В Україні активно триває процес формування організацій водокористувачів. Наразі загалом створено вже 51 організацію водокористувачів, що об’єднує 140 агровиробників у 13 областях України. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на minagro. Лідером за кількістю створених організацій водокористувачів є Черкаський регіон. За останні два роки там офіційно зареєстровано 17 ОВК, які зрошують понад 17 тис. га площі та планують за рахунок ефективного використання меліоративних мереж збільшити полив до 40 тис. га. Однак інтенсивне зрошення полів дощувальними машинами призводить до часткового змиву ґрунту, нерівномірного зволоження, перезволоження і вимокання, а іноді й затоплення низин. Це одна із проблем, яку нині вирішують в ОВК «Рацівська». Її голова Анатолій Філоненко розповідає, що СТОВ «КРАСНОСІЛЬСЬКЕ», яке є засновником цієї ОВК, має в господарстві п’ять дощувальних машин, але лише дві забезпечують необхідну інтенсивність дощу, решта її перевищують. «Дощувальні машини гостро потребують повної заміни на нові або ж переобладнання існуючих під таку інтенсивність, яка дасть змогу забезпечити не лише якісний полив, а й дбайливе ставлення до ґрунтів. Для аграріїв це значні кошти, які у нинішніх умовах відшукати надзвичайно важко. Саме тому ми й вирішили об’єднатись в організацію водокористувачів та комплексно вирішувати проблеми для забезпечення ефективного зрошення у межах Рацівської зрошувальної системи», – зазначає Анатолій Філоненко. Він додає, що Рацівська зрошувальна система введена в експлуатацію 35 років тому для поливу 910 га сільськогосподарських угідь, джерелом зрошення якої є Кременчуцьке водосховище. На початку 2000-х років внаслідок низки «реформ» поливи були припинені, дощувальна техніка списана, внутрішньогосподарська зрошувальна мережа виведена з ладу. Але зміни клімату та нова форма господарювання змусили агровиробників серед першочергових завдань поставити саме відновлення зрошення. У 2014 році СТОВ «КРАСНОСІЛЬСЬКЕ», яке є засновником ОВК «Рацівська», змогло забезпечити полив насіннєвої кукурудзи на площі 410 га шляхом відновлення трубопроводів, закупки дощувальних машин. Результати зрошення були відчутні і ними зацікавилися поряд розташовані землекористувачі. «Розширення поливних площ потребує заміни застарілого насосно-силового обладнання на нове сучасне і автоматизоване. Так як зрошувальна система перебуває на балансі держави, а водогосподарська організація, яка її утримує, має обмежене бюджетне фінансування, то її модернізація або ж заміна обладнання неможлива. Крім того, щорічно виникають потреби у ремонті енергетичного обладнання, мережі трубопроводів, споруд, запірно-регулюючої арматури тощо. Часті зриви поливів зводять нанівець раніше виконані роботи по зрошенню сільгоспкультур. Тому ми, аграрії-водокористувачі, за власний рахунок придбали два насосно-силових агрегати, які встановили на державній насосній станції, і які працюють в автоматизованому режимі. Практика показала, що заміна насосно-силових агрегатів знизила питому норму витрат електроенергії на подачу 1000 м3 води на 24%, а їх автоматизація підвищила стабільність роботи зрошувальної мережі в цілому», – наголошує пан Анатолій. Завдяки реформі гідротехнічної меліорації, у водокористувачів з’явилася можливість самостійно керувати меліоративною інфраструктурою.
Джерело: propozitsiya.com