Кінець року на зерновому ринку традиційно спокушає можливістю дочекатися «піку» та продати дорожче. Однак в Україні сезон дедалі частіше демонструє інший сценарій: ціноутворення формується не тільки біржами та балансами попиту/пропозиції, а й логістикою, ризиками та пропускною спроможністю портової інфраструктури. Для України в такій ситуації визначальним є не лише «вартість кукурудзи у світі», а й «вартість її доставки покупцеві в умовах ризику». Коли ракетні удари й атаки дронів сповільнюють роботу портів та порушують ритм логістики, внутрішній ринок реагує миттєво, не завжди дотримуючись правил світових котирувань. Що робити аграрію, яку стратегію обрати? Далі — про логістику, кукурудзу як рушійну силу передріздвяних торгів та можливі сценарії її експорту.
Відвантаження з «мінусом»
Сьогодні ключовим вузлом напруги для агросектору є можливість експорту на тлі постійних обстрілів портів Великої Одеси та дунайської інфраструктури. Удари по портовій логістиці шкодять не лише українській економіці: будь-які збої в поставках швидко відбиваються на глобальному продовольчому ринку — там, де ціна залежить від стабільності та прогнозованості.
На цьому акцентує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук:
— Українська аграрна продукція відіграє важливу роль у стримуванні світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко відчуває світ. Ми вже бачили 2022 року, що через неможливість українського експорту ціни на харчові продукти у світі підвищились більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору 2026 року, — зазначив він.
Як зазначає ВАР, цього місяця деякі експортери пшениці вже не виконали контракти на постачання вантажів у грудні.
Дані станом на 22 грудня такі:
- пшениці експортовано лише 375 тис. тонн із 1 млн тонн, передбачених контрактами на постачання протягом усього місяця.
- кукурудзи — з контрактних 2 млн тонн відвантажено 1,5 млн.
- соняшникової олії — з 410 тис. тонн, закладених у контракти, відправлено 275 тис.
Експортні ціни тримаються, внутрішні — під тиском логістики
Як складатиметься ситуація далі? Будь-яку аналітику, наголошує Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest, сьогодні неможливо розглядати окремо від війни, яка планомірно руйнує нашу енергетичну й транспортну інфраструктуру. Агресор, який є прямим конкурентом українського агросектору на міжнародних ринках, цілеспрямовано намагається унеможливити наш експорт сільгосппродукції.
— Системні атаки спрямовані на залізничну та портову інфраструктуру, на людей, які там перебувають — працівників портів і водіїв вантажівок. Нові експортні перспективи безпосередньо залежать від критичності цих пошкоджень.
Після атак частина портових терміналів працює на генераторах, що призводить до втрати швидкості роботи та необхідності вибору між прийманням вантажу та відвантаженням.
— За моїми оцінками: якщо в попередні роки ми могли накопичувати в портах насипних вантажів — зернових, шротів, олійних культур — 5–6 млн тонн, то два тижні тому їх кількість становила 4,2 млн тонн. Після знеструмлення транспортної інфраструктури внаслідок атак та переведення її на генератори обсяги перевалювання вантажів становлять 50–70% від номінальної потужності. Через атаки, що зазнали порти за останні кілька днів, можливе, думаю, сукупне зниження потенціалу до 3–3,5 млн тонн. Це створює «вузьку горловину», що суттєво обмежує можливості виконання контрактів морським шляхом.
NB: Окрема проблема — втрата днів, придатних для навантаження теплоходів, — через системні тривоги замість 23–24 їх стало не більше як 15 на місяць. Окрім того, наполовину зменшилася добова норма навантаження теплоходів: з 10 тис. тонн приблизно до 5 тис. тонн на добу. У такій конфігурації логістика стає ціновим чинником: на зовнішніх базисах (FOB/CIF) ринок може триматися стабільніше, але всередині країни зростає тиск через подорожчання маршруту та ризики.
— Саме ці чинники обмежують надходження українського збіжжя та продуктів перероблювання на експортні ринки. Сухопутним транспортом компенсувати цю кількість ми точно не зможемо. Це означає, що на FOB і CIF на ринках призначення ціни будуть у підтримці або стабільними, а ціни на внутрішніх елеваторах та ціни з поставкою до портів будуть підтягуватися до них з урахуванням дорожчої логістики. Якщо говорити про залізницю, то через обстріли та пошкодження зменшується кількість обертів, які можуть робити щомісяця вагони-зерновози: якщо історично це було 2,5 оберти ще буквально 2–3 місяці тому, то нині — це 1,2–1,4 оберти на місяць. Таким чином, логістика дорожчає, а оператори ринку змушені враховувати додаткові витрати у своїх калькуляціях, — пояснює Богдан Костецький.
Світ потребує кукурудзи, Україна — не завжди встигає
За даними кооперативу ПУСК, фактично 70–80% портових потужностей наразі завантажено кукурудзою, на яку трейдери сьогодні роблять ставку. Усе, що залишається у вигляді «вільної квоти», дістається іншим позиціям, зокрема пшениці.
Кукурудза, за словами аналітиків кооперативу, — наразі єдиний більш-менш активний ринок. Рекордних обсягів у цьому сезоні, ймовірно, не буде, але відвантаження відбуваються стабільно, як зазначають у ПУСК.
Хоча український урожай, за оцінками Богдана Костецького, достатній для активного експорту, головне обмеження — знову ж таки — вузькі місця логістики. Не слід ігнорувати й чинник якості продукції, що досі залишається в полях.
— Ми зіберемо цього року, ймовірно, 30–31 млн тонн кукурудзи. Понад 13% урожаю — ще в полях, і 25–50% цієї кукурудзи (орієнтовно 1–2 млн тонн) вже потерпає від грибкових захворювань, однак це не є критичним для зовнішніх продажів, бо зібрано достатні обсяги кукурудзи, придатної для експорту.
NB: Теоретично, називає порядок цифр Богдан Костецький, ми могли б продати на зовнішній ринок 25 млн тонн, проте станом на кінець грудня, якщо вдасться відвантажити 5 млн тонн — це буде дуже непоганий результат. Для успішної історії експорту качанистої у 2025/26 МР було б добре за решту дев’ять місяців кукурудзяного сезону вивезти ще 15–16 млн.
На глобальному рівні, за словами пана Костецького, головний драйвер — США: їхній рекордний урожай та агресивний експорт тиснуть на біржові настрої.
— США зібрали рекордний урожай і дуже активно його експортують, відвойовуючи в нас традиційні ринки — наприклад, іспанський, який цього року дуже інтенсивно покривають Сполучені Штати. Надлишкова пропозиція тисне й на Чиказькій біржі. У нещодавньому звіті WASDE USDA показав, що є «приховані бомби сповільненої дії»: США сильно переоцінюють внутрішні потреби, зокрема кормові, намагаються раціоналізувати їх, але певної миті в другій половині сезону їм доведеться визнати, що вони не здатні спожити стільки кукурудзи.
У ПУСК звертають увагу, що за один тиждень США продали приблизно 4–4,5 млн тонн кукурудзи — обсяг, який Україна часто не може вивезти навіть за місяць. Це сигнал, що кукурудза у світі зараз потрібна. Додатковий чинник — Бразилія практично вийшла з гри: її обсяги, за оцінкою ПУСК, уже майже розпродано, а наступне помітне повернення на ринок очікується тільки у червні-липні. Тобто вплив Південної Америки на ринок кукурудзи найближчими місяцями буде мінімальним.
NB: Фактично на ринку залишаються два великих експортери — США та Україна. Суттєві перебої в експорті роблять українську кукурудзу критично важливою для покупців. Якщо на ринку пшениці святкове затишшя настало раніше, ніж очікували, то кукурудзу європейці купували навіть минулого тижня. Активніше долучається Іспанія, зберігається попит з боку Італії — як морем, так і залізницею. У ПУСК додають, що пожвавлюється торгівля на кордоні: активніший рух на напрямках Чоп та Ізов, і багато вагонів адресовано саме на Італію. Також активно контрактує кукурудзу Туреччина — минулого тижня було багато запитів від турецьких та італійських імпортерів.
У кооперативі наголошують:
— Якщо експорт з України зупинити, світовому ринку буде складно швидко перекритися — вільних обсягів у Південній Америці вже немає, треба чекати нового врожаю. США ж працюють на кілька місяців наперед: американська кукурудза, за словами ПУСК, повністю законтрактована на січень, майже продана на лютий, і сьогодні вони торгують уже березнем-квітнем. Отже, якщо Європі, Єгипту чи Туреччині потрібно буде закрити постачання на січень-лютий, вікно швидкого постачання фактично залишається тільки через Україну.
NB: Зупинка портів може різко підштовхнути світову ціну вгору, припускають у ПУСК. Однак, чи повторить цей рух український ринок — питання відкрите: як уже зазначав Богдан Костецький, партнер і комерційний директор компанії Barva Invest, паралельно зростають логістичні витрати й ризики, і ринок починає закладати їх у ціну. Звідси — стриманий прогноз брокерів. На експортних напрямках (FOB/CIF) орієнтири можуть бути відносно рівними, але внутрішні ціни є більш нестабільними.
— Тому ціновий прогноз щодо кукурудзи в мене досить стриманий. Попри те, що ціни на FOB і CIF є більш-менш стабільними: це 240 доларів — Італія, 241–242 долари — Іспанія; Туреччина та Північна Африка зацікавлені в нашій кукурудзі. Але якщо говорити безпосередньо про ціни, які формуватимуться на CPT-порт та на EXW, ми можемо мати певні проблеми.
Пауза замість паніки, щоб «переварити» логістичний шок
Основна рекомендація Богдана Костецького — не піддаватися інерції «продати більше просто зараз». Логіка проста: спершу ринок має «переварити» логістичний шок та відокремити об’єктивні витрати від спекулятивної надбавки.
— Чи означає це, що терміново треба більше продавати кукурудзу? Точно — ні. Навколишнє середовище нам каже: «зупиніться». Потрібно зрозуміти, як швидко будуть подолані пошкодження інфраструктури, взяти тайм-аут та подивитися, чи є велика частина спекулятивної складової в поточних цінах на логістику. Сьогодні ми чуємо ціни на кукурудзу 200 доларів CPT, а тиждень тому вони були на 8 доларів вищими. Чи є це зниження об’єктивним? Гадаю, «чесна» ціна все ж десь посередині. Варто дочекатися справедливих цінових рівнів, зрозуміти, наскільки критичними є інфраструктурні пошкодження та як швидко Україна зможе їх усунути.
Плюс — сезонність кінця грудня: ліквідність падає, багато рішень переносяться на післясвятковий період, і це теж впливає на поведінку ринку.
— У святковий період продажна ліквідність суттєво впала, і все більше власників товару переносять укладення контрактів на «після свят», і, можливо, це слушно.
Галина ШЕПЕЛЬ