>
Український аграрний сектор завершує 2025 рік у стані значної нестабільності. Згідно з оперативними даними Державної митної служби та відповідного міністерства, обсяги вивезення зернових та зернобобових культур з початку 2025/26 маркетингового року скоротилися майже на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на кінець грудня Україна відправила на зовнішні ринки трохи більше 14,2 млн тонн зерна, що на 7 млн тонн менше за показники попереднього року.
Основною причиною, що «пригальмувала» українську торгівлю в грудні, стало посилення атак РФ на портову інфраструктуру Одещини. Неперервні обстріли та перебої з електропостачанням змушують термінали працювати на 20–30% своєї потужності або повністю зупиняти перевалку.
«Росія цілеспрямовано атакує наші порти, зменшуючи експортний потенціал. Без стабільного функціонування глибоководних портів та логістичних вузлів на Дунаї наші поставки будуть неухильно зменшуватися. Наразі щонайменше один із трьох ключових портів періодично простоює через відсутність живлення та загрозу обстрілів», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР).
Водночас, головним викликом сьогодні є можливість експорту через постійні обстріли портів Великої Одеси та інфраструктури на Дунаї. Атаки на портову інфраструктуру становлять загрозу не тільки для української економіки, але й для глобального ринку.
«Українська аграрна продукція відіграє значну роль у стабілізації світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко позначаються на світі. Ми вже бачили у 2022 році, що через неможливість українського експорту ціни на продукти харчування у світі зросли більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору у 2026 році», – повідомив заступник голови ВАР Денис Марчук в ефірі «Єдині новини».
Зі свого боку, Reuters повідомляє, що цього місяця деякі експортери пшениці не змогли виконати контракти на поставку вантажів у грудні.
Станом на 22 грудня було експортовано лише 375 тис. тонн пшениці з 1 млн тонн, що був передбачений контрактом на поставку протягом усього місяця. Щодо кукурудзи – з передбачених контрактом 2 млн тонн було відвантажено 1,5 млн тонн. Стосовно соняшникової олії – з 410 тис. тонн, передбачених контрактом, було відправлено 275 тис. тонн.
З кукурудзою також ситуація непроста. Минулого тижня ціни на кукурудзу перебували під тиском через триваючі атаки Росії на українські порти та енергетичну інфраструктуру, що перешкоджало операціям з перевезення вантажів. Орієнтовні ціни пропозиції та попиту на фуражну кукурудзу з постачанням у грудні-січні з портів Чорного моря знизилися на 1-3 долари за тонну протягом тижня, досягнувши 210-218 та 214-222 доларів за тонну відповідно.
Окрім воєнних ризиків, на темпи експорту впливають і внутрішні проблеми.
По-перше, затримка у збиранні врожаю. Через дощову осінь збирання кукурудзи затягнулося, а висока вологість зерна потребує додаткових витрат на сушіння в умовах дефіциту електроенергії.
-
Європа втратила динаміку. Чому українські підприємці перемагають на чужому полі14.01.2026
-
Китай завдяки штучному інтелекту вивів двометрові «соєві дерева»08.12.2025
«Олії до вогню» додає і дорожча логістика. Вартість фрахту в Чорному морі зросла до $35–37 за тонну, а залізничні та автомобільні перевезення подорожчали на 10–20%.
Тим часом, поки українське зерно очікує на електроенергію в терміналах, ринок активно наповнюється дешевшою продукцією зі США та Бразилії.
Чи існує «тиха гавань»?
На тлі морських проблем аграрії все частіше обирають західні кордони. Залізничний експорт у грудні продемонстрував незначне зростання порівняно з листопадом, проте сухопутні шляхи фізично не здатні компенсувати втрату морських потужностей.
Аналітики Barva Invest зазначають, що через постійні повітряні тривоги та ризики зберігання в портах, частина трейдерів переорієнтовується на продаж зерна «з елеватора» всередині країни, що створює надлишок пропозиції на внутрішньому ринку та чинить тиск на ціни.
Слабкий попит і порушення логістики – це формула, яка призводить до накопичення перехідних залишків. Експорт пшениці скоротився на 20%, а кукурудзи – майже у 1,8 раза порівняно з груднем минулого року, коментують експерти ринку.
Попри падіння темпів, уряд наразі не планує обмежувати експорт пшениці, оскільки врожай був достатньо високим. Однак ключовим питанням залишається безпека «зернового коридору» та здатність енергосистеми забезпечити роботу елеваторів і портів у зимовий пік.
Українські аграрії сподіваються на стабілізацію ситуації після свят, але попереджають: якщо атаки на порти триватимуть, 2026 рік може стати одним із найскладніших для вітчизняного агроекспорту за останнє десятиліття.