
Жнива
Українські сільгоспвиробники зібрали 5,47 млн тонн зернових та зернобобових культур нового врожаю із 1,34 млн га, що становить 11% від запланованих площ. Найбільші показники врожайності зафіксовано в господарствах Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. У деяких регіонах збір урожаю розпочався раніше через ранню весну, прискорений ріст рослин, посушливі умови та високі температури.
Згідно з інформацією видання “Комерсант Український”, початкові результати врожайності в цілому є задовільними. Окремі господарства отримують ріпак із показником близько 3,5 т/га, озимий ячмінь — 4,5 т/га, а врожайність пшениці може сягати 5–7 т/га. Водночас, весняні заморозки, періоди сильної спеки та брак вологи вже негативно вплинули на результати в частині господарств, а подальші показники залежатимуть від метеорологічних умов.
Основними труднощами, з якими стикаються аграрії, є значне зростання цін на пальне, добрива та інші необхідні ресурси. Деякі агропідприємства змушені закуповувати дизельне пальне в кредит за вартістю приблизно 87 грн/л, хоча навесні ціна на нього в деяких місцях сягала 115 грн/л. Ситуацію ускладнюють нестача кваліфікованих механізаторів, мобілізація працівників та необхідність орендувати сільськогосподарську техніку за вищими тарифами.
Найбільше занепокоєння викликають атаки російських військ на портову інфраструктуру Одещини та іноземні судна, що призвело до фактичної зупинки морського експорту. Проблеми з логістикою вже негативно впливають на внутрішні закупівельні ціни. За словами аграріїв, вартість пшениці знизилася з 10,7 тис. грн/т минулої осені до приблизно 8,7 тис. грн/т, а в окремих регіонах продовольче зерно пропонують купувати по 5 тис. грн/т.
Ціни на ріпак на деяких переробних підприємствах за останній тиждень зменшилися з 26,5 тис. до 23 тис. грн/т, при цьому біля заводів утворюються черги. За оцінками аналітиків, виробники недоотримують близько 70 доларів з кожної тонни ріпаку. Через це аграрії, ймовірно, продаватимуть лише мінімальні обсяги, необхідні для погашення позик та забезпечення поточних операційних витрат.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства розглядають можливість розширення державної підтримки, запровадження страхових механізмів та компенсації збитків, а також закупівлю полімерних рукавів для тимчасового зберігання зернових. Якщо вдасться відновити експорт через порти протягом одного-двох місяців, то системної кризи можна буде уникнути. Однак тривала блокада морської логістики створює загрозу дефіциту складських потужностей та змусить продавати врожай за цінами, близькими до собівартості виробництва.

Завантажити

Олена Басанець, SuperAgronom.com
