Цей аграрний сезон складається для олійних культур не надто динамічно, без значних коливань. Ринок завмер, аналізуючи фактори, що дійсно впливають на економіку, та ті, що є лише тимчасовою паузою між святами та логістичними труднощами. Соя та соняшник демонструють різну поведінку, проте їх об’єднує спільна риса: ціни припинили стрімке зростання, натомість зростає вага швидкості реалізації та фінансової стійкості аграріїв.
Соєвий ринок без надбавок: ліквідність концентрується у переробника
NB: Цей сезон розпочався зі значної премії за сою без ГМО, але за кілька тижнів ситуація змінилася. Додаткова вартість, яка робила вигідним продаж сої без ГМО на початку сезону, зникла.
— Ми спостерігали практичне зникнення надбавки за сою без ГМО за останні два тижні. Це сталося одночасно з відтермінуванням європейською спільнотою директиви про розліснення (IUDR), яка раніше підтримувала певну преміальність. Наразі ціни на генномодифіковану сою та сою без ГМО вирівнялися, перебуваючи в діапазоні 420–425 CPT-порт, — коментує Богдан Костецький, партнер і комерційний директор Barva Invest.
На цьому фоні ліквідність поступово переміщується від продавців до переробників. Саме переробка, за оцінками аналітика, зараз є найпривабливішою ланкою в соєвому балансі.
— Основна тенденція, яку ми відзначили, – це стрімке перетікання купівельної спроможності до переробника. Серед усіх олійних культур соя зберігає лідерство за прибутковістю переробки, демонструючи валову маржинальність приблизно 40–60 доларів, — зазначає Костецький.
NB: Незважаючи на прогнозоване зменшення врожаю приблизно на 2,5–2,6 млн тонн порівняно з минулим роком, у Barva Invest очікують, що обсяги внутрішнього перероблення сої залишаться на рівні близько 3 млн тонн, тоді як експорт суттєво скоротиться.
— Експортні поставки значно зменшаться, орієнтовно на 2 млн тонн порівняно з попереднім сезоном. У питаннях маржинальності переробник виграє у експортера, оскільки це дозволяє сільгоспвиробникам зменшити залежність від дорогої портової логістики та ризиків, пов’язаних з атаками на експортну інфраструктуру.
Аналітики кооперативу «ПУСК» також підтверджують, що соя експортується повільно, головним чином через логістичні проблеми та нестабільну роботу портів, а не через відсутність попиту. Світовий ринок перебуває у фазі корекції, а святковий період традиційно уповільнює торговельну активність.
Аналітик Barva Invest рекомендує виробникам не тільки стабільно реалізовувати сою, але й вже зараз аналізувати перспективи культури на наступний сезон.
— Я вважаю, що цінові перспективи для сої досить обмежені. Я б продовжив ритмічно продавати її переробникам. Необхідно вже зараз замислитись над планами щодо сої під новий урожай, — прогнозує Богдан Костецький. — Є можливість розширити площі під кукурудзою або за рахунок ярого ячменю, який демонструє дуже привабливу економіку цього року: його ціна залишається вищою за продовольчу пшеницю 3-го і навіть 2-го класу. Тому очікується, що площі під соєю можуть скоротитися щонайменше на 100–200 тисяч гектарів на користь соняшнику, кукурудзи та ячменю.
Цю картину доповнюють і зовнішні фактори: котирування сої в Чикаго перебувають під тиском пропозиції з Бразилії, Китаю та впливу нафтового ринку, що додатково знижує оптимізм експортерів.
Ціни на соняшник знизилися: як діятимуть переробники
Соняшник цього сезону чутливо реагує на ринкові сигнали: пропозиція сировини обмежена, а динаміка цін нерівномірна. Світовий та вітчизняний ринки демонструють різний розвиток подій, що впливає на український ринок соняшнику, а також на історично невеликий урожай культури.
— Маємо дві паралельні історії. Перша — глобальна: соняшникова олія з доставкою до Індії коштує значно дорожче (більш ніж на 200 доларів) порівняно з пальмовою та соєвою олією, тому індійські споживачі обирають останні. Друга історія — локальна. Цього року ми зібрали близько 10,8 млн тонн соняшнику, і сукупна пропозиція сировини для переробних заводів є історично низькою, що змусило багатьох переробників знизити ціни за останні два тижні. Це сталося на тлі доволі активних продажів соняшнику останнім часом, — пояснює Костецький.
NB: Максимальні ціни на соняшник 48% олійності з доставкою на завод, за його словами, впали з 29 тис. до 27 тис. гривень. Ринок фактично перебуває на паузі, яка, на думку аналітика, є обґрунтованою: частина заводів вже задовольнила свої потреби в сировині до кінця січня або навіть середини лютого.
Святковий період традиційно сповільнює торгівлю, а частину обсягів переробники забезпечують за рахунок раніше сформованих довгострокових закупівель. Водночас логістика та експорт залишаються слабкими місцями. За даними брифінгу кооперативу «ПУСК», експорт соняшникової олії сповільнився через проблеми в роботі порту Південний та перевантаження Чорноморська, де терміналам складно обробляти заявлені обсяги.
Друга половина сезону, за прогнозами Barva Invest, буде особливо складною для переробників.
— У другій половині сезону переробник буде змушений зробити непростий вибір: або зупиняти виробництво, або зменшувати свої очікування щодо валової маржинальності, — зазначає Богдан Костецький.
NB: Валові маржі на соняшнику зараз коливаються в межах 5–20 дол./т, і дедалі частіше економіку покращує побічний продукт. Зокрема, лузга, яка різко зросла в ціні й коштує близько 300 дол. за тонну FCI, фактично допомагає переробнику утримувати валову “краш-маржу” на позитивному рівні. Однак, навіть за таких умов, переробники можуть бути змушені працювати з нульовою або від’ємною маржою, лише б уникнути зупинки заводів.
Це, своєю чергою, вигідно тим аграріям, які мають соняшник і достатньо обігових коштів.
— Я не вірю, що сьогоднішні ціни на заводах 25–26 тисяч гривень за 48-му олійність викличуть бажання продавати. Поточне зниження ціни на соняшник варто перечекати, — підсумовує аналітик Barva Invest.
Експерти також зазначають: саме січень — лютий — березень часто стають періодом найвищих цін на соняшник, якщо дефіцит сировини поєднується з активізацією закупівель після свят. Це підтверджується і ринковою динамікою: незважаючи на корекцію, ціни на соняшник все ще приблизно на 10% вищі, ніж торік.
Галина ШЕПЕЛЬ