Згідно з результатами досліджень, зараз найбільша кількість ветеранів після звільнення з військової служби виражають прагнення займатися аграрною діяльністю. Про можливості, які створюються для фермерів-початківців у Вінницькій області, розповів Олег Сідоров, очільник Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА.
Пане Олеже, ви представляєте аграрний сектор у Вінницькому регіоні — області з великим сільськогосподарським потенціалом. Як ви вважаєте, який напрямок розвитку на сьогодні є найбільш раціональним: вирощування нових видів рослин та вдосконалення технологій чи збільшення посівних площ звичних культур? Якою є ваша оцінка розвитку поточного аграрного ринку?
– Безсумнівно, Вінниччина — це сільськогосподарська область, яка впродовж багатьох років зберігає передові позиції як у сфері вирощування зернових, так і в галузі м’ясного та молочного тваринництва, птахівництва та інше.
Якщо проаналізувати розвиток сільськогосподарського підприємництва з 1991 року, то раніше, до цього етапу, ми звикли сприймати аграріїв як членів колгоспів — трактористів, комбайнерів, керівників ланок, доярок та інших працівників колективних господарств.
Після 1991 року, і особливо впродовж останнього десятиліття, аграрна сфера — не тільки на Вінниччині, але й по всій Україні — інтенсивно прогресує, видозмінюється та адаптується до нових реалій нашого життя. Ці зміни особливо посилилися з середини 2022 року. До нас почали активно приїжджати представники міжнародних ініціатив, експерти, які хотіли допомогти українським аграріям відрегулювати та поліпшити бізнес.
Олег Сідоров, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА
Коли ми запрошували їх не до великих і сучасних агропромислових об’єднань і підприємств, а, наприклад, у звичайні парникові господарства, вони щиро дивувалися: перець, баклажани, інші культури — все це виглядало значно краще, ніж вони собі уявляли. Аналогічна ситуація була і під час ознайомлення з нашими садами. Іноземні фахівці приїжджали навчати українських садівників, але, побачивши стан насаджень, рівень обрізки, методи збору врожаю, фактично опинялися у легкому заціпенінні. З’ясувалося, що в багатьох питаннях навчати їх могли вже ми. Іноземні колеги цікавляться українським аграрним бізнесом, а нам є чим поділитися.
Якщо, наприклад, порівнювати європейське сільське господарство з українським, то відмінність суттєва. Для багатьох фермерів у Європі господарство на 25–40 га — це вже значне підприємство. Обробляти 2–3 або навіть 5 тис. га, як це часто буває в Україні, для них здається майже нездійсненним і навіть викликає побоювання. Європейський агросектор в значній мірі залежить від субсидій.
Тому логічно постає питання: як українська аграрна галузь існує та прогресує без таких масштабних державних чи європейських фінансових вливань? Відповідь проста – ми даємо раду самостійно. Ми працюємо впевнено, продуктивно і дуже часто — на високому рівні.
Центр «Агро-Кемпа» виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм здобувають практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії
Вінницька область має міцну наукову базу в аграрній сфері. У регіоні функціонує Вінницький аграрний університет, декілька профільних коледжів, Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, де наукові працівники проводять дослідження, вивчають вплив кліматичних змін, розробляють нові технології та допомагають пристосовувати аграрний бізнес до сучасних викликів. Тут створюють і виводять нові види зернових та інших культур. І, незважаючи на воєнний стан, прогрес не зупиняється.
Розкажіть детальніше про проєкт «Агро Кемпа». Як виникла думка створити такий агро-хаб та які результати на сьогодні вже є?
— Цей проєкт ми започаткували у 2021 році. Він створений на основі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, як інноваційна науково-освітня платформа, що має об’єднати науку, освіту, консультаційні послуги та соціальну підтримку населення.
Спочатку ключовим завданням була допомога переселенцям з Донецької та Луганської областей. Згодом до цього напряму додалося ще одне важливе завдання — адаптація та підтримка ветеранів, які повертаються до мирного життя. Центр став дієвим інструментом соціально-економічної адаптації ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та членів їхніх сімей у період воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення.
Центр виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм отримують практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії. Цей проєкт вже починають називати перспективним регіональним агро-хабом. До «Агро Кемпи» вже активно приїжджають на екскурсії учнівські групи, відвідують вимушені переселенці, ветерани.
«Агро Кемпа»: Інформаційно-аналітична довідка
Місцезнаходження: с. Бохоники, Вінницький район, Вінницька область
Базова організація: Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
Загальна площа НПЦ «Агро Кемпа»: 105 га
Основні напрямки роботи
• надання можливостей працевлаштування та самозайнятості в сільському господарстві;
• утворення робочих місць на діючих модульних фермах (свинина, баранина, птиця, равлики, овочі, корми тощо);
• сприяння заснуванню сімейних і фермерських господарств через навчання, консультування та надання консультацій;
• стимулювання локальної економіки Вінницької області, підвищення продовольчої безпеки та зміцнення сільських громад.
Освітньо-практична складова
Учасники — ветерани та ВПО — проходять практичні тренінги, демонстраційні уроки, консультації в рамках зареєстрованої консультативної служби Інституту, до складу якої входить 25 сертифікованих консультантів, в тому числі два експерти-консультанти.
Соціальний та реабілітаційний ефект
Залучення ветеранів та переселенців до практичної діяльності в сільському господарстві має виражений терапевтичний і соціально-реабілітаційний ефект, оскільки сприяє:
• зменшенню рівня стресу та відновленню психологічного стану;
• формуванню відчуття суспільної користі та приналежності до громади;
• створенню середовища підтримки, взаємодопомоги та самореалізації.
Відбулося декілька зустрічей із військовослужбовцями, які беруть участь у програмах адаптації. Вони виявляють велику зацікавленість в отриманні аграрних професій, можливості організувати власну справу та долучитися до розвитку сільських територій.
Перспективи розвитку
Подальший розвиток НПЦ «Агро Кемпа» передбачає:
розширення мережі модульних ферм і навчально-демонстраційних ділянок;
• створення ветеранських агрокластерів;
• розвиток аграрного туризму (сільського, гастрономічного, пізнавального);
• залучення молоді, аспірантів і докторантів до досліджень і стажувань;
• партнерство з громадами, бізнесом і міжнародними донорами для залучення грантів;
• формування зразкового простору сталого розвитку сільських територій, який може бути розширений в інших регіонах України.
Для розбудови «Агро Кемпа» ми використали старий господарський комплекс, територія якого становить 105 га, який тривалий час був фактично занедбаним: ферми зруйновані, інфраструктура в поганому стані, відсутній розвиток. Ми вирішили повернути це місце до діяльності. Раніше тут було 12–15 покинутих, напівзруйнованих ферм. Ситуація почала змінюватися у 2021 році, коли одна з IT-компаній виявила бажання відновити одну з будівель і створити на її основі сучасний свинокомплекс. Вони оформили державне партнерство, провели капітальний ремонт, відбудували приміщення та завезли туди поголів’я свиней. Науковці Інституту кормів розробили раціони, технологію утримання та систему годівлі — і результат не забарився: добовий приріст досягає близько 1 кг 100 г на одну живу вагу, що свідчить про ефективність поєднання науки та сучасних виробничих рішень.
Тобто підприємці з IT-сфери, маючи ресурси та зацікавленість у аграрному бізнесі, вирішили спробувати себе в новому проєкті. Через півтора року успішної діяльності перший свинокомплекс продемонстрував перспективність ідеї, і команда взялася за другий. Вони орендували ще одну занедбану ферму, повністю розібрали старі конструкції, залишивши лише фундамент, і з нуля побудували сучасний комплекс. Тут вже встановлені септики, вентиляційні системи, кондиціонування, автоматичні напувалки та інше необхідне обладнання. У господарстві встановили відеоспостереження. Інститут кормів продовжують супроводжувати проєкт та забезпечувати технологічну й наукову підтримку.
Закладання горіхового саду в «Агро Кемпі»
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямом як розведення оленів у промислових масштабах
Минулого року ми організували міжнародний форум, присвячений свинарству, на який запросили європейських експертів. Один із провідних професорів-науковців, автор десятків публікацій у цій галузі, провів онлайн-екскурсію по свинокомплексу «Агро Кемпи». Учасники форуму в режимі реального часу спостерігали весь виробничий процес — від годівлі та догляду до вакцинації та контролю умов утримання. Такий формат викликав значний інтерес.
Одночасно з цим з’являються нові інвестори. Один із них вирішив заснувати на території «Агро Кемпи» птахофабрику з розведення гусей — і вже створено новий такий комплекс.
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Вони огородили ділянку, створили зелені насадження, підвели воду — і вже протягом кількох років успішно вирощують равликів та експортують їх до Франції.
Ще одним напрямом «Агро Кемпа» став проєкт із розвитку вівчарства. Було створено модульну ферму для вирощування баранів. Тут до реалізації проєкту долучилася місцева територіальна громада. Комплекс продовжує збільшуватись та розвиватись.
До розвитку проєкту долучилася Вінницька територіальна громада: «У вас чудовий проєкт, ми готові надати йому фінансову підтримку», — заявили вони, виділивши 4 мільйони гривень на будівництво двох теплиць. У цих теплицях вже вирощують цибулю, помідори, перець, баклажани та інші культури.
Інститут кормів підтримує проєкт своїми науковими розробками. На господарському подвір’ї, де територія була вкрита старим асфальтом, науковці ефективно використали цей простір в наукових цілях. Наприклад, вони пресують солому після збору зерна, ретельно зволожують її, розміщують в тюках картоплю — і на асфальті у соломі успішно ростуть бульби. Це ще один приклад того, як наука допомагає максимально продуктивно використовувати ресурси та пристосовувати технології до реальних обставин.
Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямком як розведення оленів у промислових обсягах. Вони взяли кілька гектарів землі, обгородили ділянку та завезли поголів’я. На початку виникли труднощі: паркан був недостатньо міцним, дикі собаки лякали оленів, тварини проламували огорожу та втікали. Встановлення електропастухів вирішило проблему, і процес налагодився. Окрім того, тут на території «Агро-Кемпи» також розводять бізонів.
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції
Минулого року іноземні інвестори надали кошти на нові проєкти. Разом із працівниками Департаменту, адміністрації, територіальної громади, науковцями та студентами висадили горіхові сади, а також фацелію та мелісу. Один із ветеранів виявив бажання створити пасіку на території хабу. Сьогодні на базі «Агро-Кемпа» функціонує близько 13 різних модулів, що охоплюють різноманітні напрями агробізнесу та наукової діяльності. Наша мета — збільшити до 20 модульних комплексів.
Розкажіть, будь ласка, докладніше, як саме ви працюєте з ветеранами. Що саме дає їм ваш проєкт і як він допомагає розпочати втілення їхніх задумів?
— У 2021 році, ще до початку повномасштабної війни, за даними Пенсійного фонду, на Вінниччині було близько 45 тисяч ветеранів. Сьогодні, за оперативними даними, їх вже понад 75 тисяч, і кількість буде збільшуватися.
Восени ми організували захід, де взяли участь ветерани. Перед цим у районах та громадах ми проводили опитування щодо зайнятості — чим люди планують займатися після повернення з війни. Дехто планує повертатися на своє підприємство або шукати роботу на новому місці. Але більшість зазначили, що хотіли б працювати в сільському господарстві. Серед ветеранів багато тих, хто цікавиться сучасними технологіями та аграрними напрямками: дрони, тваринництво, наприклад розведення коней.
Центр «Агро Кемпа» сприяє інтеграції ветеранів і переселенців у місцеві громади Вінницької області, забезпечує доступ до знань і ресурсів для започаткування підприємництва, участь у спільних ініціативах, кооперативах і навчальних програмах, сприяє розвитку нових форм кластеризації агровиробництва, надає підтримку соціальній згуртованості та стійкості громад.
Ветерани часто побоюються ризикувати коштами, адже частина цих коштів — не лише грантові, а й власні. Які, на вашу думку, заходи допоможуть знизити ризики?
— Те, що вони хвилюються, — цілком природно і зрозуміло. Але є ще один важливий аспект — фінансова обізнаність. Ми усвідомлюємо, що ветеранам потрібно допомагати, і це наш обов’язок. Проте важливо, щоб майбутній підприємець розумів, як правильно розпоряджатися фінансовими ресурсами. Тут важливо не просто навчити рахувати, а пояснити і показати всі фінансові складові: витрати, ризики, можливі прибутки. Адже ризики завжди є.
Крім того, варто враховувати кліматичні та сезонні фактори, особливості співпраці з міжнародними ринками та інші деталі. Все це пізнається на практиці, і труднощі можна подолати.
Як я розумію, можливостей реалізувати свої ідеї на базі проєкту — дуже багато…
— Це дійсно так. Навесні, коли потеплішає і все розквітне, запрошуємо відвідати наш агро-хаб. До того часу з’явиться ще декілька екскурсійних модулів для ознайомлення. Ми відкриті до співпраці, готові підтримувати і діяти, щоб розвиватися та сприяти розвитку бізнесу ветеранів. Ми всі розуміємо, що, приєднуючись до Євросоюзу, повинні бути компетентними і дотримуватися тих стандартів, які там діють. Для цього ми наполегливо працюємо і досягаємо поставлених цілей.
Юлія Наружна, [email protected]