В Україні триває скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Найбільше падіння фіксують у господарствах населення, але й на сільгосппідприємствах у липні кількість корів зменшилася. Серед головних причин – зростання собівартості виробництва молока, низькі закупівельні ціни та ризик подальшого здорожчання кормів.
Згідно з попередніми даними Держстату, станом на 1 серпня 2026 року в Україні утримувалося 1,751 мільйона голів ВРХ, з яких 932,6 тисячі – корови.
За місяць загальне поголів’я ВРХ скоротилося на 15,9 тисячі голів (0,9%), а корів – на 8,6 тисячі голів (також 0,9%). У річному вимірі падіння є значно суттєвішим: порівняно з 1 серпня 2025 року кількість ВРХ зменшилася на 19%, а корів – на 18%.
Найбільше худоби втрачають господарства населення
Нині близько 54% поголів’я ВРХ зосереджено у промисловому секторі, ще 46% – у господарствах населення.
На сільгосппідприємствах утримується 953 тисячі голів ВРХ, зокрема 392,8 тисячі корів. За місяць кількість корів скоротилася на 3,8 тисячі голів (1%). Водночас, порівняно з минулим роком, промисловий сектор демонструє приріст: загальне поголів’я ВРХ збільшилося на 3%, а корів – приблизно на 3%.
Натомість у присадибному секторі скорочення є значно масштабнішим. Станом на початок серпня населення утримувало 798,1 тисячі голів ВРХ, з яких 539,8 тисячі – корови. За рік загальне поголів’я тут скоротилося на 35%, а кількість корів – на 29%.
При цьому сільськогосподарські підприємства у 12 областях змогли наростити поголів’я корів порівняно з минулим роком. Найбільший приріст зафіксовано у Рівненській області – на 28%, Львівській – на 21%, Харківській – на 15% та Тернопільській – на 13%.
Виробництво молока стає дедалі дорожчим
Одним із факторів, що стримують розвиток молочного скотарства, залишається погіршення економіки виробництва. Дорожче пальне збільшує витрати не лише на польові роботи, а й на доставку молока на переробні підприємства.
Зростання логістичних витрат та обмежена пропозиція добрив також можуть підвищити собівартість виробництва кормів. Відповідно, дорожчатиме й годівля тварин.
Водночас поточні закупівельні ціни на молоко-сировину не завжди дозволяють компенсувати зростання виробничих витрат. За таких умов частина господарств не бачить економічних передумов для нарощування стада і змушена вибраковувати худобу.
Цю тенденцію підтверджує і статистика забою. За попередніми даними Держстату, у січні-липні 2026 року обсяги забою ВРХ становили 79,24 тисячі тонн – на 6% більше, ніж за аналогічний період торік. У липні показник у промисловому секторі зріс ще на 2% порівняно з червнем.
Війна прискорила скорочення поголів’я
Проблема зменшення чисельності ВРХ в Україні має довгостроковий характер. З 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторах скоротилося майже втричі, а повномасштабна війна додатково загострила ситуацію.
Господарства у прифронтових регіонах змушені релокувати тварин у центральні та західні області через загрозу російських атак.
Водночас держава підтримує будівництво та реконструкцію тваринницьких комплексів. Нині відповідні проєкти реалізує 31 підприємство. Для агровиробників, які релокувалися з прифронтових територій, компенсацію вартості будівництва та реконструкції ферм збільшено до 50%.
Найбільше промислових корів утримується у Полтавській області – 52,4 тисячі голів, Черкаській – 46,1 тисячі, Чернігівській – 38 тисяч, Київській – 35,4 тисячі, Хмельницькій та Вінницькій – по 32,5 тисячі голів. На ці шість регіонів припадає близько 60% промислового поголів’я корів країни.