Нещодавно у Facebook розгорівся черговий скандал. Причиною став допис юриста Клима Братківського щодо зовнішності в.о. гендиректорки Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак як «не відповідної до посади». У коментарях дописувачі звинуватили Братківського у бодішеймінгу та порушенні принципу толерантності. Гасиждак вже зазначила, що готує позов до суду через образу честі та гідності. Forbes попросив адвокаток юридичної компанії «Міллер» Альону Боднар та Тетяну Піхновську розповісти, чи передбачена законом процедура покарання за бодішеймінг, ейджизм або ж харасмент.
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Конституцією України та іншими законами закріплено право кожного на повагу до його гідності та честі, а також заборону посягань на такі права з боку інших. Гідність і честь особи є недоторканими.
Однак такі слова, як: бодішеймінг, ейджизм, сталкінг, слатшеймінг, харасмент ми чуємо все частіше і частіше. При цьому людина, яка стикається з такими недопустимими проявами з боку інших, безумовно, зазнає психологічного та морального тиску і може звернутися до суду для захисту своїх прав.
Широке висвітлення цих гострих тем свідчить про те, що українське суспільство розвивається і стає все свідомішим. Соціум засуджує дії кривдників і намагається усіма способами підтримати тих, хто став жертвою цькувальників. З кожним роком кількість заяв до суду щодо захисту честі та гідності зростає.
Експертиза тексту
Попри те, що законами захищається наше право на честь і гідність, довести факт їх порушення доволі складно – порушення таких прав непросто підтвердити матеріальними доказами.
У справах із захисту честі та гідності важливу роль відіграє висновок експерта. При дослідженні тексту (висловлювання кривдника) експерт визначає:
- чи можна розцінити такий вислів саме як факт і твердження;
- чи має вислів характер такого, що може вплинути на психологічний стан людини та образити її. Не будь-яка образа у ваш бік буде сприйматись як приниження честі та гідності.
Щодо першого критерію оцінки, то варто звернути увагу, що Україна гарантує свободу слова та думки, які не можуть бути обмеженими. Таке твердження неодноразово висловлювали у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» ЄСПЛ зазначив: «Суд знову повторює, що свобода вираження є однією з найважливіших основ демократичного суспільства та однією з базових умов його прогресу».
Отже, у цьому випадку стикаються та конкурують два гарантовані людині права: право на повагу до її гідності та честі та право на свободу слова та думки.
Другий критерій дослідження також відіграє важливу роль. Якщо вислів був оцінювальним судженням, однак висловлений у брутальній, принизливій чи непристойній формі, він може завдати моральної шкоди людині. І, як результат, кривдник буде зобов’язаний компенсувати завдану шкоду.
Для встановлення таких фактів варто проводити лінгвістичну експертизу.