Останніми роками терміни вирощування ріпаку в Україні значно розширилися, враховуючи теплі зими та недостатню кількість опадів, особливо під час посівної кампанії. Це спонукає агропідприємства до ризикованих рішень: або ранній посів, коли присутня ґрунтова волога (наприклад, наприкінці липня), або очікування дощів та посів у вересні, а на південних територіях – навіть наприкінці жовтня чи на початку листопада, як це спостерігалося минулого року.
Про це зазначає Артем Юр’єв, менеджер із розвитку зернових культур та озимих ріпаків компанії «Лімагрейн Україна», як повідомляє журнал The Ukrainian Farmer.
Якщо посіви, зроблені в пізні терміни, вступали в зимовий період у фазі 3-4 листків, вони успішно переживали зиму. Однак, цієї морозної зими, яка в окремих регіонах була ще й безсніжною, такі пізні посіви ріпаку не витримали низьких температур. На жаль, загинули навіть добре розвинені рослини, зокрема на Лівобережжі (Київська, Дніпропетровська області), у Кіровоградській області, на півночі Миколаївщини, півдні Чернігівської області та Полтавщині. У цих регіонах спостерігалися несприятливі погодні умови: снігопад випадав після морозів, або підмерзлу землю вкривав крижаний дощ, який переходив у сніг. Оскільки сніговий покрив утримувався тривалий час, рослини не могли “дихати”, що призвело до їх випрівання.
Загалом, пошкоджені рослини, навіть ті, що ввійшли в зиму розвиненими, значно втратили вегетативну масу та перебували у стані стресу після таких складних погодних умов. Як відомо, уражена листкова поверхня та точка росту стають сприятливими для розвитку хвороб, таких як фомоз, кореневі гнилі, бактеріози тощо. Відповідно, на початку квітня було зафіксовано багато звернень від аграріїв щодо загибелі посівів ріпаку. Загалом, частка площ, що потребували пересіву, сягає 7%.
Звичайно, ситуація відрізняється в кожному регіоні; наприклад, на Заході України, а також в Одеській та Миколаївській областях стан посівів переважно задовільний. Ще однією причиною незадовільного стану посівів ріпаку є зволікання з внесенням добрив та засобів захисту рослин на ослаблені після складної зими посіви, які були уражені хворобами та шкідниками.
«Чимало господарів роздумували, чи варто продовжувати роботи з цими посівами. Якщо рішення було позитивним, то така затримка з проведенням агротехнічних операцій негативно вплинула на фітосанітарний стан посівів – ріпак уражали хвороби, заселяли прихованохоботники, квіткоїди та інші шкідники. Проте загалом цьогорічна весняна ситуація із заселеністю посівів ріпаку шкідниками була типовою. Крім того, дефіцит азотних добрив, з яким зіткнулися деякі господарства цієї весни, також вплинув на живлення ріпаку та, відповідно, його розвиток»,
– зауважує Артем Юр’єв.