Незважаючи на воєнний дисконт, кадровий дефіцит, кліматичні коливання та значні регіональні відмінності у врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році залишалася на рівні попереднього сезону. Це підтверджують результати спільного дослідження Agrohub та УКАБ. Водночас актуальні виклики вимагають все більш цілеспрямованого підходу до ухвалення рішень та швидкої адаптації, а в майбутньому тиск на маржинальність агровиробників тільки посилиться.
4 ключові виклики сезону
Для агровиробників війна продовжує впливати як на економіку продажів, так і на повсякденну операційну діяльність. З одного боку, вона знижує ціну продукції через дорожчу логістику, страхування, фрахт, витрати, пов’язані з простоями та затримками суден, заторами в портах тощо. З іншого боку, підвищує вартість ключових імпортних матеріально-технічних ресурсів, особливо палива та добрив, через зміну географії постачання, збільшення вартості доставки та ускладнення внутрішньої логістики.
Загальний воєнний ціновий дисконт для українського агро у 2025 році оцінюється в діапазоні $100–150/га. Цей показник зменшився порівняно з першими роками повномасштабного вторгнення, однак його подальша динаміка залежатиме від розвитку війни та стабільності експортних шляхів. Останні атаки на портову інфраструктуру Чорного моря та судна свідчать, що цей фактор залишається одним із найбільш вразливих для експорту, логістики та кінцевої ціни для виробника.
Окремий вплив мають операційні ризики, пов’язані з війною. Прикордонні регіони діяли під тиском безпекових загроз, перебої з електропостачанням ускладнювали роботу елеваторів, сушарок та виробничих процесів, а засоби радіоелектронної боротьби впливали на стабільність GPS-сигналів, вимагаючи швидкої адаптації польових операцій.
Другий виклик — кліматична непередбачуваність. Сезон відзначився поєднанням посухи, приморозків, аномальної спеки та надмірних опадів. Це призвело до пізнього збору врожаю, високої вологості зерна, додаткових витрат на його обробку та ускладнило прогнозування результатів.
Кліматичні ризики проявлялися нерівномірно, що є третім викликом. Східні регіони діяли в умовах дефіциту вологи та підвищеного теплового навантаження, тоді як західні зіткнулися з перезволоженням, високою вологістю зерна та затримками під час збору врожаю. Ця відмінність безпосередньо впливає на економічну ефективність вирощування культур: наприклад, у 2025 році показник урожайності кукурудзи становив 10,4 т/га у північно-західному макрорегіоні порівняно з 5,3 т/га у східному, а для озимої пшениці — 8,0 т/га у західному макрорегіоні порівняно з 3,9 т/га у східному.
Четвертим системним викликом став дефіцит кваліфікованого персоналу. Він перестав бути лише сезонною проблемою і трансформувався на постійний операційний фактор. Найбільш уразливим залишається персонал, що працює в полі: нестача кадрів впливає на терміни, якість і собівартість виконання польових робіт.
Кадровий тиск вже відчутно позначається на витратах. Частка оплати праці у структурі виробничих витрат зростає, починаючи з сезону 2024 року: у 2025 році вона становила 14,3% проти 10,7% у 2023 році. Впродовж сезонів 2023–2025 рівень заробітної плати в агрокомпаніях зростав приблизно на 20% щорічно, що перевищує показник річної інфляції в Україні.
У відповідь компанії застосовують комбіновані підходи: підвищують заробітну плату, впроваджують прозорі системи бонусів, автоматизують процеси, розвивають програми корпоративного навчання, розширюють соціальні пакети та шукають нові джерела талантів. Підтримка мобілізованих працівників та ветеранів стає окремим напрямком роботи HR-служб.
Динаміка прибутковості та витрат
Незважаючи на ці виклики, прибутковість агровиробництва у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону. Прогнозований показник EBITDA сезону 2025 становить $410/га, що близько до показника 2024 року — $446/га. Для порівняння, у 2022–2023 роках EBITDA становила $48/га та $129/га відповідно.
Витратна база у сезоні 2025 залишалася переважно під контролем. Найбільші зміни стосувалися зменшення витрат на добрива та збільшення витрат на послуги сторонніх організацій, оплату праці, адміністративні витрати та оренду земельних ділянок. Для більшості сільськогосподарських культур постійні витрати збільшувалися, тоді як змінні залишалися відносно стабільними. Винятком стала кукурудза: через високу вологість та пов’язані з цим витрати на сушіння й обробку, загальні витрати на її вирощування зросли на 29%.
Один із ключових висновків звіту полягає в тому, що жодна культура не демонструє сталого лідерства за маржею та віддачею на робочий капітал. Рейтинг культур змінюється від сезону до сезону, що підкреслює важливість гнучкого портфельного підходу та планування сівозміни на основі даних.
У 2025 році найбільш прибутковою культурою залишився соняшник із віддачею на робочий капітал (ROWC) 94%, тоді як показник кукурудзи знизився з 60% у 2024 році до 25% у 2025 році через високу вологість та супутні витрати.
За оцінками учасників дослідження, у найближчі роки тиск на маржу посилюватимуть зростання вартості земельних ділянок, дефіцит робочої сили та адаптація до стандартів Європейського Союзу. Відповідь агрокомпаній вже формується навколо більш детального планування витрат, технологій та сівозміни, активнішого використання точного землеробства, GPS-технологій та автоматизації, інвестицій у розвиток команд, управління кліматичними ризиками та ухвалення рішень на основі даних.
«Сезон 2025 року продемонстрував, що українське агропостачання поступово виходить із шокового стану 2022–2023 років і переходить у фазу стабілізації. Водночас ця стабілізація не означає повернення до зростання, яке буде забезпечене лише ринковою кон’юнктурою. Наступний етап розвитку галузі визначатиметься тим, наскільки точно компанії зможуть керувати витратами, сівозміною, технологіями, командами та даними. На сьогодні стійкість агросектору вимірюється не рекордними показниками, а здатністю системно захищати маржу та ухвалювати більш обґрунтовані рішення», — зазначає Юлія Порошенко, засновник та CEO Agrohub.
«Український аграрний сектор вже функціонує в нових реаліях, де конкурентоспроможність визначається не тільки врожайністю чи світовими цінами, а й здатністю швидко адаптуватися до воєнних ризиків, кліматичних змін, нестачі кадрів та нових вимог європейського ринку. Саме тому якісна аналітика та дані стають одним із ключових інструментів для прийняття ефективних управлінських рішень. Дослідження Agrohub Annual Insights допомагає бізнесу об’єктивно оцінити ринкові тенденції, порівняти власні показники та краще підготуватися до викликів наступних сезонів», — зазначив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.
Довідка
Agrohub Annual Insights — це аналітичний звіт про виробничий сезон 2025, підготовлений Agrohub спільно з УКАБ у квітні-червні 2026 року. Вибірка включає великі та середні агрохолдинги України із загальним земельним банком близько 2 млн га. Усі показники представлені як середньозважені значення, розраховані відповідно до статистичних методів у межах конкретної вибірки. Дослідження охоплює шість основних культур: озиму пшеницю, озимий ріпак, озимий ячмінь, соняшник, кукурудзу та сою.
Публічна версія звіту доступна за посиланням: https://agrohub.ua/research/agrohub-annual-insights-2025-26-public-edition/