Свобода та контроль
Як невеликі й середні господарства виграють від власної зерносушарки.
Ще кілька років тому наявність власної зерносушарки для багатьох дрібних та середніх фермерських господарств видавалася надмірною витратою, доступною переважно агропромисловим холдингам. На сьогодні ситуація суттєво трансформувалася. Нестабільність логістичних ланцюгів, обмеженість потужностей сторонніх елеваторів, висока вартість послуг сушіння та коливання цін на енергоносії змушують аграріїв переглядати методи післязбиральної обробки зерна. Особливо гостро ця проблема постає під час збору кукурудзи.
У періоди максимальних навантажень сторонні елеватори часто не спроможні обробити весь обсяг зерна, і господарства змушені працювати в умовах постійного дефіциту часу. Вологому зерну може доводитися чекати своєї черги днями, а іноді й тижнями, що призводить до зниження його якості та ринкової вартості.
Саме тому все більше фермерів обирають інший підхід — створюють власні зерносушильні комплекси та отримують повний контроль над процесом обробки врожаю.
Управління врожаєм та власною економікою
Власна зерносушарка забезпечує господарству не лише технічну самостійність, а й фінансову передбачуваність. Аграрій більше не залежить від розкладів роботи сторонніх елеваторів, вартості послуг сушіння чи тривалих черг у піковий сезон.
Господарство самостійно визначає темпи своєї роботи, оперативно реагує на погодні умови та може сушити зерно безпосередньо після збору комбайном, не наражаючи якість урожаю на ризик. Окрім того, з’являється можливість накопичувати зерно та реалізовувати його тоді, коли ринок пропонує вигіднішу ціну.
Практичний досвід свідчить: саме такий підхід сьогодні дедалі частіше обирають навіть середні та невеликі господарства.
Ставка на незалежність
Фермерське господарство «Соняшний двір», розташоване на Вінниччині, обробляє близько 1200 гектарів земель. Основною культурою є кукурудза, яка потребує стабільної та швидкої обробки після збору.
У господарстві згадують: рішення інвестувати у власну сушарку стало відповіддю на постійні труднощі зі сторонніми елеваторами — черги, затримки та високі витрати на сушіння.
Юрій Мусієнко, регіональний представник компанії (ліворуч) та Людмила Василишен, директорка господарства «Василишен В. М.»
Директор ТОВ СП «Соняшний двір» Улян Сацик пояснює, що з часом стало очевидно: залежність від сторонньої інфраструктури безпосередньо впливає на прибутковість.
— Коли вирощуєш тисячі тонн кукурудзи, а потім вимушений стояти в черзі або сплачувати значні кошти за сушіння на стороні, це суттєво позначається на економіці. Ми усвідомили, що без власної сушарки втрачаємо контроль над урожаєм та маржинальністю, — говорить він.
Сьогодні господарство використовує власний зерносушильний комплекс, який дозволяє оперативно приймати зерно з поля та проводити сушіння без затримок. Особлива увага приділяється енергоефективності та мінімізації витрат на паливо.
Альтернативне паливо та економія ресурсів
Для багатьох фермерських господарств одним з ключових факторів при виборі сушарки є собівартість сушіння. Саме тому все більше попиту набирають рішення, що дозволяють використовувати альтернативні види палива.
У господарстві «Соняшний двір» перейшли на використання пелет із соняшникового лушпиння та відзначають суттєве скорочення витрат у порівнянні з використанням газу.
Головний бухгалтер господарства Анна Кривов’язова зазначає: економічний ефект став помітним вже в перші сезони експлуатації.
— За п’ять років використання ми переконалися, що альтернативне паливо є значно вигіднішим за газ приблизно на 30%, — говорить вона.
Окрім прямої економії, сучасні зерносушарки забезпечують ефективніше використання тепла та знижують енергоспоживання без втрати продуктивності. Для господарств це означає більш прогнозовану економіку сушіння навіть у складних сезонах.
Пройти складний сезон
Ще одним прикладом ефективного використання власного зерносушильного комплексу є фермерське господарство «Василишен В. М.» із земельним банком 650 гектарів.
Сезон 2025 року став для підприємства серйозним випробуванням: кукурудза надходила з поля з вологістю 24–30%, а погодні умови вимагали максимально швидкої обробки зерна.
Директорка господарства Людмила Василишен розповідає, що без власної сушарки впоратися з такими обсягами було б практично неможливо.
— У 2025 році кукурудза надходила з поля з вологістю 24–30%. Без власної сушарки ми б просто не впоралися. А так — зібрали, висушили та реалізували якісне зерно, — зазначає вона.
За сезон господарство просушило понад 5000 тонн кукурудзи — правильне налаштування обладнання дозволило провести сушіння за один прохід без необхідності повторної обробки.
Автоматизація як чинник стабільності
У сучасних зерносушильних комплексах дедалі важливішу роль відіграє автоматизація. Саме вона дозволяє стабільно підтримувати необхідні температурні режими та мінімізувати вплив людського фактору.
Начальник відділу автоматизації KMZ Industries Микола Чешихін зазначає: попит на автоматизовані рішення зростає дуже швидко.
— Автоматизація забезпечує стабільне підтримання необхідної температури та вологості навіть при високій початковій вологості зерна. Це підвищує продуктивність, якість кінцевого продукту та мінімізує ризики помилок. У 2025 році ми реалізували 49 проєктів з автоматизації, і попит на цю послугу зростає, — говорить він.
Для фермерських господарств це означає не лише стабільну якість зерна, а й зменшення втрат, передбачувану роботу обладнання та нижчу залежність від людського чинника в період пікових навантажень.
Власна сушарка як стратегічне рішення
У компанії KMZ Industries переконані: для невеликих і середніх господарств власна зерносушарка вже давно стала необхідністю. Сьогодні це інструмент, що безпосередньо впливає на рентабельність бізнесу та надає господарству можливість працювати незалежно.
— Сьогодні це інструмент незалежності, економії та контролю якості. Особливо ефективно демонструють себе утеплені моделі Brice-Baker з системами рекуперації тепла та автоматизацією, — наголошує регіональний представник компанії Юрій Мусієнко.
Самі ж фермери радять не відкладати подібні інвестиції тим, хто системно працює з кукурудзою та прагне забезпечити стабільну економіку виробництва.
— Якщо господарство вирощує кукурудзу на площі від 300–400 гектарів, власна сушарка — це вже стратегічне рішення. Воно окуповується і надає свободу для розвитку, — підсумовує Людмила Василишен.