В Україні близько 470 тисяч гектарів полів залишаються замінованими, і значну частину цих територій розміновують неофіційно, що призвело до формування цілого ринку з двома сегментами – “чорним” та “сірим”.
За неофіційними даними фермерів із Херсонської, Миколаївської та Сумської областей, у 2023-2024 роках від 50% до 70% робіт з розмінування для аграріїв виконувалися поза офіційними каналами. Попри наявність державної програми компенсації витрат на розмінування та 138 сертифікованих компаній, вони не встигають впоратися з обсягом робіт, необхідних аграріям. Ситуацію ускладнює скорочення фінансування на гуманітарне розмінування в державному бюджеті: у 2024 році – 3 млрд грн, у 2025 році – 2,5 млрд грн, а у 2026 році – 1,7 млрд грн.
Аграрії скаржаться на надто тривалі офіційні процедури. Обробка заявки від фермера в Центрі гуманітарного розмінування триває місяць, а торги на Prozorro для вибору компанії-виконавця можуть зайняти до трьох місяців. Таким чином, лише підготовчий етап розтягується на понад квартал.
Подальші етапи офіційного розмінування ще довші – роботи можуть тривати до півтора року. Гліб Гаврилов, директор компанії “Ландекс Агро” з Харківщини, зазначає, що темпи роботи деяких операторів є надто повільними для агросектору. “Їхні протоколи ідеальні для житлових зон, але гальмують повернення у виробництво великих масивів сільськогосподарських земель”, – пояснює він.
На землях “Ландекс Агро” минулого року вдалося повернути в обіг 5 тисяч гектарів, а цього року – ще 1,3 тисячі гектарів. Загалом у компанії заміновано 11,7 тисяч гектарів.
Таким чином, офіційне розмінування може тривати до двох років. Цей термін ще більш-менш влаштовує великі аграрні холдинги, які мають достатній земельний ресурс, щоб перечекати. Однак малі господарства, для яких замінована земля означає повну зупинку діяльності, не можуть собі цього дозволити.
“Ми вже три роки працюємо на розмінованій землі – це три врожаї, сплачені податки та зарплати. Натомість мали б чекати офіційного обстеження та решти процедур”, – розповідає Сергій Сорокунський, власник агрокомпанії “Сапфір Агро” з Херсонської області, господарство якого провело розмінування ще у 2023 році.
Крім того, державні та офіційні невійськові сапери мають обмеження щодо роботи на територіях, розташованих ближче ніж за 20 км від зони бойових дій чи кордону. Це створило значну “сіру” зону вздовж кордону в Сумській та Чернігівській областях, а також на Херсонщині, яку обробляють місцеві фермери, залучаючи для розмінування “чорних” саперів.
Вартість послуг “підпільних” саперів залежить від віддаленості поля та кількості вибухових речовин. На Чернігівщині ціни стартують від 800 доларів за поле, тоді як на Сумщині робота нелегальних саперів обходиться дорожче – від 1000 доларів.