Цьогорічна кампанія збору соняшнику в Україні видається непростою: зливи уповільнюють прогрес, а врожайність у багатьох регіонах виявилася нижчою за очікування. Особливо постраждали сільськогосподарські підприємства на Півдні, де деякі господарства зібрали лише по 600 кг насіння з гектара — показник, який не покриває виробничих витрат. Однак, чи означає це, що загальну картину слід описувати в таких самих похмурих тонах? Для аграріїв зараз постає стратегічне питання: реалізувати врожай негайно чи зачекати кращих часів?
Дощі та посуха змінюють плани
Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest, пояснює, що нинішню ситуацію на ринку зумовлює нестача сировини та недостатнє завантаження переробних потужностей.
NB: Підприємства, що спеціалізуються виключно на соняшнику, мають запаси в середньому лише на один місяць, тоді як раніше могли оперувати двомісячним покриттям. Це змусить переробників невдовзі конкурувати за сировину, скорочуючи власну маржу.
— Зібрано приблизно 4,2 мільйона тонн соняшнику із середньою врожайністю 1,9 тонни з гектара. Поточна ціна тримається на рівні 650–660 доларів за тонну з ПДВ на умовах СРТ, що є недостатнім для покриття витрат у господарствах, які зазнали втрат врожаю через посуху. Тому вони не поспішають з його продажем. Підсумовуючи, ринок соняшнику зараз перебуває в режимі дефіциту сировини, — підсумовує Богдан Костецький поточний стан ринку.
Водночас, за словами експерта, у середньостроковій перспективі ситуація виглядає дещо оптимістичніше. Очікується врожай у межах 12,4 мільйона тонн, що перевищує минулорічний показник (11,4 мільйона тонн).
NB: Центральні, східні та більшість західних областей демонструють кращі результати, і врожайність під час збирання ще може зрости. Але навіть за такого обсягу ринок соняшнику залишиться «ринком продавця» — через надлишок виробничих потужностей в Україні.
Цінові коливання: від осіннього спаду до весняного підйому
Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest
Богдан Костецький прогнозує, що протягом наступних 5–6 тижнів ціни можуть дещо знизитися, оскільки збір врожаю просувається до регіонів з урожайністю понад 3 тонни з гектара. Однак, у другій половині сезону очікується новий сплеск зростання.
— Соняшник варто реалізовувати або в найближчі тижні, або вже готуватися зберігати його до весни — за умови наявності власних сушарок і складських приміщень, — радить експерт. — Цікаві тенденції спостерігаються на ринку високоолеїнового соняшнику. За останні два тижні ціни на високоолеїнову соняшникову олію зросли, премія збільшилася до 280–300 доларів за тонну, що підвищило додаткову надбавку за сировину до 130–140 доларів за тонну порівняно з 90–100 доларами у вересні. Це створює додаткові переваги для виробників, які обрали нішеву спеціалізацію.
Однак, як запевняє експерт, збільшувати площі під високоолеїновим соняшником навряд чи будуть: зазвичай вони становлять 10% від загальної соняшникової площі та потребують особливих технологій, до того ж маржа, як кажуть, «нестійка».
NB: Щодо традиційного соняшнику, то в кооперативі ПУСК також вважають, що аграріям не слід поспішати з масовим продажем. Об’єднання радить перечекати корекцію цін на зниження та відкласти частину реалізації на січень — березень, коли за соняшник знову платитимуть більше, щоб збалансувати пропозицію протягом сезону.
Глобальний кон
Світовий ринок олійних культур наразі демонструє відносну стабільність. Ціни на соняшникову олію утримуються без чіткого тренду, оскільки зниження вартості соєвої олії запобігло подальшому зростанню котирувань.
NB: Водночас експерти закликають уважно стежити за зовнішніми ринками, адже Аргентина активно нарощує виробництво соняшнику. Великі продажі сої, соєвої олії та шроту Аргентиною, здійснені впродовж двох днів на суму понад 7 мільярдів доларів, поки суттєво не вплинули на ринки, хоча й мають відчутно знизити попит. Тиск на ринок триватиме і восени. Жовтень обіцяє ще складнішу цінову ситуацію: пропозиція зростатиме завдяки рекордним урожаям соняшнику в РФ та Казахстані, ріпаку в Канаді та сої в США.
Незважаючи на труднощі та конкуренцію на глобальному рівні, Україна зберігає статус одного з провідних світових експортерів соняшнику. Однак конкуренція зростає: у 2024/25 маркетинговому році Туреччина суттєво скоротила імпорт української соняшникової олії — більш ніж удвічі, до 311 тисяч тонн. Основна причина — агресивна конкуренція з боку дешевшої російської продукції.
Попри кліматичні та економічні виклики, для більшості виробників, які не постраждали від погодних умов, вирощування цієї культури залишається економічно вигідним. За оцінками Богдана Костецького, наступного року посівні площі під соняшником залишаться стабільними, тоді як певна частина площ під соєю може перейти під кукурудзу.
Галина ШЕПЕЛЬ