Щорічно «Нове зернятко» виступає як платформа для представлення аграрних інновацій. Для Latifundist.com це також нагода уважно вивчити діяльність компанії-організатора — «Агропродсервіс».
Тарас Баран
комерційний директор
«Агропродсервіс»
«Прагнення переробити всю вирощену продукцію є суттю нашої роботи, а не просто декларацією. Ми не обмежуємося торгівлею, а формуємо навколо цього базову інфраструктуру, включаючи насіннєві та комбікормові заводи, ферми, птахівництво, переробні потужності, елеватори та трейдинг», — зазначає Тарас Баран, комерційний директор компанії.
Компанія стабільно обробляє 49 тис. га, переважно в Тернопільській області. У рослинництві акцент робиться на різноманітність культур: окрім зернових та олійних, вирощуються цукрові буряки, горох, кукурудза на силос та кормові суміші.
У сфері тваринництва компанія входить до п’ятірки лідерів за обсягами реалізації свинини в Україні (220 тис. голів на рік), утримує 14,5 тис. голів великої рогатої худоби та щоденно виробляє 200 т молока. У птахівництві утримується 450 тис. голів бройлерів та 50 тис. індиків одночасно. Частина продукції реалізується під торговою маркою «Наша птиця».
Протягом останніх двох років «Агропродсервіс» активно розвиває трейдинговий напрямок через свою дочірню компанію «Галицька зернова компанія». Початково закупівлі концентрувалися навколо елеватора в Яструбовому, але наразі діяльність розширена на всі шість зерносховищ. У перший сезон обсяг торгівлі становив 68 тис. т, минулого року він подвоївся до 137 тис. т. У поточному сезоні планується зберегти цю тенденцію та досягти обсягів 200-250 тис. т.
Тарас Баран
комерційний директор
«Агропродсервіс»
«Навіть за умов низької маржинальності в трейдингу, нам вдалося досягти значних обсягів. Нашою метою не є становлення національним трейдером, ми орієнтуємося на локальний ринок. Проте, за наявності ефективно функціонуючої інфраструктури, трейдинг може бути прибутковим».
Компанія також розпочала контейнерний експорт, облаштувавши власний мінітермінал для контейнерних перевезень, що фактично є невеликим сухим портом. Ідея виникла з міркувань ефективності використання доступного майданчика та інфраструктурних можливостей, прагнучи дослідити новий логістичний напрямок.
Першою відправкою стало 80 контейнерів сої через Одесу, реалізованою у співпраці з логістичними партнерами. Власники визнають, що контейнерна логістика не завжди є найвигіднішою, особливо за наявності дешевших варіантів вагонів та автотранспорту. Проте, для певних категорій товарів вона виявляється ефективною.
«Ми маємо сою, і прагнемо перевозити макуху. Ми займаємося переробкою, тому логічно розглядати експорт ковбас та сосисок» — діляться у компанії.
Так, заморожені ковбаски та сосиски вже відправляються контейнерами з-під Тернополя до Африки. Клієнти самостійно знайшли виробника, і з часом було налагоджено регулярні відправки — один контейнер на тиждень. Цей сценарій, хоч і несподіваний, виявився цілком робочим.
Наступним кроком є будівництво нового комбікормового заводу. Нещодавно компанія Buhler Україна уклала контракт з «Агропродсервісом» на його спорудження. Завод матиме потужність 50 тонн на годину і планується як одне з найбільш технологічних виробництв у країні, спеціалізоване для потреб свинарства. Початок будівництва запланований на поточний рік.
Все починалося з насіння
Насінництво має майже двадцятирічну історію в компанії.
Галина Біловус
заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс»
«Початок нашої діяльності завжди був пов’язаний із насінням», — ділиться Галина Біловус, заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс».
Минулого року компанія досягла довоєнних показників продажів, реалізувавши 10 тис. т насіння. Основні культури, з якими працюють, це пшениця, ячмінь, соя та горох. Приблизно 60% припадає на пшеницю та ячмінь. Однак, цього року спостерігався несподівано високий попит на горох, що здивувало всіх.
Переважно використовуються сорти іноземної селекції. Частина насіння вирощується самостійно на демонстраційних полях у співпраці з компаніями-виробниками. Компанія також реалізує насіння клієнтам та здійснює зворотний викуп урожаю. Такий цикл дозволяє контролювати якість та підтримувати зв’язок із клієнтами.
Співпраця налагоджена виключно із зарубіжними селекційними компаніями, зокрема KWS, Selgen, Lidea, Saatbau, RAGT Semens та іншими. З деякими з них «Агропродсервіс» має ексклюзивні контракти, що гарантує унікальну доступність певних сортів.
Крім того, компанія займається не лише придбанням насіння еліти, але й його розмноженням на власних полях та продажем першої репродукції за ліцензійними угодами. В окремих випадках «Агропродсервіс» виступає як виробнича платформа для насіння на замовлення селекціонерів.
Галина Біловус
заступниця комерційного директора з насінництва «Агропродсервіс»
«Ми не тільки розмножуємо насіння для подальшого продажу, але й вирощуємо супер-еліту на замовлення наших партнерів, таких як KWS або RAGT. Вони викуповують увесь обсяг насіння і самостійно визначають його подальшу реалізацію. Це вигідне рішення для компаній, які не мають достатньо власних посівних площ».
Центральним елементом цього напрямку є насіннєвий завод, який за рік виробляє до 25 тис. т насіння. З них 6-7 тис. т використовуються для потреб холдингу, а решта надходить на ринок.
Свині, корови і зміни клімату
Незважаючи на складність прогнозування, тваринництво залишається прибутковим напрямком, наголошує Андрій Баран, генеральний директор «Агропродсервісу».
«Минулого року ціни на свинину були невисокими, але зараз спостерігається протилежна тенденція. Те саме стосується і молока. Важко все точно спрогнозувати. Однак, цей сектор залишається вигідним при розгляді довгострокової перспективи».
Відповідаючи на питання про можливі узгоджені дії серед молочних переробників, Андрій Баран утримався від вживання терміну «картель», але досить відверто охарактеризував ситуацію на ринку:
Андрій Баран
генеральний директор «Агропродсервіс»
«Ми щоденно виробляємо 200 тонн молока, тому нам не вигідно «гратися» з нами, оскільки ми є надто великим постачальником. Однак, загалом кількість переробників значно менша, ніж виробників. Це створює їм простір для домовленостей. Якщо говорити дипломатично: у них є можливість досягати домовленостей».
За його словами, виробників сільгосппродукції ніхто не може централізовано об’єднати, ні асоціації, ні галузеві спілки. Але представники «вищої ліги» переробників — п’ять-шість найбільших молокозаводів — цілком можуть зібратися та визначити ціну закупівлі молока.
«Я не стверджую, що вони це роблять, але іноді ми про це розмірковуємо» — додає Баран.
Особлива увага приділяється клімату. За останні десятиліття він змінився настільки, що культури, які раніше не вирощувалися на заході України, стали звичними.
Андрій Баран пригадує, як за час його роботи на полях змінювалася аграрна карта регіону. Колись кукурудзу в цій зоні вважали непридатною для вирощування — у 70-80-х роках її майже не сіяли, а перші посіви на зерно з’явилися лише у 90-х. Сьогодні ж на полях «Агропродсервісу» вирощують гібриди з ФАО 300+, і замість 7 т/га збирають до 14. Подібна трансформація відбувається і з цукровими буряками — їхня зона вирощування поступово зсувається на захід країни. Цибуля та кавуни також перемістилися з півдня сюди. Минулого року було зібрано по 110 т/га кавунів, продовжує Андрій Степанович.
Андрій Баран
генеральний директор «Агропродсервіс»
«Все змінилося. Захід України тепер є територією, де можуть вирощуватися всі культури».
На думку одразу спадає соняшник, про загрозу міграції якого на Захід попереджав співвласник «Аграрної технологічної компанії» Юрій Дробязко. Андрій Баран зазначає, що цією культурою не зловживають, вона займає 2-3 тис. га у структурі посівів.
З форуму — на передову
Третій рік поспіль форум поєднує аграрну програму зі збором коштів для військових. У 2025-му акцент було зроблено на підтримку підрозділу 12-ї бригади спецпризначення «Азов». Цього року вдалося зібрати понад 5 мільйонів гривень.
Ці кошти будуть спрямовані на придбання п’яти автомобілів, генераторів, зарядних станцій, ноутбуків, планшетів, Starlink, супутникових модемів, антен та приладів нічного бачення — усього, що нагально потребує фронт.
Вперше на форумі функціонував повноцінний благодійний ярмарок, де учасники могли придбати вироби крафтових виробників, народних майстрів та волонтерів з усієї країни. Також проводилися аукціони з продажем артефактів, привезених безпосередньо з передової.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com