**Наслідки температурного стресу для всіх статево-вікових груп свиней мають пролонгований характер. Вихід — комплексна профілактика**
Недооцінена загроза
Наслідки температурного стресу для всіх статево-вікових груп свиней мають пролонгований характер. Вихід — комплексна профілактика.
Високі температури, що виникають влітку, можуть поставити під загрозу ефективність свинарського виробництва. У теплі місяці в Україні денна температура часто перевищує +30 °C. Якщо раніше подібні умови були типовими переважно для південних областей, то літо 2024 року продемонструвало, що спека охоплює всю територію країни.
Що нам відомо про вплив високих температур? Підвищення температури повітря понад +25 °C призводить до зниження апетиту у свиней, що, відповідно, зменшує їхню продуктивність. Після нормалізації температури споживання корму зазвичай стабілізується, і проблеми зникають. Але чи все так просто? Що залишається поза увагою? Розглянемо це питання детальніше.
Діапазон температурного комфорту
Для дорослих свиней оптимальною вважається температура в межах +18–22 °C. Ці показники можуть незначно варіюватися залежно від фізіологічного стану тварин. У наведеній таблиці представлені термонейтральні зони для різних вікових та статевих груп свиней і ймовірні наслідки підвищення температури.
Отже, наслідками температурного стресу є не тільки зменшення споживання корму та повільні прирости, але й проблеми з більш серйозними наслідками.
Вплив теплового стресу
На рис. 1 показано більшість наслідків, спричинених температурним стресом для різних статево-вікових груп свиней.
Рис 1. Наслідки температурного стресу у свиней
Зниження відсотка опоросу у свиноматок. Численні дослідження свідчать, що відсоток успішних опоросів у свиноматок, спарених у літній період, на 10–20% нижчий порівняно з іншими сезонами. Також виявлено, що проблема полягає саме у збереженні плодів до 35 дня після запліднення. Підвищення температури до +28 °C порушує природні процеси терморегуляції та обміну речовин у свиноматок, що призводить до часткової або повної загибелі ембріонів.
Збільшення непродуктивних днів. Дослідження показали, що період від відлучення до настання статевої охоти влітку подовжується в середньому на 2–3 дні (до 7–10 днів). Причиною цього є пригнічення гормональної системи, що збільшує час відновлення після періоду лактації. Зниження добового споживання корму влітку на 1–2 кг під час лактації призводить до втрати живої ваги до 18% і більше, зниження концентрації поживних речовин в організмі та підвищеної витрати енергії. Найбільше страждають свинки після першого опоросу, оскільки вони ще ростуть, мають нижчі резерви організму і, відповідно, сильніше втрачають кондицію під час лактації.
Рис. 2. Періоди втрат після температурного стресу
Зменшення ваги новонароджених поросят. Ця проблема переважно пов’язана з низьким споживанням корму свиноматкою в другій половині вагітності. За статистикою, вага поросят у літній період на 80–150 г менша, ніж середній показник в інші періоди. В літні місяці спостерігається вищий відсоток мертвонароджених та нежиттєздатних поросят. Дослідження показали, що поросята, народжені в спекотну пору року, мають меншу живу вагу при народженні, нижчі середньодобові прирости, менший вихід м’язової тканини та схильність до ожиріння туші.
Зниження молочної продуктивності свиноматок. Доведено, що підвищення температури понад +25 °C негативно впливає на кількість молозива та молока у свиноматок. Через зниження споживання корму та гормональні розлади вироблення молока зменшується, що призводить до зниження середньої ваги поросят при відлученні на 0,5–1,0 кг. Також спостерігається збільшення втрат кондиції свиноматками під час лактації: втрата понад 18% живої ваги та зменшення товщини шпику більше ніж на 4 мм.
Зниження якості спермопродукції кнурів. Підвищення температури влітку впливає на плідність кнурів, знижуючи концентрацію сперматозоїдів, збільшуючи відсоток аномальних сперматозоїдів та зменшуючи їхню рухливість. Підвищення температури до +30 °C навіть на кілька годин може суттєво погіршити якість спермопродукції. Враховуючи, що період сперматогенезу триває близько 45 діб, то втрати якості спермопродукції та період зниження відсотка запліднення є досить значними.
Отже, важливо оцінювати втрати від температурного стресу не лише в період його безпосереднього впливу, але й ті, що настають згодом.
Висновки
Під час температурного стресу на фермі виникає низка втрат:
• знижується рівень запліднюваності на 10–20%;
• спостерігається тиха охота, незапліднені свиноматки;
• подовжується сервіс-період до 7–10 днів;
• зменшується маса новонароджених поросят на 80–150 г;
• знижується кількість молозива та молока у свиноматок;
• ускладнюються опороси, народжується більше мертвонароджених поросят;
• свиноматки під час лактації втрачають понад 18% маси тіла;
• зменшується маса гнізда до моменту відлучення на 10–20%;
• кнурі втрачають якість спермопродукції;
• на стадії відгодівлі розвивається синдром дірявого кишківника.
Відповідно, рішення щодо профілактики має бути комплексним, а не обмежуватися лише покращенням апетиту. Продукт Coolpig був розроблений та протестований вченими Cargill Innovation Center (Іспанія) спеціально для пом’якшення наслідків температурного стресу для всіх статево-вікових груп свиней. Принцип його дії охоплює чотири напрями одночасно:
1. Підтримка електролітного балансу, полегшення дихання та кровообігу.
2. Антиоксидантний захист — нейтралізація вільних радикалів, що утворюються в умовах окиснювального стресу.
3. Стабілізація кишкового бар’єра — спеціальні фотогенні компоненти, що підтримують цілісність епітелію кишківника.
4. Підтримка апетиту та температурного комфорту — окремі компоненти діють як природний охолоджувач на рецептори ротової порожнини та кишківника, зберігаючи апетит тварини.
Продукт Coolpig є науково обґрунтованим комплексним рішенням, перевіреним на мільйонах свиней у 30 країнах світу.
Літня спека — це не форс-мажор, а керований фактор. За умови належної профілактики можна досягати стабільної продуктивності тварин на фермі протягом 12 місяців на рік, а не лише восьми.