Осінній період, що охоплює близько 40% вегетації, є ключовим для озимого ріпаку. Саме в цей час формується його стійкість до низьких температур, відбувається загартування, а також закладаються основи майбутньої високої продуктивності. Ці біологічні особливості рослин пояснюють їхню потребу у поживних речовинах восени.
З загальної кількості азоту, засвоєного протягом вегетації, ріпак озимий використовує 25% саме восени. На початку відновлення вегетації ця цифра зростає до 35%, на початку цвітіння – до 30%, а наприкінці цвітіння – лише 10%.
Як зазначає Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету, у статті «Бути в нормі» для журналу The Ukrainian Farmer, добре розвинені посіви засвоюють 60-80 кг/га азоту за осінь. Для порівняння, озима пшениця за цей же період потребує лише 20 кг/га. Водночас, ґрунт може самостійно виробляти 30-40 кг/га азотних мінеральних сполук.
Для забезпечення оптимального розвитку ріпаку восени, дозу азотних добрив для передпосівного внесення розраховують як різницю між теоретичною потребою рослин (80 кг/га) та фактичними запасами мінерального азоту у шарі ґрунту 0-60 см. Таким чином, під час передпосівного обробітку ґрунту рекомендується вносити 30-40 кг/га діючої речовини азотних добрив.
«Надмірне азотне живлення восени негативно впливає на перезимівлю рослин. Підживлення азотними добривами пізніше стадії розвитку 4-5-го листка збільшує вміст води у тканинах, що перешкоджає нормальному процесу загартування. Якщо восени, у вересні-жовтні, рослини ріпаку виглядають слабкорозвиненими, мають світло-зелене листя, а попередником були зернові культури з неусуненою соломою, то осіннє внесення азотних добрив є необхідним», – наголошує науковець.
Візуальною ознакою потреби у підживленні є поява на рослинах листків з червонуватим або жовтим відтінком. У такому разі, не пізніше першої декади жовтня, рекомендується внести аміачну селітру (20-30 кг/га азоту) або провести позакореневе підживлення 8-10%-м розчином карбаміду.
Важливо зазначити, що восени ріпак також потребує засвоєння 30% від загальної потреби калію (80 кг/га К2О протягом перших 4-5 тижнів після сходів), 25% сірки, 15% магнію та 25% бору. Достатнє забезпечення рослин макро- та мікроелементами в осінній період сприяє формуванню кореневої шийки оптимального розміру. На противагу цьому, однобічне азотне живлення може призвести до її витягування.
Нагадаємо, нещодавно сходи озимого ріпаку почали заселяти шкідники.