Світова торгівля свининою переживає трансформацію: ринок, що раніше був значною мірою орієнтований на Китай, тепер стає більш фрагментованим та регіонально розподіленим. Експортерам доводиться конкурувати на ширшому полі, а ситуацію додатково ускладнюють спалахи хвороб тварин, торговельна політика та геополітична напруженість.
Пік світової торгівлі свининою було зафіксовано у 2020–2021 роках, коли обсяги сягнули майже 12 мільйонів тонн. Такий сплеск був спричинений зростанням імпортного попиту з боку Китаю, де спалах африканської чуми свиней суттєво скоротив внутрішнє виробництво. Проте вже у 2022–2023 роках відбулася корекція: обсяги торгівлі знизилися до рівня трохи менше 10 мільйонів тонн. Відтоді ринок стабілізувався, але не досяг попередніх показників.
Китай значно скоротив імпорт свинини після піку 2020–2021 років. Це пояснюється відновленням внутрішнього виробництва, сповільненням зростання споживчого попиту через економічні чинники, а також поступовим переходом споживачів до курятини та яловичини. В результаті, частка Китаю у світовому імпорті свинини скоротилася з 43% у 2021 році до прогнозованих 23% у 2025 році, особливо помітно це в сегменті свинячого м’яса.
Натомість Мексика стала лідером серед імпортерів свинячого м’яса (без урахування субпродуктів) через обмежені можливості власного виробництва. Країни Південно-Східної Азії, зокрема Філіппіни та В’єтнам, також збільшили обсяги імпорту, щоб компенсувати втрати від хвороб тварин та дефіцит місцевої продукції. Ця тенденція грає на користь експортерів зі США, Канади та Бразилії.
Аналітики Rabobank зазначають, що зростаюча фрагментація ринку змушує експортерів розширювати географію збуту та конкурувати на більшій кількості напрямків, на відміну від попередньої стратегії, зосередженої переважно на китайському ринку.