Чи є можливість досягати стабільних врожаїв без застосування мінеральних добрив, гербіцидів та оранки, зберігаючи при цьому природну родючість ґрунту та збільшуючи вміст гумусу? В ПП «Агроекологія», що на Полтавщині, вже понад півстоліття демонструють, що це цілком реально.
Засновник господарства Семен Антонець був переконаний, що здоровий ґрунт забезпечує здоров’я людини. Під його керівництвом обробляється близько 8 тис. га за принципами органічного землеробства, застосовуючи науково обґрунтовану сівозміну, сидерацію, органічні добрива та мінімальний обробіток ґрунту. Особлива увага тут приділяється розвитку ґрунтової біоти, накопиченню органічної речовини, збереженню вологи в ґрунті та створенню умов для природного живлення рослин.
Еволюція системи органічного землеробства: як вдалося відмовитися від хімії
ПП «Агроекологія» є одним із перших господарств в Україні, яке відмовилося від оранки, мінеральних добрив та гербіцидів. Перехід до органічного землеробства відбувався поетапно:
- 1975 рік — впровадження мінімального обробітку ґрунту
- 1978 рік — відмова від хімічних засобів захисту рослин
- 1988 рік — повна відмова від мінеральних добрив
Основою системи стало відновлення природної родючості ґрунту, а не її «штучне підживлення».
Накопичення гумусу без мінеральних добрив
Збільшення вмісту гумусу в ґрунті досягається за рахунок використання компостів, гною та сидератів. Цікаво, що на відміну від мінеральних добрив, компости та гній забезпечують рослинам пролонговане живлення.
«Аміачна селітра, завдяки своєму амонійному складу, дає максимальну віддачу в перші дні. Натомість гумус, накопичений завдяки гною, компостам, сівозміні та сидерації, працює постійно», — поділився Сергій Козін, головний агроном господарства.
Результат:
- стабільне живлення рослин,
- покращення структури ґрунту,
- активізація ґрунтової мікрофлори.
Гній і компости допомогли господарству відновити природну родючість ґрунту, а також дали змогу зрозуміти кілька важливих аспектів:
- як правильно застосовувати сидерати та органічні добрива,
- як накопичувати та зберігати вологу в ґрунті,
- як ефективно використовувати багаторічні трави в сівозміні.
Сівозміна в органічному господарстві: приклад 8-пільної системи
Сівозміна в господарстві є 8-пільною і поєднує зернові, технічні культури та сидерати. Це сприяє накопиченню гумусу, зменшенню кількості бур’янів та покращенню балансу поживних речовин у ґрунті.
- а) Гречка + вика
- б) Зайнятий пар (вика + овес) з подальшим внесенням органічних добрив
Бінарний посів: як працює поєднання культур
Ґрунтова мікрофлора, що складається з бактерій та грибів, допомагає рослинам у живленні. Тому в органічному землеробстві зусилля спрямовані на створення сприятливих умов для їх існування, що досягається шляхом правильного поєднання культур.
«Наразі ми використовуємо еспарцет і ячмінь. У перший рік еспарцет спокійно витримує затінення від ячменю, а ячмінь не сприймає еспарцет як конкурента і дає максимальні врожаї. При цьому обидві культури формують власну міні-екосистему, в якій немає місця для проростання бур’янів. Це дозволяє одночасно досягти структурування ґрунту та контролю бур’янів, що є важливим в органічному землеробстві», — зазначає Сергій Козін.
Після озимої пшениці висівають соняшник, а після нього — або суміш вико-гречки як сидерат, або суміш вико-вівса з подальшим внесенням органічних добрив. Після цього знову повертаються до озимої пшениці. Отже, використання сумішей перед сівбою озимої пшениці сприяє накопиченню гумусу.
Після озимої пшениці висаджують кукурудзу на силос. А після неї протягом трьох років проводять сидерацію еспарцетом. Сидерат з еспарцету допомагає зберегти вологу для наступної озимої пшениці.
Система в дії: короткий огляд
|
Елемент |
Переваги |
|
Сидерати |
Накопичення гумусу, азоту, покращення структури ґрунту |
|
Компост і гній |
Тривале живлення рослин |
|
Культивація, боронування |
Контроль бур’янів, збереження вологи |
|
Куліси зі стебел соняшнику |
Затримання снігу, накопичення вологи в ґрунті |
|
Бінарний посів |
Подвійний урожай, контроль бур’янів, накопичення гумусу |
Догляд за озимою пшеницею без ЗЗР
Весняний догляд за посівами озимої пшениці в господарстві починають з боронування ротаційною або штригельною бороною. Це важливо для:
- Контролю шкідників та хвороб у посіві.
- Збереження вологи в ґрунті.
Після зими на відмерлих листках озимої пшениці накопичуються яйця шкідників, спори та міцелій збудників хвороб. Штригельна борона допомагає видалити ці листки і частково приорює їх землею. Це сприяє контролю поширення шкідливих організмів, що є важливим для органічного землеробства.
Друга перевага штригельного боронування — мульчування верхнього шару ґрунту, що допомагає зберегти вологу та забезпечити кореневу зону рослин киснем.
Соняшник: безгербіцидний контроль бур’янів
Перед вирощуванням соняшнику на полі проводять закриття вологи. Для контролю бур’янів кілька разів застосовують культивацію. Основний принцип — боротьба з бур’янами на стадії «білої ниточки».
Важливо: ефективність залежить не від кількості обробок, а від їх своєчасності.
Цікаво, що після збору врожаю стебла соняшника залишають у полі на зиму як кулісу. Куліса сприяє затриманню снігу та накопиченню вологи в ґрунті.
«Там, де скрізь було по 40-50 см снігу, у нас було майже 60 см. Ці додаткові 10 см забезпечили принаймні мінімальну потребу у волозі для сівби. До того ж, стебла соняшника заселяють гриби-сапрофіти, які руйнують клітини і перетворюють стебла на органічну поживу для наступної культури», — додає головний агроном.
Дискування рослинних решток соняшника: три хвилі падалиці
Традиційно після збирання соняшник дискують, проте в ПП «Агроекологія» не бачать у цьому доцільності. Більше того, дискування на глибину 10 см перемішує рослинні рештки разом із кошиками, що містять залишки насіння, на три шари в глиб. Сергій Козін зазначає, що навесні та влітку це призведе до трьох хвиль падалиці. Натомість, коткування кільчасто-шпоровими котками навесні діє як притискання рослинних решток до землі, зменшуючи кількість хвиль падалиці.
«Притиснувши падалицю котками до землі, ми її пробудили, спонукали до сходів, почекали половину місяця, потім запустили диски на 5-8 см. Потім сіємо», — пояснив він.
Між соняшником і озимою пшеницею — сидерат
У післяжнивні рештки соняшника підсівають гречку та вику. Гарні сходи завжди отримують після коткування післяжнивних решток соняшника кільчасто-шпоровими котками, оскільки це сприяє закриттю вологи.
На початку цвітіння гречки проводять дискування у півтора проходи. Такий метод розробив і вдосконалив Семен Антонець. Він полягає в тому, що дискова борона спочатку проходить по всій ширині, а потім назад — у половину ширини. Таким чином, половина дисків обробляє вже оброблену ділянку, а друга половина — свіжу. Це забезпечує загортання соковитих рослин у ґрунт.
«Соковитість під час загортання сприяє швидшому перегниванню рослин. Якщо ж чекати, поки трактор дійде до кінця поля, а потім розвернеться назад, то диски працюватимуть уже по в’ялих рослинах», — пояснив Сергій Козін.
Варіант Б для розміщення між соняшником і озимою пшеницею — суміш вико-вівсяна на силос, яку висівають одразу після прикочування післяжнивних решток соняшника і дискування спровокованих бур’янів.
У середині літа збирають сіно і вносять органічні добрива — гній або компост.
Таким чином, обидва варіанти — чи то суміш вико-гречаного сидерату, чи вико-вівсяна суміш — сприяють стимуляції ґрунтової біоти та накопиченню гумусу в ґрунті.
«Цими діями ми не залишили поле недіючим, втрачаючи вологу. Ми його сидерували, зберегли в ньому максимум органічних решток, зробили азот, фосфор і калій легкодоступними для кращого накопичення поліцукрів. Озима пшениця зайде в зиму збагачена калієм і фосфором, що підвищить її зимостійкість та холодостійкість», — зазначає головний агроном.
Кукурудза на силос: захист від бур’янів без гербіцидів
Наступною культурою після озимої пшениці є кукурудза на силос. Догляд за нею включає:
- можливе внесення компосту;
- закриття вологи в ґрунті;
- боронування для знищення бур’янів на стадії білої ниточки;
- підготовка насіннєвого ложа;
- міжрядний обробіток.
Сергій Козін зазначає, що найкращий час для знищення бур’янів — це стадія білої ниточки. Бур’яни, що сформували хоча б два справжні листочки, важче вичесати та пошкодити.
Далі проводиться підготовка насіннєвого ложа. Надалі захист від бур’янів передбачає міжрядну культивацію.
Бінарний посів ячменю з еспарцетом
Ячмінь та еспарцет добре співіснують у симбіозі. Ячмінь використовується як покривна культура. Обробіток ґрунту для посіву бінарної суміші здійснюється на глибину загортання насіння — 3-3,5 см.
Такий посів здійснюється двома сівалками одночасно: одна сіє ячмінь, інша — еспарцет під кутом 30° до рядків ячменю. Це запобігає потраплянню насіння в одне насіннєве ложе.
Після зими залишається стерня від ячменю, яка, за словами головного агронома, виконує роль своєрідних продихів для ґрунту. Навесні по посівах еспарцету запускають борону з пружинним зубом ЗБР-24, налаштовуючи її так, щоб пружини лише лежали на землі, а не загортали ґрунт. Проборонований еспарцет швидко почав відростати, а волога була збережена під пухкою подушкою з рослинних решток.
На третій рік еспарцет залишають як сидерат. Проводять два укоси, а стерню залишають на зиму як кулісу для накопичення снігу. Сергій Козін зазначає, що еспарцет добре структурує ґрунт завдяки своїй розвиненій кореневій системі та накопичує азот у ґрунті.
Еспарцет як попередник для пшениці позитивно впливає на якість зерна. На практиці господарства фіксують високий вміст білка в зерні озимої пшениці після еспарцету — 14%, іноді до 15,8%, а вміст клейковини — 28-32%.
Втім, пан Сергій наголошує, що такий результат забезпечує не лише еспарцет, а вся система загалом — це науково обґрунтована сівозміна з культур, які доповнюють одна одну, сидерація, бінарний посів, внесення органічних добрив та мінімальний обробіток ґрунту. Окремо кожен із цих заходів приносить користь, але для досягнення високої врожайності, якості зерна та продуктивності посівів вони мають працювати в синергії.
FAQ про органічне землеробство
Чи можливе органічне землеробство без тваринництва?
Так, але це складніше. Альтернативою є сидерати та рослинні рештки як джерело органіки. Також можна застосовувати біологічні препарати.
Як працює компост з листя бобових і гречки?
Листя зелених сидератів містить великий комплекс мікроелементів, азот і калій у легкодоступній формі. Наприклад, листя гречки накопичує збагачений калій у ґрунті, який сприяє засвоєнню фосфору. Тому, якщо в господарстві немає гною, його можна замінити сидератами.
Коли очікувати результату від застосування еспарцету?
Еспарцет — це багаторічна культура, тому результати слід очікувати після трирічного використання. Його коренева система розпушує ґрунт і накопичує від 100 до 200 кг/га азоту.
Які сидерати вирощувати на різних ґрунтах?
На бідних ґрунтах — фацелію, люпин і жито; на зволожених ґрунтах — кінський біб; у посушливих регіонах — фацелію, еспарцет, ріпак; на піщаних ґрунтах — озиме жито, еспарцет, конюшину і фацелію; на кислих ґрунтах — люпин і вику.
Які сидерати найефективніші?
Фацелія є універсальним сидератом. Бобові (вика, горох, люпин, люцерна, еспарцет) накопичують азот. Кінський біб добре структурує ґрунт. Гірчиця накопичує фосфор і пригнічує розвиток дротяників. Ріпак також пригнічує дротяників. Озиме жито пригнічує бур’яни та покращує структуру ґрунту. Гречка мобілізує калій і фосфор.
Чому багаторічні трави є відмінними попередниками для озимих зернових?
Багаторічні трави одночасно пригнічують розвиток бур’янів, підвищують вміст поживних елементів у ґрунті та покращують його структуру завдяки своїй кореневій системі. Наприклад, у ПП «Агроекологія» спочатку висівають соняшник, а через два тижні підсаджують люцерну в міжряддя. Після збирання соняшника люцерна продовжує розвиватися протягом двох років, забезпечуючи азотом наступну культуру.
Підготувала Меланія Несмачна, SuperAgronom.com