Фото: SuperAgronom.com Резистентні бур’яни у посівах соняшнику на АгроАрена Bayer
Згідно зі звітом ФАО, українські сільськогосподарські угіддя втрачають у середньому 33% врожаю через засилля бур’янів. Витрати на гербіцидний захист сягають близько 60% від загальних витрат на охорону рослин. Особливе занепокоєння викликає зростання стійкості бур’янів, випадки якої вже зафіксовані на території України.
Ця актуальна проблема стала предметом обговорення під час прес-туру на АгроАрена Bayer, що розташована на Черкащині. Тут було закладено дослідні ділянки в рамках проєкту IWM (Integrated Weed Management, комплексний контроль бур’янів), як повідомляє SuperAgronom.com. Ця система інтегрує агрономічні, механічні та хімічні методи боротьби з бур’янами для запобігання розвитку стійкості та забезпечення тривалої продуктивності рослин.
Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР Bayer Ukraine, зазначив, що проблему резистентності поглиблює факт неусвідомлення та неприйняття її більшістю аграріїв.
«Як тільки фермер усвідомить наявність такої проблеми на своїй ділянці, він почне рухатися у правильному напрямку для досягнення чистоти поля та максимальної прибутковості врожаю. Адже існують погодні фактори, на які ми, на жаль, не можемо вплинути. Однак, такі аспекти, як гербіцидний контроль бур’янів, є тим, що ми здатні контролювати безпосередньо», — підкреслив фахівець.
Загалом, однією з ключових причин виникнення резистентності є обмежена кількість механізмів дії гербіцидів.
Олександр Каменєв, провідний менеджер з маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, повідомив, що серед понад 1,5 тисячі доступних гербіцидних препаратів на ринку, 70% становлять сульфонілсечовини, а 20% – імідазолінони. Це все ALS-інгібітори. Лише 10% гербіцидів мають інші механізми дії.
«Отже, наш арсенал інструментів для протидії обмежений. Тому виключно на пестициди покладатися не варто», — зауважив фахівець.
Історія реєстрації стійких бур’янів в Україні розпочалася у 2017 році, коли було офіційно зафіксовано резистентність плоскухи звичайної до ALS-інгібіторів у рисових посівах. З того часу вже виявлено 5 видів бур’янів, стійких до гербіцидів, які внесено до міжнародної бази даних.
Олександр Каменєв зазначив, що найбільші ризики пов’язані з амброзією полинолистою, оскільки для неї спостерігається перехресна резистентність до двох механізмів дії.
Компанія Bayer Ukraine також розробляє власну «карту» випадків резистентності певних видів бур’янів, спираючись на звернення аграріїв та результати досліджень зразків бур’янів.
Перший підтверджений випадок у рамках цієї програми було зареєстровано у 2020 році на Кіровоградщині. Тоді до компанії звернувся агровиробник, який стикнувся з неефективністю гербіцидів. Відібране насіння було відправлено на дослідження до Франції, проте отримання результатів займало близько року. Саме тому з 2021 року Bayer запровадила можливість тестування зразків безпосередньо в Україні.
За словами Олександра Каменєва, у 2021 році було підтверджено стійкість у двох видів бур’янів — щириці звичайної та амброзії полинолистої. У 2022 році було відібрано значну кількість зразків, однак лише один виявився резистентним.
Згодом географія підтверджених випадків поступово розширювалася. У 2023 році нові локації з’явилися на Рівненщині, Тернопільщині, Хмельниччині, Черкащині та Полтавщині. У 2024 році дослідження знову підтвердили випадки на Кіровоградщині та виявили нові осередки амброзії.
Дослідження: Мультирезистентність бур’янів до гербіцидів: небезпека та методи контролю
Найбільший обсяг досліджень був проведений у 2025 році. За результатами аналізу, нові підтверджені випадки резистентності щириці з’явилися також на Хмельниччині, Вінниччині, Київщині та Чернігівщині.
Водночас фахівець наголосив, що карта не відображає реального масштабу проблеми в Україні.
«Ми відбирали насіння лише там, де до нас надходили звернення. Це були не лише наші клієнти — зверталися й господарства, які не використовують продукцію Bayer», — зазначив він.
Компанія інформує, що розвиває платформу IWM у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, щоб ефективніше виявляти випадки резистентності та допомагати агровиробникам коригувати свої системи захисту.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com