Фото: SuperAgronom.com Картопля
Загальна ситуація на сільськогосподарських угіддях викликає занепокоєння, як зазначає Микола Фурдига, керівник Інституту картоплярства НААН України. У значній частині регіонів спостерігається серйозна нестача зволоження, яка співпала з найбільш відповідальним етапом розвитку рослин — періодом цвітіння та формування бутонів.
«У нашому науковому закладі, що займається картоплею, вирощується приблизно 60 різновидів. Ми регулярно проводимо вибіркові розкопки та, у порівнянні з минулим роком, фіксуємо зниження врожайності на 30%. Основна причина — екстремальний температурний стрес. Коли протягом п’яти днів поспіль стовпчик термометра піднімався вище +37°C, площа фотосинтезу рослин фактично припиняла функціонувати. Рослина спрямовувала всі запаси вологи не на формування врожаю, а на власне охолодження та забезпечення життєдіяльності», — пояснює вчений.
Внаслідок цього 6-денного температурного шоку, за словами Миколи Фурдиги, було втрачено близько 7 тонн урожаю з гектара. І це дані з ділянок, що зрошуються, як за допомогою крапельних систем, так і дощування. На ділянках, що не зрошуються, становище ще складніше, там очікуються більші втрати.
З огляду на поточну нестачу вологи, бульби вже не зможуть досягти необхідного розміру та ваги. Наприкінці осені, коли почнеться масовий збір урожаю, і ринок усвідомить фактичний недобір продукції, ціни неминуче зростуть.
«За моїми оцінками, вартість зросте приблизно на 30% безпосередньо з поля та на 12–15% при продажу зі складських приміщень. Я не враховую потенційний імпорт, подібний до того, що спостерігався у 2024 році, але якісна картопля, безсумнівно, подорожчає. Варто також згадати про культуру споживання. Українці традиційно прагнуть зробити запаси восени, щоб зберігати картоплю на балконах. Це неправильний підхід. Якість продукції набагато краще зберігається в умовах професійних овочесховищ та торгових мережах», — поділився думками науковець.
Завантажити
Олена Басанець, SuperAgronom.com