Рокамболь – це вражаючий гібрид цибулі та часнику, який також знають під назвами “слонячий” чи “гігантський” часник. Він справді перевершує всі відомі сорти часнику за розмірами. Водночас, його смак є дещо м’якшим за звичний часник, проте він не менш цінний як харчова культура.
Ця рослина популярна і широко використовується в промислових масштабах у Європі та країнах Азії. На теренах України він є доволі рідкісним, проте останніми роками його все частіше можна побачити на дачних ділянках та городах. Для досягнення справді вражаючих врожаїв рокамболю, потрібно небагато. А саме: забезпечити йому родючі ґрунти, додати трохи добрив під час садіння, а також приділити трохи турботи та уваги під час догляду — і рокамболь винагородить вас великими, здоровими цибулинами. Чи справді все так просто, наша редакція з’ясувала у Володимира Мережка, людини, яка привезла його в Україну та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення школи я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, тоді ще Торгово-економічного інституту. Моя професійна діяльність не була пов’язана із сільським господарством, тому до переходу в цю галузь я змінив чимало професій. Я добре знайомий з агровиробництвом, адже мав досвід управління агрохолдингами. Вирощував усі провідні культури, тому чудово розумію їхній потенціал. Я завжди розмірковував, чому успішний агрохолдинг може отримати 500 доларів з одного гектара, тоді як фермер, який має обмежені земельні ресурси та менше можливостей, ніж великі господарства, не може досягти подібних прибутків, незважаючи на виснажливу працю? І я вам поясню причину. Під час роботи в агрохолдингу мені доводилося спілкуватися з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я завжди запитував їх, скільки вони заробляють на власних городах. Жоден не зміг дати мені чіткої відповіді. Річ у тім, що наші люди, які працюють на землі, абсолютно не вміють отримувати прибутки від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самостійно навчитися їм не вдавалося з різних причин. Ще під час роботи в агрохолдингу я поставив собі за мету навчити таких людей працювати на землі так, щоб добре заробляти. Але це залишилося лише ідеєю… На сьогоднішній день я з повною впевненістю можу стверджувати: я здатний навчити малих фермерів і звичайних селян отримувати значні прибутки завдяки вирощуванню екзотичної культури – рокамболю.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
— Я займаюся рокамболем уже п’ять років поспіль на власній присадибній ділянці площею 10 соток. І цього мені цілком достатньо! Першу цибулину рокамболю я привіз зі Сполучених Штатів, з Флориди, де придбав її за 7 доларів, а згодом розмножив. Так виник «Клуб виробників рокамболю». Наразі в Україні не так багато людей знають про цей овоч. Люди виявляють інтерес і запитують. Це важливо. Поки що все тільки починається, воно має свою цінність. Сьогодні в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених осіб — це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має вартість та як на ній заробити.
Ми є аграрною державою, майже кожен українець має 5–10 соток землі. Я рекомендую цю культуру для вирощування на невеликих площах, оскільки для великих агрохолдингів вирощування рокамболю може бути складним через потребу в значних інвестиціях. Вартість рокамболю, безумовно, є високою. Цибулина цього гібриду коштує 350 грн, а зубчик — близько 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і цього буде достатньо для селянина. Навіть для початку буде достатньо однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м² потрібно 20 зубців (у рядку — п’ять, таких рядів — чотири). З такого обсягу можна отримати 20 головок рокамболю. Якщо кожна важитиме 100 г, загальна маса становитиме 2 кг. А з однієї сотки — мінімум 200 кг. Тож підрахуйте: навіть якщо продати його за ціною часнику (36 грн), тоді як він коштує значно дорожче — від 300 грн і вище, уявіть, який вийде прибуток… Тому, я вважаю, будь-який дрібний фермер або звичайний селянин на своєму городі може отримати вагомі прибутки завдяки вирощуванню рокамболю. ?
Чи існує ринок збуту рокамболю в Україні?
— Наразі ринку рокамболю в Україні немає, тому я реалізую його разом зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний вебсайт та платформу OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку – трохи про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду цибулевих. Його наземна частина більше нагадує цибулю-порей, ніж звичайний часник, оскільки має велике листя (ширше 5–10 мм) і товсті стебла, що досягають висоти до 80 см. Квітконос не утворює насіння через відсутність пилку.
Рокамболь розмножується “дітками”, бульбочками, зубцями. З бульбочок виростає однозубка, а з неї — цибулина, що складається з зубців. У великій цибулині — від чотирьох до восьми зубців, залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубці, то менше їх у головці. А сама цибулина сягає 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від вирощування часнику тим, що він продукує прикореневі “дітки”. Вони “сидять” на підземних стеблах – столонах, або ж біля самої цибулини. Під кожною головкою утворюється мінімум 3–5 “діток”. Однак іноді ті, що розташовуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю і проростають наступного року, засмічуючи посіви. Як правило, рокамболь починаю висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (у Київській області). Звісно, Україна велика, тому в різних регіонах терміни висаджування овочу відрізняються.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю ґрунт обробляємо за системою Овсінського. Що це за система? Основна ідея технології — поверхневий обробіток ґрунту на глибину не більше 5 см. Завдяки такому обробітку землі ми отримуємо відмінно структурований ґрунт з капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур, а п’ятисантиметровий шар ґрунту, що перемішується з рослинними рештками, слугує мульчею. Це створює сприятливі умови для розвитку як кореневої системи, так і надземної частини висіяних рослин. Сукупність цих чинників має велике значення, оскільки така система забезпечує постійне проникнення повітря в ґрунт і осідання або, правильніше сказати, конденсацію в ньому, завдяки різниці температур повітря та ґрунту, великої кількості вологи, наявної в повітрі. А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування цього овоча. Я відразу наводжу приклад ґрунту, на якому висаджую його сам. На своїй ділянці у мене піщаний ґрунт, що, як ви розумієте, не є чорноземом… Тому його потрібно зробити більш родючим. Отже, перед тим, як висаджувати рокамболь, я готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки, що я займаюся висаджуванням рокамболю, я спробував безліч різноманітних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та підготовки суміші я одразу роблю борозну. Потім вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше 4 см — для “діток” і 5 см — для зубків. Тому я вважаю, що тип ґрунту не має значення. Головне — підживити його та створити належні умови для рослин.
Після висаджування рокамболю я негайно вкриваю посадку соломою. Не для захисту від заморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розміщена крапельна стрічка. Полив — обов’язковий, без нього неможливо отримати гарні результати. Однак поливати щодня не потрібно; зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності дощів.
Засоби захисту рослин
Я зовсім не використовую хімію на своїх посівах. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб і шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього достатньо. Завдяки цій захисній обробці рослини рокамболю демонструють чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо вносити хімікати, якщо на рослинах немає жодних проблем. Мої посадки рокамболю завжди залишаються чистими від хвороб. Якщо навіть з’являються певні симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім уже вирішую, чим і як її усунути.
На посіві також трапляються бур’яни, хоча завдяки мульчі їх не так багато. Тому, коли сходи бур’янів проростають, ми видаляємо їх вручну. Це природно, коли бур’яни ростуть на землі — це свідчить про її життєздатність. Якщо їх немає, от тоді варто хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті дуже багато, але якщо це не шкодить рослині, то, знову ж таки, навіщо застосовувати хімікати? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато корисних комах (ентомофагів), які борються з ними. Якщо ж шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники можна говорити? Тому перш за все слід звертати увагу на насіння, яке висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, — наприкінці липня. Зрозуміти, що настав час викопувати рокамболь, нескладно. Якщо листя у верхній частині рослини почало жовтіти, а нижнє стало сухим, — це саме той момент. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує висихати, зубчики звільняються від лушпиння й поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з “дітками”-цибулинками. А далі швидко настають гнильні процеси, які можуть уразити основу цибулини.
Очищати рокамболь слід вручну, зчищаючи землю, що прилипла до овоча. Корінці видаляють і стебла обрізають уже після повного висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь потрібно просушити. Для цього можна зв’язати по кілька головок у пучки або сплести їх у коси й розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна залишити цибулини на відкритому просторі під сонцем, щоб продовжити їхній термін придатності.
Після повного висихання необхідно перебрати цибулечасник, щоб відібрати для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши його в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається — практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура відзначається високою врожайністю, що приблизно втричі-вчетверо перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— За смаком рокамболь нагадує одночасно і цибулю, і часник. Гострота дещо приглушена, що створює приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. Водночас усі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює будь-які страви, куди можна було б додати цибулю та часник.
Його можна вживати як у свіжому, так і в маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь стане чудовою приправою до м’ясних страв, салатів. Його використовують і в консервуванні. Він придатний для всіх видів термічної обробки.
Щодо користі, то рокамболь має весь спектр лікувальних властивостей звичайного часнику. Крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте — і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.