це показовий момент запровадження так званої мотиваційної системи доїння.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«Традиційне доїння — це примусова процедура. Є чіткий графік. Незалежно від бажання корови, тричі на добу її приводять на доїння. Мотиваційне — вільне доїння. Ми зі свого боку забезпечуємо мотивацію корови, зокрема за допомогою підгодівлі під час доїння. А тварина сама вибирає, коли їй прийти на доїння. У нас є корови, які приходять на доїння п’ять разів на добу. Ми їх не обмежуємо в цьому. Тому що вироблення молока — процес індивідуальний. І корова відчуває, коли їй потрібно доїтися. Наприклад, у нас є рекордсменка, яка дає 80 літрів молока за добу. Звісно, вона частіше приходить на доїння, бо носити на собі 20-30 кг важко».
Але і це ще не все. Фактично робот налаштований на те, щоб стимулювати корову не тільки бігти на доїння за своєю порцією «цукерок», а ще й усвідомлювати, що розмір порції напряму залежить від кількості молока.
Робот підраховує вагу виданих гранул, відповідно можна бачити, скільки їх спожила кожна тварина. При цьому діє простий алгоритм: за кожний вироблений літр молока тварині видається 120 грам гранул. Тобто, коли надій складає 30 кг, корова отримує 3,6 кг гранул. Якщо надій зменшується, робот теж поступово скорочує розмір порції. Кожний день — на 2-3%.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«І так три дні, якщо збій продуктивності продовжується. Звичайно, подібна кореляція в першу чергу обумовлена прагматичними причинами — генеруючи молоко корова витрачає багато цінних речовин, тих же мікроелементів. І ці втрати їй необхідно компенсувати. Менше молока — менше втрат — менше порція. Тим не менше, це також стимулює корову «задуматися» і давати більше молока».
Сам процес доїння багато часу не займає. В середньому по фермі доїння однієї корови триває 6 хвилин 30 секунд. У перекладі на споживчі показники — доїння відбувається зі швидкістю 3,5 кг молока за хвилину. Це гарний показник.
Для кожного поля свій гібрид
Вийшовши з приміщення, опиняємось біля кормів, спресованих в щільну стіну — у силосній ямі. Таких силосних ям на фермі чотири. Це подрібнена кукурудза, гібриди якої ПП «Євросем» традиційно використовує для заготівлі кормів. «Кормова» стіна справляє значне враження. Працювали професіонали, ущільнено так, що палець не вставите і стілус смартфона теж, — жартує наш гід. Перевіряємо. Дійсно щільно. Користуючись нагодою розпитуємо про силосний напрямок в роботі ПП «Євросем».
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«У цій ямі закладений гібрид Блекрок бренду IFAGRI. У сусідніх — Вархол, Староф і Мітинг. Гібриди інших брендів ми вже «з’їли» — згодували тваринам. Що ж стосується безпосередньо гібриду Блекрок, силос з нього отримуємо якісний. Частка сухої речовини в цій силосній ямі в середньому складає 34-35%. Поживні якості силосу аналізувати можна з різним ступенем деталізації. Ми в основному дивимось на перетравність і вміст крохмалю. У цій ямі перетравність — 70-75%, силосокрохмальність — 35%».
За його словами, «стандартний набір» гібридів силосної кукурудзи, які висіває на своїх полях ПП «Євросем», постійно змінюється — відповідно до кліматичних умов конкретного сезону, результатів аналізу ґрунту і інших показників. Пробували гібриди різних компаній. Зокрема Limagrain і KWS. Але зараз на першому місці гібриди бренду IFAGRI. У нас з цього приводу виникають питання, оскільки IFAGRI — бренд «Ерідону».
«Як ви обрали для себе цю лінійку — за рекомендацією центрального офісу чи проходили якісь порівняння?», — цікавимося у Миколи. Запевняє, що ніякого лобіювання немає.
«Ми проводимо дослідження щороку. На початку війни у нас були гібриди Limagrain, KWS і IFAGRI. Ми їх порівняли. За деякими критеріями дійсно були кращі гібриди Limagrain, KWS. Але за сумарними показниками для нашої ділянки оптимальним виявився Блекрок. До того ж, ми не припиняємо досліджень. На цей рік на одному з підприємств «Єрідону» взагалі запланували посіяти чотири різних гібриди — просто, щоб дізнатися, як вони себе проявлять», — пояснює співрозмовник.
За його словами, врожайність гібриду Блекрок на полях ПП «Євросем» сягає 50 тонн з гектара. Через це зараз 70-80% посівних площ у нас займає саме Блекрок. На решті площ, а також у деяких інших господарствах групи можуть висівати більше інших гібридів — залежно від ґрунтово-кліматичних умов.
Що стосується загальних показників діяльності ферми — тут все стабільно. З самого початку в проєкт був закладений термін окупності 7 років. На нього підприємство і орієнтується. А от рентабельність молочного виробництва за останній рік навіть покращилася.
Микола Дзюбан
керівник напрямку молочного тваринництва «Ерідон»
«З економікою поки все стабільно. Цьогоріч була дуже добра ціна на молоко — у нас його активно закуповували переробники, які експортують свою продукцію. І хоча ціни на корми теж піднялися, рентабельність ферми пристойна — на рівні 30%», — заспокоює нас Микола Дзюбан.
Два корівника добре, але три — краще
Наостанок задаємо традиційне запитання про плани підприємства на майбутнє. За словами Миколи, планів у підприємства дійсно багато. У сусідньому селі планують побудувати комбікормовий завод з обладнанням від Buschhoff з виробничою потужністю 10 т/година. Це перспектива на 2027 рік.
У планах підприємства також будівництво лінії переробки сої, а в перспективі і ріпаку. А вже цього року в господарстві планують розпочати будівництво третього корівника. За конструкцією це буде такий самий корівник, як два існуючих. Але в ньому буде утримуватись не 400, а 600 дійних корів. Тобто планують вирости майже в два рази.
«Сподіваємося, що на кінець 2026 року у нас вже буде 1300 дійних корів. 600 дійних корів — теж непогано. Але це дуже маленька ферма, не той розмах. Для масштабування в ідеалі бажано навіть не подвоїти, а потроїти