Уроки для України, де вірус знову активізувався. Вперше у світі вакцина проти африканської чуми свиней отримала допуск до вільного комерційного продажу. Для України, де цього року після епізоотії 2024 року АЧС знову активізувалася від Дніпропетровщини до Одещини, це сигнал: глобальна стратегія боротьби з вірусом змінюється.
Бюро тваринництва Філіппін (BAI) схвалило комерційний продаж AVAC ASF LIVE — першої вакцини проти АЧС, допущеної до публічного продажу. Препарат розроблено в’єтнамською AVAC Vietnam JSC — це жива атенуйована ген-делетована ліофілізована вакцина.
Ціна семи років без вакцини
Філіппінська статистика демонструє, у що обходиться боротьба з АЧС лише карантином і вибраковкою. З моменту появи вірусу у 2019 році національне поголів’я скоротилося з приблизно 13 млн до 8 млн голів, а спалахи охопили 76 з 82 провінцій країни. Найважче постраждали дрібні господарства, які мають менше ресурсів для жорсткого біозахисту та поглинання втрат від спалахів.
Міністр сільського господарства Франсіско Тіу Лорел назвав комерційно схвалену вакцину «ключовою для програми відновлення поголів’я». Уряд позиціонує вакцинацію як частину ширшої стратегії, що включає нагляд за хворобою, біозахист, контроль переміщень і цільове відновлення стада. На субсидування вакцинації дрібних господарств у наступному році запрошено 1 млрд песо.
Важлива деталь: Філіппіни не відкрили ринок одразу. Спочатку препарат два роки застосовувався у контрольованому режимі під державним наглядом Філіппін у супроводі ветеринарної служби США, які дуже ретельно слідкують за біобезпекою свинарства поблизу своїх кордонів. Лише після накопичення польових даних і їх ретельного вивчення спільно з американськими фахівцями державний регулятор Філіппін надав вакцині комерційний допуск. В Україні ж процес реєстрації вакцини проти АЧС тягнеться вже майже два роки і отримання польових даних навіть не почалося.
Український кон
2026 рік підтверджує, що епізоотична ситуація в Україні залишається напруженою. На Дніпропетровщині АЧС виявляли у селі Очеретувате Самарівського району, у селі Вакулове Криворізького району, де запроваджено карантинні заходи. У Первомайському районі Миколаївщини лабораторні дослідження від 30 липня підтвердили спалах у приватному домогосподарстві — перший випадок у регіоні за півтора року, якщо не рахувати випадку, про який офіційно не повідомлялося. У Болградському районі Одещини через спалах поблизу Криничного введено карантин до 10 вересня 2026 року. Раніше цього року випадки фіксували також на Вінниччині та Чернівеччині. Більшість спалахів відбулися на територіях, ендемічних по АЧС, що свідчить про вищий рівень ризику її заносу в промислове свинарство.
Для кожного господарства в зоні ризику сценарій незмінний: епізоотичне вогнище, зона захисту, вилучення поголів’я, зупинка руху живця, блокування переробних потужностей у радіусі карантину. Залишається відкритим, скільки випадків АЧС в галузі не зафіксовано та офіційно не повідомлено, а продаж інфікованого поголів’я створює хвилю нових спалахів у нових господарствах. Особливо на фоні блокування експорту зернових і падіння цін на них, втрата ледь не єдиного каналу збуту зернових в середині країни завдасть значних втрат для економіки України.
Висновки для української галузі
Перше. Світова практика зрушила: після В’єтнаму комерційну реєстрацію вакцини проти АЧС провела друга країна — і зробила це через поетапну модель «контрольоване застосування → польові дані → комерційний допуск». Це готовий регуляторний прецедент, сумісний зі стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH).
Друге. ЄС також підготував правове поле: у 2026 році набув чинності делегований регламент Єврокомісії щодо умов екстреної вакцинації проти АЧС. Тобто питання вже не в тому, «чи буде вакцинація у світовій практиці», а в тому, коли і на яких умовах окремі країни створять для неї механізм.
Третє. В Україні роботу в цьому напрямі вже розпочато в 2023 році. ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» реалізує ініціативу з викорінення АЧС, яка передбачає створення механізму контрольованої польової оцінки вакцини AVAC ASF LIVE за стандартами WOAH — під наглядом Держпродспоживслужби, з чіткими протоколами, серологічним контролем і компартментальним підходом, за якого господарства з підтвердженим статусом захищені від блокування. Йдеться не про негайну масову вакцинацію чи вільний продаж препарату, а про прозорий інструмент, аналогічний тому, який пройшли В’єтнам і Філіппіни.
Обмеження філіппінського рішення теж варто бачити тверезо: допуск стосується лише відгодівельного поголів’я, а реєстрація BAI не має регуляторної сили для ринку ЄС. Проте для країни, яка щороку втрачає поголів’я і господарства через спалахи, азійський досвід — це аргумент на користь того, щоб регуляторний механізм в Україні з’явився вже зараз, а не після чергової хвилі вогнищ, як трапилося в 2024 році, коли було втрачено до 40% поголів’я свиней через АЧС і Україна залишилася сам на сам з дефіцитом свинини на фоні світових рекордів цін на цей вид м’яса.
Формування такого механізму потребує консолідованої позиції виробників та переробників перед Держпродспоживслужбою та Кабінетом Міністрів. Чим ширшою буде підтримка галузі, тим швидше Україна отримає інструмент, який Азія вже застосовує на практиці.