Учасники панельної дискусії «Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність», Київ, Grain Ukraine 2026
Банки підтримують високу готовність надавати позики агросектору, а попит на фінансові ресурси залишається стабільним. Однак, сама природа цього попиту зазнає змін.
Раніше підприємствам часто вистачало кредитів для покриття обігових коштів або фінансування сезонних виробничих програм. Наразі агрокомпанії все частіше розглядають масштабні інвестиційні проєкти, потребують довгострокового фінансування, гнучкіших інструментів та механізмів для покриття воєнних ризиків.
Таким чином, питання полягає вже не тільки в наявності коштів на ринку. Йдеться про те, як фінансувати розвиток в умовах, коли проєкти стають більш значними, ризики — складнішими, а горизонт планування для бізнесу залишається обмеженим через війну.
Про те, як трансформувалася логіка інвестицій в агробізнес, які проєкти банки готові фінансувати вже сьогодні, та як загалом змінюється ринок агрофінансування під час війни, обговорили під час Grain Ukraine 2026 учасники панельної дискусії «Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність».
Модератором дискусії виступила партнерка Trend&Hedge Club Катерина Конащук, яка сприяла розкриттю різних поглядів бізнесу та фінансового сектору на доступ до капіталу, ризики та можливості для розвитку.
Великі інвестиції стикаються з перешкодами застави та воєнними ризиками
Доступ до фінансування вже не є головною перешкодою для надійних позичальників, зазначає СЕО Agricom Group Антон Яковенко.
Антон Яковенко
СЕО
Agricom Group
«Якщо компанія відповідає вимогам банків щодо ліквідності та забезпечення, доступ до фінансування сьогодні є. Звісно, ми ще не на європейському рівні, де фінансування часто надають не лише під заставу, а й під якість процедур та бізнес-процесів. Проте, я думаю, за чотири-п’ять років ми цілком можемо до цього прийти», — наголошує він.
Водночас, зі зростанням масштабів бізнесу, змінюються і самі потреби агрокомпаній у фінансуванні. Як зазначає фінансовий директор Vitagro Group Сергій Шульга, якщо раніше середній розмір інвестиційних проєктів становив $10–20 млн, то зараз компанія береться за проєкти вартістю $70–100 млн і більше, знайти під які класичну заставу майже неможливо.
Для таких проєктів традиційна логіка кредитування під заставу вже не завжди застосовна. Забезпечити повну суму великого інвестиційного проєкту майже неможливо, тому бізнес очікує від фінансового сектору поступового руху до складніших моделей фінансування.
Сергій Шульга
фінансовий директор
Vitagro Group
«Банківська система має поступово еволюціонувати, і, на мою думку, цей рух у бік проєктного фінансування вже розпочався. Друге важливе питання — ставки та строки фінансування. Сьогодні банки вже готові розглядати горизонти фінансування на п’ять–сім років, тобто брати на себе більш довгострокові ризики. Однак, залишається проблема вартості грошей», — говорить він.
Кредитні ставки на рівні 16–18% річних, за словами учасників дискусії, залишаються одним із чинників, що обмежують можливості бізнесу для реалізації довгострокових інвестиційних проєктів. Тому частину нового капіталу агрокомпанії, як і раніше, змушені шукати у власних ресурсах.
Що говорять у банках?
У банківському секторі також фіксують зміну запитів агробізнесу. Якщо раніше основний попит був зосереджений на фінансуванні обігового капіталу та сезонної виробничої програми, то зараз дедалі більше компаній звертаються з інвестиційними проєктами: розширення виробництва, поглиблення переробки, енергетичні рішення та вихід на нові ринки.
За словами Павла Притика, директора департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами ПУМБ, фінансування лише оборотного капіталу обмежує можливості розвитку як для бізнесу, так і для самих кредитних портфелів банків. Тому фінансові установи поступово адаптують підходи до нових потреб клієнтів і готові розглядати проєкти з горизонтом реалізації у п’ять–шість років.
Павло Притико
директор департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами
ПУМБ
«Останнім часом ми спостерігаємо зростання попиту на інвестиційні проєкти не лише в агросекторі, а й загалом у бізнесі. Компанії трансформуються, запускають нові напрями, тому й підходи до фінансування стають більш гнучкими», — зазначає Павло Притико.
За його словами, агрогалузь при цьому залишається одним із пріоритетних напрямів для банківського фінансування. Якщо станом на 1 березня 2022 року кредитний портфель банків в агросекторі становив 86 млрд грн, то до 1 квітня 2026 року він зріс до 147 млрд грн.
Павло Притико
директор департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами
ПУМБ
«Частка агроклієнтів у кредитному портфелі всієї банківської системи сьогодні становить близько 16%. У ПУМБ цей показник ще вищий — 18%. Ми цілеспрямовано розвиваємо експертизу в агросекторі, і тут надзвичайно важливу роль відіграє партнерство з клієнтами. Це історія не одного року. Часто йдеться про десятиліття співпраці та спільного розвитку», — зауважує Павло Притико.
Щодо базових умов фінансування, то кардинальних змін не відбулося: банки традиційно готові покривати до 80% собівартості виробничої програми, очікуючи від позичальника близько 20% власного внеску. В «Укрексімбанку» цей показник може варіюватися від 10% до 30% залежно від параметрів конкретного проєкту.
Член правління «Укрексімбанку» Андрій Мойсеєнко додає, що сьогодні банки оцінюють не лише фінансову звітність компанії, а й стійкість бізнес-моделі, якість управління та здатність компанії працювати в умовах поточних викликів.
Андрій Мойсеєнко
член правління
«Укрексімбанк»
«Дуже важливо бачити стратегічне бачення компанії: куди вона рухається не лише в межах одного сезону, а на кілька років вперед. Адже дедалі більше проєктів, які ми фінансуємо, є довгостроковими», — говорить він.
Чи витримає агросектор зростання собівартості виробництва та нові ринкові ризики?
Попри складні умови роботи, агросектор залишається одним із найбільш якісних сегментів у банківських кредитних портфелях. За словами Павла Притика, директора департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами ПУМБ, рівень платіжної дисципліни агроклієнтів залишається високим.
Водночас, наступний виробничий сезон може стати для агрокомпаній складнішим з точки зору собівартості. На фінансові результати бізнесу можуть вплинути як внутрішні фактори, так і зовнішні ринкові ризики, зокрема ситуація на Близькому Сході та її потенційний вплив на вартість ресурсів.
За словами Притика, якщо витрати на виробництво продовжать зростати, а ціни на агропродукцію не компенсуватимуть це зростання, аграрії можуть зіткнутися з так званими «ціновими ножицями».
Більшість аграріїв заздалегідь закупили основні ресурси для поточної посівної. Однак, підготовка до наступного виробничого циклу може потребувати додаткового фінансування, особливо якщо собівартість продовжуватиме зростати.
Павло Притико
директор департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами
ПУМБ
«Ми уважно стежитимемо за ціною продукції та собівартістю виробництва. За нашими оцінками, витрати продовжать зростати, а отже, збільшиться й потреба агрокомпаній в оборотному капіталі», — пояснює Притико.
Попри це, у ПУМБ зберігають оптимістичний погляд на здатність агросектору подолати цей період. «Ми з цим викликом впораємося разом. Банківська система має достатню ліквідність і капіталізацію та готова фінансувати аграрний сектор і надалі», — резюмує Павло Притико.
Чому не всі компанії готові до довгострокових інвестицій
Для частини агрокомпаній питання довгострокових інвестицій сьогодні впирається не лише в умови фінансування, а й у воєнні ризики, які бізнес не може контролювати самостійно.
Agricom Group — один із таких прикладів. Через російську агресію було окуповано 75% активів групи та зруйновано близько половини майна. До того ж, значна частина бізнесу компанії розташована у Чернігівській області, яка залишається регіоном із підвищеними безпековими ризиками.
З урахуванням цього, компанія поки не готова братися за довгострокові інвестиційні проєкти. Як пояснює СЕО Agricom Group Антон Яковенко, ключовим обмеженням для таких рішень залишається не лише вартість грошей, а й відсутність дієвих механізмів страхування воєнних ризиків.
Антон Яковенко
СЕО
Agricom Group
«Немає страхування і ніхто не знає, як впоратися з воєнним фактором. Це суттєве обмеження для всього сектору, яке не вирішене, і бізнес самостійно його не подолає», — каже Яковенко.
Тому для компаній, які вже зазнали значних втрат або працюють у ризикових регіонах, рішення про нові довгострокові інвестиції залежить не лише від доступності кредитних ресурсів. Не менш важливими є передбачуваність безпекової ситуації, можливість застрахувати ризики та зрозумілий горизонт повернення інвестицій.
Окремий напрям роботи банків — підтримка клієнтів, які вже постраждали від війни, втратили частину активів або були змушені тимчасово зупиняти діяльність. За словами члена правління «Укрексімбанку» Андрія Мойсеєнка, кожна така ситуація розглядається індивідуально: банки можуть погоджувати реструктуризацію, а в окремих випадках — надавати додаткове фінансування для відновлення роботи.
Павло Притико наводить приклади компаній, які через близькість до зони бойових дій були змушені пропустити цілий агросезон.
Павло Притико
директор департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами
ПУМБ
«Навіть у таких випадках ми продовжували підтримувати клієнтів. Були ситуації, коли компанія фактично не працювала протягом року, але отримувала нове фінансування для відновлення операційної діяльності та повернення до звичної бізнес-моделі. Так само підтримували підприємства, які релокували виробництво та потребували додаткових інвестицій», — зазначив він.
Компанії в безпечніших регіонах продовжують інвестувати
Водночас, компанії, виробничі активи яких розташовані у більш безпечних регіонах, продовжують вкладати кошти у розвиток. Один із таких прикладів — Vitagro Group, яка з 2022 року спрямувала понад 5 млрд грн у проєкти в енергетиці, біоетанолі, біоенергетиці та переробці.
Близько 30% цих інвестицій припало на нові переробні потужності. Саме переробка залишається для компанії головним напрямом розвитку на 2026–2028 роки.
Ще 5–7% інвестицій Vitagro спрямовує у нові напрями бізнесу. Але, як зазначає фінансовий директор компанії Сергій Шульга, підходи до оцінки таких проєктів за останні роки суттєво змінилися.
Сергій Шульга
фінансовий директор
Vitagro Group
«Ми переглянули внутрішні процеси та підходи до управління групою компаній. Значно уважніше аналізуємо ринки, сировинну базу та цінові ризики. Багато інвестиційних помилок виникає саме через їхню недооцінку. Для нас це особливо важливо, адже ми реалізуємо проєкти з горизонтом 5–8 років. Помилка в прогнозах може подвоїти термін окупності інвестицій», — говорить він.
Окремим пріоритетом для Vitagro стала енергетична незалежність. Зокрема, компанія інвестує у когенераційні установки. Кілька таких проєктів уже реалізовано на підприємствах групи.
Енергетичні проєкти стали одним із головних інвестиційних трендів останніх років і для банківського сектору. За словами Павла Притика, директора департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами ПУМБ, агрокомпанії сьогодні інвестують у два основні напрями.
Перший — енергетика для власних потреб: сонячні електростанції, когенерація та резервні джерела живлення. Такі проєкти банки готові фінансувати активніше, оскільки їх можна прив’язати до стабільних грошових потоків основного бізнесу.
Другий напрям — масштабні енергетичні проєкти як окремий бізнес. У таких випадках банки оцінюють не лише фінансову стійкість основної діяльності компанії, а й майбутні грошові потоки самого інвестиційного проєкту.
За словами Сергія Шульги, у нових для компанії напрямах важливою стає не лише доступність фінансування, а й банківська експертиза.
Сергій Шульга
фінансовий директор
Vitagro Group
«Ми аналізуємо проєкти зі свого боку, але також важливо отримати зовнішню оцінку: наскільки ми в ринку, як виглядає економіка проєкту, чи відповідають параметри ринковим умовам», — говорить Сергій Шульга.
Які фінансові інструменти та партнерства шукають аграрії
Паралельно з банківським кредитуванням агрокомпанії активніше використовують і небанківські фінансові інструменти. Одним із найбільш затребуваних залишається товарне фінансування.
За словами керівниці відділу роботи з клієнтами агросектору ОККО Ксенії Гусєвої, лише цього року компанія профінансувала агровиробників на понад 1 млрд грн. Але змінюється не лише попит на фінансові продукти, а й сам підхід аграріїв до вибору партнерів.
Ксенія Гусєва
керівниця відділу роботи з клієнтами агросектору
ОККО
«Сьогодні агровиробники шукають не лише фінансування чи товарний ресурс, а насамперед довгострокового партнера. В умовах воєнних, погодних та ринкових ризиків бізнесу важливо розуміти, що поруч є компанія, яка підтримає у складний момент і допоможе пройти через будь-які виклики», — говорить Ксенія Гусєва.
Одним із прикладів такого партнерства вона називає проєкт цифровізації земельного банку, який ОККО реалізує спільно з платформою Feodal. За її словами, чим більше компанія може запропонувати клієнту цифрових сервісів та інноваційних рішень, тим більшою є її цінність для аграрного бізнесу.
Окремо зріс попит на аграрні розписки. ОККО була серед перших кредиторів, хто повірив у цей інструмент і активно брала участь у його розвитку.
Одним із нових фінансових інструментів є аграрні ноти. Як зазначає керівник проєкту IFC «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу» Кирило Мухомедзянов, держава та бізнес активно цифровізуються, формуються нові ланцюги доданої вартості, а фінансові установи дедалі більше покладаються на цифрові рішення — від онбордингу клієнтів до моніторингу їхньої діяльності.
Кирило Мухомедзянов
керівник проєкту IFC «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу»
«Прозорість і цифровізація сьогодні стають конкурентною перевагою. Вони допомагають знижувати витрати, підвищувати ефективність управління та спрощують доступ до фінансових ресурсів», — наголошує Мухомедзянов.
Тому, за його словами, аграрні ноти мають посилити цю екосистему і об’єднати інтереси кредиторів, інвесторів, страховиків, постачальників, трейдерів і переробників в єдиному цифровому середовищі.
Ксенія Гусєва зазначила, що аграрії позитивно оцінюють новий інструмент.
Ксенія Гусєва
керівниця відділу роботи з клієнтами агросектору
ОККО
«Те, що ми сьогодні чуємо від клієнтів, — це насамперед зручність, гнучкість, мобільність та швидкість залучення фінансування. Ми переконані, що аграрні ноти будуть активно розвиватися і поступово займуть важливе місце серед фінансових інструментів агробізнесу», — говорить вона.
Що зміниться за наступні 5–10 років?
У найближчі роки ринок агрофінансування змінюватимуть одразу кілька факторів: інтеграція України до ЄС, вимоги до прозорості бізнесу, розвиток цифрових інструментів і поступовий перехід фінансового сектору до складніших моделей оцінки позичальників.
Як зазначає Антон Яковенко, інтеграція до ЄС змусить і бізнес, і державу підвищувати ефективність. Для агрокомпаній це означатиме роботу за вищими стандартами прозорості, стабільності та відповідальності. Для фінансового сектору — поступовий перехід до моделей, де дедалі більшу роль відіграватимуть не лише застава, а й якість управління, прогнозованість бізнесу та зрозуміла стратегія розвитку.
На його думку, саме це може відкрити шлях для приходу в Україну великого міжнародного капіталу та розвитку сучасної агропромисловості.
Другий фактор — цифровізація та штучний інтелект. Банки вже рухаються до швидших кредитних рішень, скорингу на основі даних і продуктів, адаптованих під конкретні сегменти клієнтів.
У перспективі це може суттєво змінити сам процес отримання фінансування. Аграрію не обов’язково буде їхати у відділення чи проходити довгий ручний процес погодження. Заявка, оцінка ризиків, рішення банку і подальший моніторинг дедалі більше переходитимуть у цифрові канали.
«Ось куди ми йдемо. Цифрові рішення точно дозволять спростити і прискорити весь процес», — резюмує Сергій Шульга.
Наталія Родак, Latifundist.com