Україна відкрила ринок землі у 2021 році, але поки що не допускає на нього іноземців. Передбачається, що рішення щодо цього українці ухвалюватимуть на референдумі. Яким чином подібні питання вирішували наші західні сусіди та як це змінило вартість сільськогосподарських ділянок, розповів генеральний директор агрокомпанії ІМК Алекс Ліссітса. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінфін. Польща. Перед вступом Польщі до ЄС у 2004 році країна мала суворі обмеження щодо купівлі земель сільськогосподарського призначення іноземцями. З метою захисту місцевих агровиробників Польща домовилася про 12-річний перехідний період, під час якого громадяни ЄС не могли купувати землю. Після завершення цього періоду у 2016 році Польща запровадила додаткові заходи, зокрема, вимоги щодо проживання та обмеження обсягів купівлі земель. Варто зауважити, що на початку відкриття ринку ціни на польську землю були ідентичними до українських — близько $1 500 за га, зараз — 13 тис. євро. Румунія. Після вступу до ЄС у 2007 році Румунія запровадила семирічний перехідний період, протягом якого іноземці не могли купувати аграрні землі. Після завершення цього періоду у 2014 році інтерес іноземних інвесторів почав зростати. Аби захистити місцевих агровиробників, Румунія обмежила розмір земельної ділянки, яку можна купити, і запровадила вимоги до резиденції покупців. Відтоді вартість гектара землі, яка у 2007 році становила $350, почала стрімко зростати. Зараз гектар сільськогосподарської землі коштує понад 8 тис. євро. Болгарія. Після вступу Болгарії до ЄС у 2007 році країна теж домовилася про семирічний перехідний період, який обмежував продаж земель іноземцям. У 2014 році ринок відкрився для громадян Євросоюзу, але були запроваджені бюрократичні обмеження та вимоги щодо проживання для уникнення спекуляцій. Історія відкриття болгарського ринку земель почалася з вартості 1 тис. євро за га. У 2014 році вартість збільшилася до 3 620 євро, у 2016 році — до 4 131 євро, у 2019 році — до 5 382 євро, а зараз цей показник перевищує 7 500 євро за га. Країни Балтії. Литва, Латвія та Естонія також запровадили семирічний перехідний період після вступу до ЄС у 2004 році. Ці країни застосували такі захисні заходи, як вимоги до освіти покупців та право місцевих виробників на першочерговий викуп землі. Естонія була відкритішою для іноземних інвестицій, порівнюючи з Литвою та Латвією, але всі три країни прагнули зберегти контроль над ринком. Хорватія. Країна, яка приєдналася до ЄС у 2013 році, теж обрала обережний підхід. Вона запровадила семирічний перехідний період (2013−2020 роки), під час якого іноземцям було заборонено купувати сільськогосподарські землі. Після завершення цього періоду Хорватія встановила обмеження на максимальний обсяг купівлі землі іноземцями та вимоги до проживання. Попри це, з доступом іноземців до ринку хорватських земель ціни за гектар зросли майже вдвічі: 2 709 євро у 2013 році та понад 5 500 євро у 2022 році.
Які висновки для України
У країнах ЄС, із огляду на принцип вільного руху капіталу та принцип недискримінації, загалом відсутні обмеження щодо можливості для громадян або юридичних осіб із інших країн ЄС набувати землі у власність. Якщо Україна продовжить інтеграцію з ЄС, вона, ймовірно, зіткнеться зі схожими викликами. Досвід Польщі, Румунії, Болгарії та країн Балтії показує, що відкриття ринку земель для громадян Євросоюзу є вимогою, але це можна зробити поступово. Зараз український ринок перебуває на початкових стадіях, за три роки його функціонування проданий лише 1% від усіх сільгоспземель. Відповідно, Україна теж може домовитися про перехідний період. Більшість країн обрали 7−12 років, упродовж яких обмеження на продаж землі іноземцям залишатимуться.
Джерело: propozitsiya.com