Ефективна система удобрення сливи потребує зміщення акцентів у живленні з віком дерев. Молоді насадження потребують підвищених доз азоту та фосфору для формування крони, тоді як у фазі плодоношення ключову роль відіграють калій і мікроелементи.
Про це у своїй статті для журналу «Садівництво по-українськи» написав Дмитро Гречковський, завідувач сектору агрохімічних досліджень Інституту садівництва НААН.
Застосування єдиної схеми живлення протягом усього життєвого циклу саду є системною помилкою. У молодих садах (1–3 роки) добрива стимулюють ріст коренів, а в дорослих (від 8 років) — відповідають за калібр плодів, їхню лежкість та стійкість до стресових чинників.
«У дорослому саду акценти зміщуються: на перший план виходить калій і мікроелементи, які відповідають за якість плодів, їх лежкість і стійкість рослин до стресів. Якщо цю різницю ігнорувати, сад або «жируватиме» без урожаю, або швидко виснажуватиметься», — застеріг автор.