Вартість логістики та обмежені можливості експорту найближчими місяцями впливатимуть на внутрішні ціни української пшениці сильніше, ніж обсяги зібраного врожаю. Такий прогноз озвучили в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Нині торгівля пшеницею на внутрішньому ринку залишається стриманою. Частина зерна з південних регіонів транспортується через дунайські порти. Водночас активізувалися поставки через прикордонний перехід Вадул-Сірет до Румунії, якими експортують пшеницю переважно з Хмельницької, Тернопільської та Чернівецької областей.
За даними ПУСК, вже укладено окремі угоди на постачання пшениці до румунської Констанци з відвантаженням у вересні за цінами 233–234 USD/т.
Основними покупцями української пшениці в першій половині сезону традиційно залишаються країни Азії, зокрема Індонезія, Філіппіни, Бангладеш та В’єтнам. Однак обмежена робота морського експорту суттєво ускладнює доступ до цих ринків.
Альтернативою могли б стати порти Румунії та Болгарії, але вони вже перевантажені транспортуванням власного врожаю. Тому можливості для нарощування експорту українського зерна цими маршрутами залишаються обмеженими.
Ще одним чинником тиску на ринок є високі ставки фрахту. Аналітики прогнозують, що протягом найближчих одного-двох тижнів ціни на пшеницю можуть продовжити знижуватися. На дунайському напрямку цьому сприятиме подорожчання перевезень.
На сухопутних переходах наразі очікується відносна стабільність. Водночас після накопичення достатніх обсягів зерна покупці можуть тимчасово скоротити закупівлі, що створить додатковий тиск на ціни.
Особливо відчутним зростання логістичних витрат може стати восени. За даними ПУСК, вартість оренди вагонів на жовтень-листопад уже становить 40–45 USD/т, а надалі може зрости до 60–70 USD/т.
На тлі ризику подальшого подорожчання перевезень агрокомпанії активніше укладають форвардні контракти, прагнучи заздалегідь зафіксувати продажі та забезпечити стабільний грошовий потік.
— Новий сезон буде не про те, куди продати зерно, а про те, куди взагалі буде можливість його доставити. Саме логістика визначатиме конкурентоспроможність української продукції та рівень внутрішніх цін, — підсумували в ПУСК.