Популяція клопа шкідливої черепашки останніми роками демонструє тенденцію до зниження чисельності та переходу в стан депресії. Дослідження біології та екології цього шкідника свідчать, що найбільш критичним для нього є весняний період із різкими коливаннями температури.
Про це у своїй статті «Шкідник у депресії» пише кандидат сільськогосподарських наук Андрій Федоренко.
Умовно виділяють два періоди протягом року, які можуть впливати на зниження чисельності клопа. Перший припадає на весну, коли відносно раннє підвищення денної температури наприкінці березня – на початку квітня сприяє ранньому пробудженню імаго в місцях зимівлі. Водночас у вечірні та нічні години температура може різко знижуватися, аж до заморозків.
Така контрастність температурного режиму призводить до розтягнутого в часі заселення посівів. Міграція клопів на поля може тривати із середини квітня до другої декади травня, фактично збігаючись із періодом виходу озимих зернових у трубку.
Раннє пробудження після зимівлі та подальше пригнічення весняними заморозками під час міграції на посіви негативно впливають на фізіологічний і біотичний стан комах, їхню репродуктивну здатність та процес відкладання яєць.
Другим потенційно критичним періодом є літо. Його вплив пов’язують із глобальним потеплінням. Для повноцінного завершення розвитку личинкам старших віків клопа обов’язково необхідне живлення зерном, особливо озимої та ярої пшениці.
Молодим клопам для підготовки до зимівлі потрібно інтенсивно живитися зерном протягом 8-14 діб. За цей час вони накопичують необхідні поживні речовини. Перед зимівлею частка жиру в їхньому тілі має становити не менше 30-38% загальної маси, що істотно підвищує шанси на виживання в холодний період.
Однак за спекотної та посушливої погоди, яка дедалі частіше спостерігається на більшості території, строки збирання зернових зміщуються на більш ранні. Через це значна частина популяції клопа шкідливої черепашки не встигає повною мірою завершити додаткове живлення, окрилитися та набути необхідного фізіологічного стану. У результаті ослаблені комахи мігрують до місць зимівлі, а під час подальших похолодань рівень їхньої смертності може зростати.
Для визначення того, який із двох періодів є визначальним у переході популяції шкідника до депресивного стану, було проаналізовано зміни її стану впродовж зимово-весняного та весняно-літнього періодів.
Результати досліджень засвідчили сталу тенденцію до зниження протягом останніх 26 років величини частки, на яку зазвичай щорічно збільшується популяція клопа шкідливої черепашки. Аналіз проводили від початку пробудження комах у місцях зимівлі навесні до обліків у фазу наливання зерна. Ця динаміка також корелює з багаторічними змінами чисельності шкідника протягом вегетації.
Таким чином, результати досліджень дають підстави вважати, що саме весняний період із різкими температурними коливаннями є основною причиною зниження чисельності клопа шкідливої черепашки в останні роки. Раннє пробудження, подальше похолодання та заморозки під час міграції на посіви негативно позначаються на життєздатності та репродуктивному потенціалі шкідника, що зрештою й сприяло переходу його популяції у стан депресії.
Нагадаємо, погодні умови лишаються головним регулятором чисельності клопа шкідливої черепашки.