Про те, як Інституту поливного землеробства НААН вдалося отримати такі поважні титули, про сучасні технології та перспективи propozitsiya.com інформує Раїса Вожегова.
– Розкажіть, будь ласка, про установу, якою завідуєте.
– Історія Інституту зрошуваного землеробства НААН України розпочалася з експериментальної ділянки, згодом було засновано дослідну станцію, а потім вона була трансформована в станцію бавовнярства, яка надалі перетворилася на Інститут бавовнярства. У 1956 році, коли в Україні почалося активне зведення зрошувальних систем, а бавовник почали культивувати в Середній Азії, з’явилася потреба у створенні наукового закладу, що займався б питаннями іригації: розробкою агросистем, технікою та способами зрошення, різноманітною дощувальною апаратурою, виведенням і добором сортів. Два роки тому Інститут зрошуваного землеробства НААН України відзначив своє 125-річчя і до цієї знаменної дати відкрили музей історії Інституту.
– Які напрямки наукових досліджень в Інституті є першочерговими наразі?
– Головний напрям Інституту зрошуваного землеробства НААН України – поливне землеробство. Розв’язуємо проблеми раціонального застосування води, ресурсів, підтримання родючості, оскільки зрошення не повинно погіршувати родючість ґрунту. Розробляємо структуру посівних площ і чергування культур, підбираємо види і гібриди, займаємося селекцією сільськогосподарських рослин безпосередньо для іригації. Йдеться про пшеницю, сою, кукурудзу, конюшину і помідори. Для кожного виду розробляємо агротехнологічний формуляр, де зазначено норми висіву, дози добрив, які необхідні для отримання економічно обґрунтованого рівня врожаю. Займаємося і насінництвом: купуємо насіння у компаній-оригінаторів і розмножуємо їх, щоб забезпечити наш регіон посівним матеріалом високої якості. Мова йде про ріпак, нут, сорго та соняшник. У 5 дослідних господарствах розмножуємо еліту та супереліту. Паралельно здійснюємо неполивне землеробство.
– Які культури селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН найбільш потрібні?
– Пшениця, соя, люцерна, кукурудза. Популярні у наших аграріїв сорти сої Дiона, Даная, Святогор, озимої пшениці Марія, Росинка, Овідій та інші. До 80% видів люцерни, що висівається в Україні, – це види селекції нашого Інституту, найвідоміші серед яких Унітро, Серафима, Зоряна, Надія 2. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України затребувані по всій Україні, а також в далекому і близькому зарубіжжі. Вони багатофункціональні – дають високий, стабільний збір врожаю. Посівний матеріал ми не тільки вирощуємо, а й відправляємо замовникам, будь-якими зручними для них шляхами.
– Які культури мають попит за кордоном?
– Відзнаку «Експортер року» ми отримали за продаж пшениці селекції Інституту зрошувального землеробства в Турецьку Республіку. Ця країна за природно-кліматичними обставинами дуже подібна до південної частини України. Турецька фірма «Семіла Сід», щоб не витрачати значні кошти і час на створення нових сортів озимої пшениці (поряд із нутом є основною культурою у виробництві і структурі споживання в Туреччині. – Ред.), обрала простіший шлях – відібрала 5 сортів із різних регіонів України і протягом 3 років випробовувала їх у Туреччині. Херсонський сорт Марія селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН за врожайністю, якістю зерна, стійкістю до шкідників і захворювань виявився оптимальним для турецьких кліматичних умов і виробничих реалій. У результаті «Семіла Сід» придбала в Інституті 20 т насіння на суму 0,5 млн грн. З кожного проданого кілограма нашому Інституту будуть надходити роялті в сумі 5-8% від реалізації вирощеного там насіння.
– Назвіть, будь ласка, сорти твердої пшениці, які підходять для українського клімату.
– У Переліку сортів рослин України є багато сортів селекції озимої твердої пшениці Інституту зрошуваного землеробства, а саме: Дніпряна, Кассіопея, Андромеда, а також у разі необхідності, якщо буде попит на озиму тверду пшеницю можна використовувати сорти селекції Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Ми готові гарантувати поставки товарної партії насіння для промислового вирощування під замовлення для постійних клієнтів.
До речі, якщо буде попит і необхідність, ми зможемо розмножити будь-які рідкісні види сільськогосподарських рослин, включаючи бавовник. В Інституті зрошуваного землеробства НААН є єдина в Україні колекція насіння різних видів бавовнику. Вона збережена і підтримується у стані, придатному для розмноження. Два сорти нашої селекції – Дніпровський 5 і Підозерській 4 знаходяться в Держреєстрі сортів, рекомендованих до вирощування в Україні.
– За даними метеорологів у найближчі десятиліття в Україні потеплішає настільки, що можна буде вирощувати не тільки рис, а й бавовник …
– Рис – це культура, яка має великий попит у населення. На півдні України він культивується з 1962 року, коли були побудовані перші рисові системи у південних регіонах країни, які за кліматом і кількістю сонячних днів цілком для нього відповідні. В даний час рис культивується в Одеській (Кілійський, Ізмаїльський райони) та Херсонській (Каланчацький, Скадовський, Голопристанський райони) областях.
Річне споживання рису в Україні становить 100-120 тис. т. Сьогодні внутрішні потреби ринку забезпечуються на 50%. Переконана, що завдяки розширенню виробничих площ із застосуванням крапельного зрошення, за рахунок впровадження нових технологій, економії води, більш високої врожайності, господарства півдня України зможуть повністю забезпечити країну вітчизняним рисом.
Повторюся, щоб вирощувати рис без особливих капіталовкладень у будівництво рисових зрошувальних полів, необхідно впроваджувати крапельне зрошення. Це дозволить заощаджувати воду та енергоресурси. Технологію вирощування рису при затопленні в чеках, а також на крапельному зрошенні розробляє Інститут рису НААН України.
– Що скажете про фінансування аграрної науки?
– Бюджетного фінансування не вистачає, воно покриває тільки 50% фонду заробітної плати. Нам доводиться самим заробляти кошти. Продаємо технології і насіння, консультуємо господарства не тільки в Херсонській, Миколаївській, але й у Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях. Отримані Інститутом зрошуваного землеробства НААН кошти йдуть на зарплату співробітників і на найнеобхідніше – добрива, пестициди, дизпаливо і деталі. Нову життєво необхідну сільгосптехніку придбати складно – з державними бюджетними структурами не хочуть укладати кредитні та лізингові угоди. Проте в цьому році відкриваємо насіннєвий завод. Кошти на його обладнання отримані завдяки спонсорській допомозі наших дослідних господарств.
– Розкажіть про майбутній насіннєвий завод.
– Це буде універсальний завод, де можна очищати, сортувати і доводити до високих кондицій насіння всіх культур – пшениці, кукурудзи, сорго, люцерни тощо. За місяць ми зможемо готувати такі обсяги насіння, які раніше обробляли за 4-5 місяців. Потенційні виробничі потужності заводу складуть до 5 т/год. насіння. На новому очисному заводі для кожної культури передбачено спеціальні решета, які дозволять відсортувати насіння з мінімальним травматизмом. Відкриття заплановано на 2 червня 2017 року, коли будемо традиційно проводити Міжнародний день поля.
– В якому стані система зрошення на півдні країни?
– У Херсонській області збереглося 70% зрошувальних систем. Без них землеробство в цій зоні неможливе. Площі, які потребують іригації, збільшуються з кожним роком у зв’язку зі зміною клімату. Є державна програма по відновленню зрошувальних систем. Під цю програму Всесвітній банк планує надати кредит в $ 130 млн. Кошти підуть на зрошувальні канали, які потрібно відновити в першу чергу, заміну насосів, закупівлю дощувальної техніки. Відзначу, що керівники деяких великих господарств вже давно інвестують власні кошти у збереження і відновлення зрошувальних систем, не чекаючи державної допомоги, самі проявляють ініціативу.
– Як вдалося досягти таких результатів?
– Це заслуга високопрофесійного колективу Інституту зрошуваного землеробства НААН. У нас працюють корифеї української селекційної науки – Олена Тищенко, Юрій Лавриненко, Галина Базалій та інші.
Третина співробітників в Інституті зрошуваного землеробства НААН – молодь. Ми самі вирощуємо кадри, турбуємося про спадкоємність поколінь. Співпрацюємо з Миколаївським і Херсонським аграрними університетами, а також Скадовським і Каховським сільськогосподарськими коледжами. Надаємо студентам умови для проходження практики, а найталановитіших запрошуємо до аспірантури.
– Які ще досягнення Інституту зрошувального землеробства НААН?
– Вченими Інституту зрошуваного землеробства НААН розроблені та впроваджені нові, адаптовані до посушливих умов зони, системи зрошуваного і неполивного землеробства. Розроблено наукові засади раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів і довкілля. Удосконалюються технології культивування сільгоспкультур, які забезпечують реалізацію генетично зумовлених рівнів продуктивності. Створені в Інституті зрошуваного землеробства НААН високопродуктивні конкурентоспроможні сорти пшениці озимої, сої, люцерни, томатів, гібриди кукурудзи для умов зрошення (в Держреєстрі знаходиться 65 сортів і гібридів культур селекції нашого Інституту). Відпрацьована в Інституті зрошуваного землеробства НААН система первинного та елітного насінництва зареєстрованих і перспективних сортів зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих культур, багаторічних трав і картоплі вітчизняної селекції для забезпечення товаровиробників посівним матеріалом.
Постійно в Інституті зрошуваного землеробства НААН проводиться підготовка наукових кадрів через аспірантуру Інституту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства південного регіону. Налагоджено інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників. Результати експериментальних досліджень впроваджені в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях на площі 2,5 млн га.
Наша лабораторія в Інституті зрошуваного землеробства НААН біотехнології розробила ноу-хау – картопля на насіння. Лабораторія овочівництва займається селекцією томатів, які за якістю і стійкістю до шкідників і хвороб знаходяться на рівні з голландськими сортами і гібридами. І ми готові за попередньою заявкою реалізувати оптову партію промисловому овочівницькому господарству для вирощування. Приємно, коли до нас звертаються за екзотичними культурами. Так, нещодавно харківські фермери зацікавилися буркуном однорічним. Культура була втрачена. А ми в Інституті зрошуваного землеробства НААН зараз відновлюємо. Плануємо через 1-2 роки ввести до Реєстру сортів рослин України.
– Які плани на поточний рік?
– У 2017 році в Інституті зрошуваного землеробства НААН плануємо закласти випробувальний полігон по рідкісним зернобобовим культурам такими як: нут, сочевиця тощо. В минулому році Інститут вступив в Асоціацію зернобобових культур. Будемо випробовувати і підбирати бобові культури, адаптовані для Степу України. Крім того, деякі країни, зокрема Узбекистан і Казахстан, цікавляться нашими сортами сої та люцерни. Плануємо укладати договори і проводити випробування в їх ґрунтово-кліматичних умовах для виявлення найбільш врожайних і пристосованих до кліматичних умов цих країн сортів, щоб надалі вирощувати і реалізувати їм наше насіння.
Світлана Цибульска, [email protected]