Блокада трьох глибоководних портів Одещини, через які проходить понад 90% українського агроекспорту, змушує Мінагрополітики бити на сполох. За прогнозами відомства, більше половини врожаю, запланованого на експорт, може так і залишитися в країні.
У 2026/27 маркетинговому році Україна планувала вивезти близько 64,4 млн т сільгосппродукції, що в середньому становить 5,4 млн т щомісяця. Однак, за попередніми оцінками, у серпні реальний обсяг експорту становитиме лише близько 1,6 млн т.
«Навіть якщо альтернативні маршрути поступово нарощуватимуть пропускну спроможність — максимум до 2,9 млн т на місяць, — загальний річний експорт навряд чи перевищить 29,6 млн т. Вже в листопаді дефіцит складських потужностей може сягнути 11 млн т, а в непроданому зерні виявиться заблоковано понад €10,8 млрд», — констатують у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Міністр Тарас Висоцький пояснив представникам дипломатичного корпусу ЄС, Норвегії, Світового банку та ФАО, чим це загрожує на практиці. Без продажу врожаю фермери втрачають ліквідність для виплати заробітних плат, оренди паїв, закупівлі палива й добрив. Це ставить під удар посівну кампанію 2027 року, особливо для малих і середніх господарств. Оскільки Україна є одним із ключових постачальників зерна й олійних культур до Північної Африки, Близького Сходу та Азії, зупинка виробництва тут може призвести до дефіциту продовольства та зростання цін на світових ринках.
«Щоб уникнути хаотичного перенаправлення зернових потоків на ринок ЄС, Україна звертається до Брюсселя із проханням про грант у розмірі €220 млн. Ці кошти будуть спрямовані не безпосередньо аграріям, а на компенсацію відсоткових ставок і часткове покриття банківських ризиків у межах пільгового кредитування, зокрема через розширення програми «5-7-9%», — додають фахівці.
За розрахунками Мінагрополітики, кожен євро гранту може залучити понад €18 пільгових банківських кредитів. Такий механізм потенційно може привести до агросектору до €4 млрд кредитів зі ставкою не вище 10% річних.