1 липня розпочався 2026/27 маркетинговий рік. У новий сезон Україна ввійшла з найбільшими за останні три роки перехідними залишками
Сезон емоційного контексту
1 липня розпочався 2026/27 маркетинговий рік. До нового сезону Україна підійшла з рекордними за чотири роки перехідними залишками пшениці та кукурудзи, а також з низькими цінами на зернові культури. Натомість, початок року для олійних культур виглядає досить багатообіцяючим. Загалом, формування цін та обсяги експорту залежатимуть не стільки від економічних факторів, скільки від емоційної складової, пов’язаної з нафтовою кризою та погодними умовами в обох півкулях.
Пшениця: біржові настрої
У новий маркетинговий рік Україна увійшла з найбільшими за останні чотири роки перехідними запасами — близько 4 млн тонн, та позитивними очікуваннями щодо нового врожаю, який прогнозується на рівні 24 млн тонн.
Це впливатиме як на внутрішню ситуацію на ринку, так і на зовнішні умови, створюючи напругу на ринку, зважаючи на геополітичні та інші виклики.
Перед початком сезону спостерігалося стрімке коригування цін на пшеницю, оскільки ключові світові імпортери та покупці активно відкладали закупівлі, очікуючи надходження пропозицій від нового врожаю. Як наслідок, вартість продовольчої пшениці миттєво знизилася з 220 до 210 дол./т на умовах CPT-порт.
Швидкому падінню цін також сприяло завчасне розвантаження товарів на більшості міжнародних бірж, де ціна на пшеницю включала значні премії, зокрема, пов’язані з нафтовою промисловістю, яка прямо чи опосередковано впливала на сільське господарство через добрива та паливно-мастильні матеріали.
На тлі глобальних геополітичних потрясінь та нафтової кризи, фінансовий сектор розглядав агросектор як “тиху гавань” для ліквідності. Наприкінці червня, зі зниженням цін на нафту після новин про мирну угоду між Іраном та США, фінансові інвестиції почали виходити з агроринків. Це спричинило лавину коригувань, внаслідок яких пшениця на Чиказькій біржі здешевшала на 15–20%, а кукурудза — більш ніж на 20%.
Деякі фінансові фонди вже відкрили короткі позиції на біржових платформах, зокрема щодо пшениці, очікуючи подальшого зниження цін на нафту.
Однак, якщо відносини між Іраном та США загострюватимуться, ми можемо спостерігати відновлення корекцій та зростання цін на пшеницю.
Варто зазначити, що деякі міжнародні компанії відмовляються від хеджування фізичних поставок через біржі, оскільки останні перетворилися на інструмент спекуляції та дедалі більше відриваються від реального ринку.
Депресивний старт сезону також був зумовлений активністю основних імпортерів, які, побоюючись перебоїв у постачанні зерна, здійснили завчасні закупівлі, що призвело до надлишку пропозиції.
До цього додається прогнозоване скорочення врожаю пшениці в США та Європі. В Україні та РФ можливі коригування прогнозів урожайності через спекотну погоду.
Отже, до кінця 2026/27 МР сукупність цих факторів, які набуватимуть більш реальних обрисів, створить додаткову напругу на ринку.
Фактично, ми продовжимо існувати в нестабільному середовищі, де “емоційні фінанси” активно впливають на ринки, і певні події можуть кардинально змінювати цінову кон’юнктуру.
У разі негативного сценарію розвитку подій у Ормузькій протоці, коли вартість нафти зросте до 100 дол./барель, ціни на всіх фінансових майданчиках також підскочать, і трейдери будуть готові платити більше за пшеницю. Зокрема, вартість продовольчого зерна може сягнути 240 дол./т. У такому разі агровиробникам варто скористатися ситуацією.
Якщо стандартна волатильність на ринку пшениці становить близько 20–25%, то цього року вона може зрости до 30%, тобто діапазон коливання цін становитиме 50–60 дол./т.
Тому необхідно розрахувати собівартість та встановити цільові показники для продажу на рівні 230 дол./т на умовах СРТ, досягнення яких дозволить поступово продавати продукцію на початку сезону. Адже, з точки зору балансів, ціни на пшеницю можуть зрости лише наприкінці 2026/27 МР.
Українську пшеницю традиційно чекатимуть на Близькому Сході, в Азії, Індонезії, Африці та інших регіонах. На всіх ринках нам доведеться конкурувати з РФ. Щоправда, далекобійні санкції ЗСУ, які шкодять нафтовій індустрії країни-агресора, можуть призвести до затримок у збиральній кампанії в Росії. Тому, за умови зростання цін на нафту та попиту з боку трейдерів та імпортерів у липні-серпні, для українського зерна створюються добрі можливості для успішного збуту та активного експорту.
Кукурудзяні перспективи
Контекст на ринку кукурудзи на старті сезону дуже схожий на ситуацію з пшеницею. Маємо перехідні залишки близько 2,8–3 млн тонн, очікуваний урожай — на рівні 33 млн тонн. До факторів, що впливають на ціноутворення, додається новий урожай пшениці, яка активно конкурує з кукурудзою та ячменем у фуражному сегменті.
Тож, якщо за півтора місяці до нового маркетингового року ціни на кукурудзу сягали часом 230 дол./т, то станом на 1 липня вони знизилися до 210–212 дол./т.
Потенціал продажу кукурудзи за кордон становить 27–28 млн тонн, тому ця зернова культура стане основним експортним напрямком. Проте, чим більший обсяг кукурудзи йде на експорт, тим вище навантаження на логістичну систему, яка перебуває під постійними атаками ворога.
Тож, якщо сукупний експорт агропродукції у 2026/27 МР становитиме 60 млн тонн, щомісяця потрібно буде відвантажувати близько 4,5–5 млн тонн. Зниження темпів експорту створюватиме тиск на ціни на внутрішньому ринку.
Проте, у кукурудзяній історії є позитивний момент — за останні 10 років значно збільшилося внутрішнє споживання зернової для потреб тваринництва, виробництва спирту тощо. За різними оцінками, обсяги внутрішнього споживання цього року сягатимуть близько 6–6,5 млн тонн. І переробники пропонують агровиробникам конкурентні ціни.
Звісно, протягом наступних місяців фактор погоди буде визначальним для формування нового врожаю. Проте ціна, за якою агровиробники продаватимуть зернову, дуже залежить від ситуації навколо Ормузької протоки — нафтова криза спричинила суттєве збільшення попиту на кукурудзу для виробництва біоетанолу по всьому світу і змусила різні країни замислитись над енергетичною безпекою. Тож, можливо, окрім фуражного використання, підвищуватиметься попит на зернову з боку енергетичного сектору.
Ціни на кукурудзу залежатимуть і від підтвердження потенціалу врожаю в США. Проте врожайність формуватиметься під впливом погоди, з урахуванням ймовірності явища Ель-Ніньйо, яке може призвести до значного підвищення температур, починаючи з липня й до вересня — періоду формування потенціалу врожаю в США.
Якщо ж ринок почне активно спекулятивно розганяти ціну на зернову групу на тлі здорожчання нафти та ескалації конфлікту, кукурудза може подорожчати до 20% протягом найближчих 2–3 місяців. Потенційна ціна у 240 дол./т на умовах СРТ — це гарна можливість для продажу. Припустимо, що емоційне здорожчання або підвищення цін внаслідок спекулятивного попиту на всіх майданчиках призведе до того, що кукурудза та продовольча пшениця зрівняються у ціні.
Азія, Близький Схід, Африка, Європа — це основні ринки збуту української кукурудзи. Розподіл між ними залежатиме від політичного контексту.
Якщо конфлікт на Близькому Сході буде врегульовано, для нас відкриється величезний експортний потенціал — зменшаться воєнні ризики, а отже, і логістичні. Під впливом погоди в Європі може сформуватися сприятливий контекст для збільшення частки імпорту саме з України.
Адже, попри конкуренцію з боку США, Бразилії та Аргентини, саме наша країна є експортером кукурудзи №1 до ЄС.
Ячмінний тренд
Ячмінь — це культура короткого сезону, тому до вересня-жовтня буде експортовано більшу частину врожаю.
Попри зростання внутрішнього попиту на цю культуру до майже 3,5 млн тонн, посівні площі під нею поступово скорочуються. Цього року виробництво ячменю оцінюють у 5,5–6 млн тонн — майже вдвічі менше, ніж у сезоні-2020/21. Тому фактично близько 3 млн тонн може бути експортовано.
За тиждень до старту нового сезону ціни на ячмінь стрімко впали майже на 15 дол./т — до 9400–9500 грн/т. Зниженню вартості посприяла глобальна коригувальна хвиля цін зернових культур та активність фермерів Півдня, які активізували продажі в очікуванні нового врожаю.
Щоправда, наразі єдиним покупцем українського ячменю є Китай. За різними оцінками, у період липень — початок серпня до КНР законтрактовано близько 700–800 тис. тонн ячменю. Тому експортна ціна на умовах доставки в порт скорегувалась до 190 дол./т проти 202–205 дол./т двома тижнями раніше.
Туреччина, яка зібрала добрий врожай ячменю, поки що не виявляє зацікавленості в українському зерні.
Конкурентний ріпак
Найбільш очікувана культура на ринку цього року — ріпак. Наразі агровиробники збирають олійну, а переробники вже майже припинили закупівлі соняшнику, очікуючи на врожай ріпаку. З нетерпінням на нього чекають і експортери.
Торік через “соєво-ріпакові” правки ми програли конкуренцію за ринок Європи, яка переключилася на інших постачальників. Тож головним постачальником стала Австралія, яка минулого року імпортувала до ЄС 1,9 млн тонн австралійського ріпаку. Україна посіла друге місце з 1,6 млн тонн. Канада імпортувала 800 тис. тонн ріпаку. До п’ятірки імпортерів також увійшли Молдова та Сербія.
Наразі Міністерство економіки спростило процедуру експорту ріпаку та сої для агровиробників. Поки що нарікань на неї немає, проте важливо, щоб фермери встигли подати декларації щодо експорту.
Варто зазначити, що за останні три роки експортний потенціал по цій культурі в Україні впав майже вдвічі й становитиме цього року 1,5–1,8 млн тонн, чому посприяло запровадження експортних мит та активізація внутрішньої переробки. Цього сезону очікується врожай ріпаку на рівні 3,4 млн тонн. Переробна індустрія орієнтується на 1,5–1,7 млн тонн олійної, тож обсяги вивезеного за кордон ріпаку незначно відрізнятимуться від торішніх.
Ріпак стартує в новому сезоні з ціни 560–570 дол./т — на 10% вищої, ніж торік на початку маркетингового року. Тож агровиробники вже активно продають олійну з поставкою у липні-серпні.
У Європі спостерігається стабільний попит на біоетанол, який тільки посилиться на тлі нафтової кризи та прагнення до енергетичної безпеки. Тож українські та європейські переробники мають гарну маржу та запропонують за сировину непогану ціну.
Щоправда, минулорічної різниці в 10% між ціною експорту та внутрішньої переробки останнім буде важко досягти. На сьогодні фермерів непогано профінансували банки, тому багато з них чекатимуть на кращу ціну, наближену до 600 дол./т на умовах експорту.
З урахуванням того, що нафта непогано корелює з ріпаком, підвищення котирувань на “чорне золото” додасть до ціни олійної.
Соняшникова стабільність
Українські аграрії виділили під соняшник близько 6 млн гектарів — значну частину в структурі посівних площ. Наразі врожай олійної очікується на рівні 13,5 млн тонн. Тож для переробної індустрії теоретично це буде непоганий рік з достатньою пропозицією сировини. Єдине, що вартість переробки, найімовірніше, зросте через підвищення цін до 20% на енергоносії. Тому це буде стримувальним фактором для зростання цін.
Наразі старий урожай торгується на рівні 740 дол./т з доставкою до заводу, водночас соняшник нового врожаю оцінюють у 660–680 доларів із постачанням на вересень-жовтень. Це на 20% більше, ніж торішні форварди. На тлі достатньо хорошої пропозиції по соняшнику, форвардне укладання угод на цю культуру цього року є хорошою ідеєю. Можливо, на тлі нафтової кризи форвардні ціни на новий урожай можуть зрости до 700 дол./т.
Перспективна соя
Соєвий ринок цього сезону також виглядає дуже перспективним, насамперед внаслідок активного попиту всередині країни, який за останні 10 років збільшився втричі на тлі зменшення пропозиції з боку аграріїв на 20%.
Цього року врожай сої становитиме 4,8–4,9 млн тонн, водночас переробники планують переробити 2,8–3 млн тонн бобів. Тож експортне вікно сягає близько 2 млн тонн. Враховуючи, що переробники сої технологічно не можуть перемикатися на інші культури, конкуренція за боби буде доволі сильною.
Щоправда, ціни на новий урожай поки що не надто привабливі порівняно із соняшником або ріпаком. Зокрема, соя не-ГМО на сьогодні торгується на рівні 460 дол./т за старий урожай і близько 440 дол./т — на новий. Крім того, стартова експортна ціна на 5–10% вища, ніж торік. Тому, порівнюючи із зерновими, соя перебуває серед кращих форвардних позицій.