Агрофірма «ВЕРЕС» з Кіровоградської області впроваджує технологію no-till більше двох десятиліть, останні три роки припинила вирощування кукурудзи та зосередилась на твердій пшениці й переробці соняшникового насіння. Мова йде не про традиційне виробництво олії, а про калібрування зерна для отримання ядра, популярного серед європейських виробників харчової та кондитерської продукції. Новий етап розвитку компанії пов’язаний з входженням до холдингу «Голден Агро», який до повномасштабної війни працював на Луганщині. Деталі – у нашому матеріалі.
Піонери no-till: старт до популярності
Застрибуємо в кабіну комбайна Case, щоб особисто спостерігати за збиранням озимої пшениці в «ВЕРЕСі». Механізатор Юрій з 24-річним стажем стверджує: таких високих показників, як цього року, раніше не бачив. Врожайність сягнула 8 т/га, тоді як у минулі роки не перевищувала 4 т/га.
— Чи сприяли погодні умови? — звертаємося до директора Володимира Зубкова.
— Осінь 2024-го не можна назвати вдалою, — відповідає керівник. — Проте за двадцять років ми досягли такого рівня технологій, що точно прогнозуємо норми внесення добрив, вибір сортів, терміни сівби для стабільного результату.
Фундаментом роботи підприємства є no-till, який тут використовували ще до його масового поширення, згадує Зубков. Для навчання співробітників навіть організовували стажування в Аргентині. Сьогодні цей метод стає ключовим у боротьбі з кліматичними змінами. Наприклад, сусідні господарства збирають 1,5–4 т/га пшениці, тоді як у «ВЕРЕС» – у 2–5 разів більше.
Перехід на no-till дозволив зменшити кількість польових робіт утричі, скоротити парк техніки та персонал, знизивши собівартість на 30%.
Проте для повноцінного застосування технології потрібен час, наголошує директор. Мінімум п’ять років іде на відновлення ґрунтів та формування біоти. У компанії перехід здійснювали поступово, а не на всіх площах одразу.
Володимир Зубков
директор компанії «ВЕРЕС»
«Після відмови від оранки перший рік дає спад врожаю. Багато хто не витримує й припиняє експеримент на другому році. Тут потрібні терпіння та системний підхід».
Стратегічний альянс: поглинання холдингом
Наш візит збігся з історичною подією: у липні «ВЕРЕС» офіційно став частиною «Голден Агро». Засновник холдингу Анатолій Дєточка згадує, що вперше оцінив підприємство у 2022 році як покупець його продукції.
Анатолій Дєточка
директор і засновник «Голден Агро Холдинг»
«Це ідеальний актив із 27-річною історією. Все функціонує чітко: відпрацьовані процеси, зрозуміла стратегія та професійна команда».
Холдинг розпочинав діяльність на Луганщині, де до війни володів 20 тис. га орендованих земель та двома елеваторами. У 2021-му придбали додаткові 12 тис. га, але вторгнення зруйнувало плани – активи опинилися в окупації.
Найбільша втрата – знищений елеватор у Рубіжному потужністю 35 тис. т, завантажений соняшником і пшеницею. Загальні збитки від руйнувань оцінили у 50 млн грн.
Команда почала відновлення бізнесу з Ізмаїла, організувавши логістику зерна до відкриття «Великої води». Нині продовжують зберігати та експортувати продукцію з Одещини. Високий трейдинговий маржінал допоміг утримати бізнес на плаву, а вільні кошти інвестували у нові елеватори на Полтавщині та Кіровоградщині. Загальні потужності зберігання досягли 150 тис. т.
Анатолій Дєточка
директор і засновник «Голден Агро Холдинг»
«Власні елеватори біля земельних активів – ключ до маржинальності. Без цього трейдинг недоцільний».
Паралельно холдинг розширює земельний банк: 4 тис. га на Одещині, 3 тис. га на Київщині. Разом з «ВЕРЕСом» загальна площа становить 18 тис. га. У 2024 році група сплатила $2 млн податків та забезпечує 400 робочих місць.
Інновації в переробці: фокус на ядрі соняшника
Стратегія «Голден Агро» включає розширення земель і модернізацію інфраструктури. Спільно з «ВЕРЕС» планують запустити унікальний проект з переробки соняшника на каліброване ядро для експорту в ЄС. Партнером виступає компанія «Еліка». Вторинну продукцію спрямовуватимуть на виробництво олії, а відходи – на пелети.
Володимир Зубков пояснює: перевага ядра перед олією – подвійна вартість (€2 тис./т проти $1 тис./т). Продукт використовують у снеках, кондитерських виробах та спортивному харчуванні.
Стартовий обсяг переробки – 16 тис. т власного врожаю. Проєкт знаходиться на етапі підписання угоди та передоплати.
Володимир Зубков
директор компанії «ВЕРЕС»
«Європейський попит на ядро стрімко зростає, що обумовлює його високу маржинальність».
Секрети ефективного вирощування пшениці
В агросекторі «ВЕРЕС» пріоритетними є тверді та м’які сорти пшениці. Озима м’яка займає 4 тис. га із середнім вмістом протеїну 11–11,5%. Тверду озиму вперше зібрали з 6 т/га, тоді як яра дала лише 3 т/га через травневі заморозки.
Зубков наголошує: клімат Кіровоградщини рідке явище для таких аномалій, але в агробізнесі важливо враховувати ризики.
Економіка вирощування відрізняється: для твердих сортів потрібно додатково 10 т/га аміачної селітри (≈2 тис. грн/га). При врожайності 6 т/га витрати – 340 грн/т, а цінова різниця між сортами сягає 4 тис. грн/т, що робить дурум привабливим попри ризики.
Наступного сезону площі під тверду озиму планують збільшити до 3 тис. га. Покупців уже знайшли, але переробкою займатися не будуть – раніше досвід з власним млином виявився неефективним.
Володимир Зубков
директор компанії «ВЕРЕС»
«Макаронне виробництво чи крупозавод – це роздрібний бізнес, для якого ми поки не готові. Концентруємось на агрономії».
Від кукурудзи до ярої пшениці: зміна пріоритетів
Основні ярові культури – соняшник (2,5 т/га) та горох (до 1 тис. га), який виконує санітарну функцію на проблемних полях. Кукурудзу не сіють три роки через високі ризики: залежність від сушіння під час енергетичних перебоїв, високу собівартість та логістичні складнощі. У 2024 планують повернути 600–700 га кукурудзи в сівозміну.
Логістичні переваги власних елеваторів
Компанія зберігає врожай на двох елеваторах (50 тис. т) і в рукавах (20 тис. т). Стратегія Анатолія Дєточки – зберігати зерно до вигідного моменту продажу. Вірить, що протягом півроку ціни зростають на 30%, що робить зберігання прибутковим.
Анатолій Дєточка
директор і засновник «Голден Агро Холдинг»
«Фермери утримують зерно, тому купувати стає важче. Наш фокус – розширення земельних активів для завантаження власних елеваторів».
Конкурентні переваги та майбутні плани
Володимир Зубков вбачає перспективи у співпраці з холдингом: розширення географії, зменшення ризиків, трансфер технологій. На питання про конкуренцію з гігантами на кшталт «Кернелу» він відповідає:
Володимир Зубков
директор компанії «ВЕРЕС»
«Наша сила – в оперативності. Ми самі вирішуємо проблеми на полях, а не покладаємось на звіти менеджерів з офісів».
Цікавий факт: на тлі тренду на західні активи «ВЕРЕС» продав свій актив «Захід Агропром» через кризові опади та відсутність держпідтримки меліорації. Рештки нерухомості та земель також виставлені на продаж.
Зубков підкреслює: без дренажних систем регіон непридатний для землеробства, а логістичні труднощі під час війни знизили рентабельність. «Нам важливіше концентруватися на ефективності, а не географії», – резюмує він.
Костянтин Ткаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
Источник: www.latifundist.com