Українські сільгоспвиробники знову стикаються зі значними труднощами. Найближчими днями центральні, північні та східні регіони країни очікують опади від 10 до 30 міліметрів. Це уповільнює кампанію зі збору врожаю, зокрема кукурудзи, яка залишається ключовою культурою сезону.
Опади знижують прибутковість аграріїв
За останній тиждень в Україні було зібрано лише близько трьох мільйонів тонн кукурудзи. Це при тому, що збір сої та соняшнику вже практично завершено, і сільськогосподарська техніка перекинута на кукурудзяні поля.
NB: Складнощі пов’язані не лише з вологістю, але й із погодними ризиками: синоптики попереджають про можливі штормові явища в окремих областях. Тому значного прогресу в зборі врожаю найближчим часом не прогнозують. Частина техніки не може вийти в поля через надмірну вологість ґрунту, а висока вологість зерна змушує господарства використовувати сушарки раніше, ніж планувалося.
— Цього року вологість кукурудзи становить 22–25%, і її необхідно сушити, оскільки зерно не віддає вологу природним шляхом через щорічні дощі, — пояснює Богдан Костецький, партнер і комерційний директор Barva Invest. — Унаслідок цього собівартість виробництва суттєво зростає: лише сушіння додає 10–15 доларів на тонну, а в деяких регіонах — ще більше.
Для сільгоспвиробників Полтавщини, Черкащини чи Кіровоградщини це вже суттєво, але на півночі ситуація ще складніша. У Чернігівській та Сумській областях додаткові витрати можуть сягати 20–30 доларів на тонну, оскільки зерно там дозріває пізніше і має вищу вологість. Крім того, зростає вартість палива — пелети вже коштують 9–10 тис. гривень за тонну, що робить процес сушіння менш вигідним. Однак ситуація неоднозначна.
— У нас є клієнти, які отримують урожайність 3,5–4 тонни з гектара, і для них навіть зростання витрат на десятки доларів не є критичним, — зазначає експерт. — Але в Центральній і Північній Україні є господарства з урожайністю 12 тонн з гектара. За поточної ринкової ціни це дозволяє отримувати прибуток понад 550 доларів з гектара.
Логістика: ще одна важлива перешкода
Навіть за умови відкритих портів, логістика залишається найсерйознішою проблемою.
— З 1 серпня було зафіксовано понад 300 атак на залізничну інфраструктуру, — зазначає Богдан Костецький. — Вагони до портів рухаються не 4–5 днів, як раніше, а 15 і більше.
Через нестачу локомотивів господарства тижнями очікують маневровий тепловоз, і вартість логістики зросла на 12–15 доларів за тонну. Деякі трейдери зіткнулися з дефолтами за невиконаними контрактами — зерно просто не встигають доставити.
NB: Тому трейдери все частіше вдаються до портових закупівель, що призводить до формування премії до ціни. Постачання на листопад оцінюються на рівні 210 дол./т або 9950–10 050 грн/т, і ринок поступово переорієнтовується на спотові угоди.
— У будь-якому разі, враховуючи вищу вартість логістики, навіть за привабливих цін у порту (до 205 доларів за тонну) продаж наразі невигідний. Краще зібрати, підсушити, зберігати кукурудзу та дочекатися більш сприятливого часу, — радить Богдан Костецький.
За оцінками Barva Invest, близько 5 мільйонів тонн кукурудзи, що відвантажуються в жовтні-грудні, — це вже законтрактовані обсяги. Нові угоди трейдери укладають обережно, вичікуючи, як розвиватиметься ситуація з погодою та інфраструктурою.
Попит підтримуватиме ринок
Незважаючи на рекордний обсяг виробництва, пропозиція залишається обмеженою: частина врожаю ще не зібрана, а іншу частину немає можливості доставити до портів. У результаті спостерігається призупинення експорту та зниження ліквідності на внутрішньому ринку.
NB: На ринку склалася парадоксальна ситуація: кукурудзи вирощено багато, але готової до експорту — вкрай мало. Попри розпал сезону, експорт кукурудзи залишається низьким — лише близько 900 тисяч тонн. Для порівняння: у найскладніші роки цей показник перевищував мільйон. Хоча вже намолочено понад 14 мільйонів тонн, зазначають у кооперативі «ПУСК», темпи експорту все ще не досягли очікуваних.
— За оцінками Barva Invest, — ділиться Богдан Костецький, — урожай 2025 року може скласти 32 мільйони тонн, а експортний потенціал — 26 мільйонів. Однак 5–6 мільйонів тонн поки що просто нікуди продати: Китай відсутній на ринку, а Іспанія надала перевагу американській кукурудзі.
Загалом світовий ринок кукурудзи зараз майже збалансований: виробництво — 1,286 мільярда тонн, споживання — 1,280. Різниця — лише 5 мільйонів тонн, тому будь-які збої в Бразилії, США чи Україні можуть миттєво вплинути на ціну. Цей тонкий баланс запобігає різкому падінню цін на ринку, але водночас створює умови для їхнього поступового зростання.
NB: Очікується, що у другій половині листопада — на початку грудня на ринок може надійти нова хвиля попиту з боку Європи, Єгипту та країн Близького Сходу, адже американська кукурудза вже законтрактована до січня. Це означає, що імпортери знову звернуть увагу на Україну.
Хоча серйозного зростання цін у кооперативі «ПУСК» наразі не прогнозують: ринок буде зростати поступово — на 1–2 долари щотижня. Одним із чинників підтримки став попит з боку Ірану. Хоча офіційно українську кукурудзу туди не експортують, поставки здійснюються через реекспорт — переважно через Єгипет або Ліван. Завдяки цьому минулого тижня ціна зросла приблизно на 2 долари.
Нові підходи та перспективи
Незважаючи на труднощі, масової відмови від вирощування кукурудзи не прогнозують.
— Вона залишається прибутковою культурою, — підкреслює Богдан Костецький. — А дедалі більше виробників переробляють урожай у тваринництві, збільшуючи поголів’я великої рогатої худоби. Це створює додаткову вартість і знижує залежність від експорту. Такий тренд може стати системним, якщо держава нарешті розробить стратегію підтримки агросектору.
Отже, навіть у складний сезон українська кукурудза зберігає свій потенціал, і ринок залишається стабільним. Так, він стискається через погодні умови, логістичні проблеми та обмеженість збуту, але саме це утримує ціни та свідчить про тенденцію до їх повільного зростання. Продаж невеликими партіями наразі видається найбільш безпечним рішенням — ринок, імовірно, залишиться на боці продавця. І ті, хто зуміє перечекати сезон або й додати до вирощування сировини власну переробку, отримають нові можливості взимку.
Галина ШЕПЕЛЬ