Обмеження судноплавства в Чорному морі та російські атаки на українську портову інфраструктуру створюють дедалі серйозніші ризики для аграрного сектору. Через різке скорочення експорту фермери отримують менше коштів від реалізації врожаю, тоді як попереду — осіння посівна та масове збирання кукурудзи.
Про це пише УНІАН з посиланням на France 24, аналізуючи наслідки загострення ситуації у Чорному морі для українського сільського господарства.
Одним із найбільших ризиків для виробників стає дефіцит ліквідності. Через обмежені можливості експорту аграрії не можуть реалізовувати зерно у звичних обсягах, а внутрішні ціни залишаються під тиском.
Доцент Київської школи економіки Олег Нівієвський зазначає, що значна частина коштів від продажу врожаю традиційно спрямовується на фінансування наступного виробничого циклу.
«Для цього фермерам потрібна ліквідність, оборотний капітал, щоб придбати насіння — а зараз його немає. Зазвичай близько 50% врожаю, що продається в Україні, йде на придбання матеріалів для осіннього посівного сезону», — пояснив експерт.
За його словами, зараз ситуацію ускладнюють одночасно два фактори: нижчі ціни на агропродукцію та неможливість експортувати такі самі обсяги, як минулого сезону. Це може створити проблеми з фінансуванням посівної та закупівлею насіння й інших ресурсів.
Нереалізоване зерно потрібно буде десь зберігати
Ще одним викликом стає накопичення зерна всередині країни. За даними, наведеними виданням, у перші два тижні серпня український зерновий експорт скоротився приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
На цьому тлі питання наявності достатніх потужностей для зберігання врожаю стає дедалі актуальнішим, особливо напередодні старту масового збирання кукурудзи.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук раніше повідомляв, що українські аграрії вже зібрали понад 28 млн тонн зернових та зернобобових. Водночас урожай кукурудзи цього року оцінюється приблизно у 33 млн тонн.
Якщо експорт залишатиметься обмеженим, значна частина нового врожаю може залишитися всередині країни, посилюючи навантаження на елеваторну інфраструктуру та тиснучи на закупівельні ціни.
Сухопутні маршрути не можуть повністю замінити морський експорт
Швидко компенсувати втрату чорноморської логістики альтернативними маршрутами Україні буде складно.
Ситуацію на Дунаї ускладнюють низький рівень води та російські атаки на портову інфраструктуру. Водночас можливості залізничного транспорту також обмежені, зокрема через пошкодження рухомого складу внаслідок обстрілів.
Додатковим фактором залишаються обмеження на імпорт окремих видів української агропродукції, які продовжують діяти у Польщі, Словаччині та Угорщині.
Водночас морські перевезення повністю не припинилися. За словами Президента України Володимира Зеленського, наразі з портів Великої Одеси виходять 3–4 судна на добу, тоді як до суттєвого погіршення безпекової ситуації обсяги судноплавства були у 3–4 рази більшими.
Таким чином, тривале обмеження роботи чорноморського коридору може одночасно створити для агросектору кілька проблем — зниження внутрішніх цін, дефіцит обігових коштів, нестачу фінансування посівної та зростання потреби у потужностях для зберігання нового врожаю.