Рослинний покрив у міжряддях винограднику може знизити температуру ґрунту приблизно на 10°C порівняно з голим полем. Це допомагає захистити кореневу систему від перегріву під час спеки.
Голий ґрунт накопичує тепло вдень і віддає його вночі, створюючи додатковий стрес для рослин та посилюючи випаровування вологи. Задернення ж стає важливим елементом для стабілізації мікроклімату, зменшує силу дощу та запобігає поверхневому стоку води під час злив. Дослідження в регіоні Rioja показали, що на схилових виноградниках це рішення зменшило ерозію ґрунту приблизно на 64%.
Однак фахівці попереджають про ризики використання покривних культур у посушливих регіонах, де вони можуть конкурувати з виноградом за воду.
«Те, що ефективно у вологому кліматі, може посилити конкуренцію за воду в посушливих регіонах. Тому сучасне виноградарство дедалі частіше застосовує адаптивне управління, змінюючи технології залежно від рівня вологи, типу ґрунту та особливостей сезону», — зазначають науковці.
Для стабільності системи вони рекомендують використовувати суміші злакових і бобових культур замість монопосівів, а також коригувати висоту рослинного покриву залежно від кількості опадів.