Протягом 9-15 липня на Львівщині переважала прохолодна і дощова погода, яка не тільки сповільнила збір врожаю, але й створила ризики погіршення якості зерна озимої пшениці.
Про це свідчать дані моніторингу посівів та метеорологічних умов, як інформує Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН.
За цей період середньодобова температура повітря коливалася від 13,8 до 17,8 °С, що відповідає кліматичній нормі або є нижчим за неї (16,7 °С у першій та 18,2 °С у другій декадах липня). Максимальна температура сягнула 21,8 °С 13 липня, а мінімальна опустилася до 10,4 °С 12 липня.
Дощі різної інтенсивності йшли щодня, забезпечивши належне зволоження верхнього шару ґрунту. Загальна кількість опадів за тиждень становила 16,7 мм. У першій декаді липня середня добова температура склала 17,8 °С, а кількість опадів – 17 мм, що дорівнює 53,1% від кліматичної норми.
Станом на 14 липня озимі зернові культури знаходились переважно на фінальних стадіях розвитку. Озима пшениця сорту Співанка поліська (посаджена 26 вересня та 7 жовтня), пшениця-дворучка РЖТ Белалур (посаджена 20 жовтня), озиме тритикале Мольфар та жито озиме Пам’яті Дерев’янко (посаджене 26 вересня) досягли ХІІ етапу органогенезу – воскової стиглості зерна (ВВСН 83–85). Пшениця-дворучка РЖТ Белалур, висіяна 27 березня, перебуває у ХІ етапі органогенезу – стадії тістоподібного стану зерна (ВВСН 77). Соя сорту Лія, посіяна 7 травня, завершує цвітіння (ВВСН 67).
Через тривалі опади збір ранніх зернових та технічних культур часто зупинявся. Станом на 15 липня в області було зібрано озимий ячмінь з площі 10,56 тис. га, що становить 53,9% від запланованих площ. Намолочено 71,45 тис. тонн зерна при середній врожайності 6,76 т/га.
Спеціалісти також звертають увагу на характерне для західних регіонів України небезпечне явище – «стікання» зерна, яке є однією з причин недобору врожаю, особливо озимої пшениці. Це явище виникає під час формування, наливу та дозрівання зерна в умовах тривалої дощової погоди, високої вологості повітря та постійного контакту рослин з вологою.
На початковій, неінфекційній стадії, зернівка отримує недостатньо або втрачає накопичені пластичні речовини. Активізуються гідролітичні ферменти, які перетворюють крохмаль на цукри, а білки – на продукти їх розпаду, що згодом вимиваються. При інтенсивному розвитку процесу колос набуває характерного солодкуватого присмаку, відомого як «медова роса». Внаслідок цього зерно швидко виснажується, втрачаючи продовольчі, технологічні та посівні якості.
На другому, інфекційному етапі, колосся заселяють напівпаразитні сапрофітні гриби. Їх розвиток проявляється зміною забарвлення колосу, появою темних крапок, рожевих та чорних плям, а також плісняви. Згодом патогени проникають усередину зерна, використовуючи його поживні речовини для свого росту.
За словами науковців, «стікання» зерна є сукупністю механічних, фізичних, біологічних та мікробіологічних процесів, що виникають під впливом надмірного зволоження. Особливо активно вони розвиваються на перестояних посівах після досягнення повної стиглості, коли втрати врожаю можуть становити від 15-50% і більше від потенційного біологічного врожаю.
Нагадаємо, українські аграрії намолотили 3,1 млн тонн зерна нового врожаю.