В Україні вже понад рік тривають дискусії щодо кризи закупівельних цін на молоко, які впали з 24-25 грн/кг до 14-15 грн/кг. Деякі аграрії розглядають можливість закриття тваринницького напрямку, інші ж намагаються економити на всьому. Ми разом із партнерами з «КВС-УКРАЇНА» та Credit Agricole Bank здійснили «АгроЕкспедицію Молоко 2026» половиною країни і можемо стверджувати: ситуація для промислових виробників молока складна, проте більшість господарств нарощують, а не скорочують поголів’я корів.
У першій частині циклу статей ми розповімо про провідні господарства Тернопільщини – регіону, сприятливого для скотарства. Йдеться про ферми «Агропродсервіс» та «Гадз-Агро», які входять до «клубу 40+» із середнім добовим надоєм від 40 кг на корову, не стикаються з банкрутством, мають налагоджений збут та можливості для розвитку.
Молочний «стандарт» 2026-го – робота майже в нуль
Під час відвідування господарств, що відбувалося в один день, нас зустрічали керівник молочно-товарної ферми «Агропродсервісу» в селі Денисів Іван Михайлишин та заступник директора з тваринництва «Гадз-Агро» Богдан Бабʼяр. Колеги добре знайомі, спілкуються та обмінюються досвідом. Ферми мають схожий вигляд: в обох утримують корів голштино-фризької породи, мають співставне поголів’я (2300 проти 2000 на користь «Гадз-Агро»), підтримують порядок у корівниках, де зовсім немає мух. За нашою суб’єктивною думкою, за інноваційністю мінімально випереджає «Агропродсервіс», де персонал пересувається на електросамокатах. Хоча й на «Гадз-Агро» для швидшого переміщення використовують гольф-кари.
Однак ми приїхали, щоб розібратися, чи існує в Україні молочна криза. Обидва співрозмовники відмовляються детально говорити про економіку господарств. Іван Михайлишин зазначає, що собівартість літра сирого молока майже дорівнює закупівельним цінам переробних заводів, які зараз нижчі за 15 грн/кг. «Гадз-Агро» працює майже в нуль із серпня, а з січня працювали зі збитками, говорить Богдан Бабʼяр.
Богдан Бабʼяр
Заступник директора з тваринництва «Гадз-Агро»«Різні господарства мають різні фінансові моделі. Хтось враховує CAPEX та OPEX у собівартості молока, хтось ні. Хтось не враховує амортизацію, а хтось рахує чисту вартість кормодня і вважає це своєю повною собівартістю. Хтось повну собівартість рахує вже з урахуванням інвестицій, амортизації тощо. Тому за однією методикою ферма має нуль, а за іншою – вже мінус дві гривні».
Щодо ринку молока у 2026 році, він називає його провальним, оскільки ціни на сире молоко досі не відновилися після успішного 2024 року. У серпні-2026 фіксується мінімальне зростання, але воно виглядає аномальним, адже на ринку не сталося нічого, що стимулювало б ріст цін на сировину.
Водночас ціни на пальне, комбікорми, обладнання та послуги за цей час лише зростають, додає Богдан Бабʼяр. Оборотні кошти підприємство вже вклало в поголів’я, і лише через два роки телята виростуть і почнуть окуповуватися. Тому досить прикро, що скотарство не може себе повноцінно забезпечити – для інвестицій в ефективність потрібно або брати кредити, або «тягнути» кошти з інших напрямків «Гадз-Агро».
Господарство продовжує інвестувати в цей бізнес, щоб максимально скоротити витрати та затрати, і про скорочення поголів’я мова не йде. Найперспективнішим напрямком заступник директора з тваринництва вважає автоматизацію. Вже зроблено чимало – наприклад, впроваджено систему електронного моніторингу здоров’я корів через спеціальний нашийник, який фіксує їхні фізіологічні параметри та сигналізує про оптимальний час для осіменіння.
На фермі «Агропродсервісу» ринок молока оцінюють як кризовий, підтверджує Іван Михайлишин. Працюють з прибутковістю близько нуля, але очікують певного відновлення закупівельних цін у вересні. Різати корів не збираються: доїльний зал і корівники заповнені на 100%, тому будь-яке зменшення поголів’я лише погіршить економіку ферми. Головним напрямком економії вважають оптимізацію годівлі.
Рятує власне виробництво комбікормів і добре налагоджений збут. Сире молоко з його ферми в селі Денисів одразу їде на завод «Молокія», тоді як, наприклад, молоко з ферми у Великому Ходачкові – на «Галичину».
Інший шлях покращення економіки підприємства – власна переробка та додана вартість. «Агропродсервіс» та «Молокія» будують завод твердих сирів, а молочні ферми отримують євросертифікати, які дають право експортувати на ринки ЄС. Хоча конкурувати з дотаційними польськими сирами важко, перспективними є інші ринки, наприклад, Молдова, США та деякі країни Євросоюзу.
Зв’язок молочної ферми «Гадз-Агро» з паливним та продуктовим ритейлом OKKO GROUP не означає, що перероблене молоко з його ферми гарантовано з’явиться в магазинах на АЗС, уточнює Богдан Бабʼяр. Його господарство працює суто за ринковими відносинами, постачає молоко покупцям з найкращими умовами тендерів. Навіть пальне закуповують не обов’язково у свого ритейлера, все вирішують ціни та умови постачання.
Збут у господарстві добре налагоджений, хоча контрагенти змінюються, додає він. Ферма має євросертифікат на експорт, і молоко з такими параметрами легко знаходить свого покупця в Україні та за її межами. Це дозволяє менше хвилюватися про наступний місяць і чи не з’явиться знову «мінус» у звітності.
Експерт департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Олександр Бондар, який супроводжував нас на фермах, пояснює: топові тваринницькі підприємства при ухваленні фінансових рішень системно оцінюють добробут тварин. Аналогічно і його банк оцінює, наскільки комфортно утримуються тварини у господарстві, адже це напряму впливає на економіку ферми.
Олександр Бондар
Експерт департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank«Це один із ключових елементів, який допомагає нам зрозуміти, наскільки господарство відповідає сучасним вимогам ведення бізнесу – поруч із класичною оцінкою ефективності виробництва та фінансових показників».
Досвід Богдана Бабʼяра: на чому ще зекономити виробникам молока
Наші співрозмовники не здивовані молочною кризою. Ферма не може впливати на світову ціну сирого молока, проте може реагувати на неї, скорочуючи витрати. І головне тут – покращувати свою економіку та впроваджувати корисні інновації швидше за інші ферми. Це методична робота, яку виконують і в кризу, і в періоди високих цін.
Богдан Бабʼяр розповідає про бізнесові заходи, що дозволяють заробити, та інновації на фермі для економії й оптимізації. Один із варіантів – продаж нетелів. Його ферма має 100 нетелів на продаж по $2500 за голову. Поки що з-за кордону пропонують менше, але на нетелів у світі зараз підвищений попит, тому з часом покупець знайдеться.
Невелику частину бізнесу займає м’ясний напрямок, додає він. У період низьких цін на молоко стає рентабельним ставити бичків на відгодівлю – їхнє м’ясо рахується за поточними цінами на кормовий день.
Малопродуктивних коров-голштинів із продуктивністю до 10 тис. кг за лактацію у господарстві «влаштовують» на м’ясний напрямок, осіменяючи їх спермою м’ясного бика. Отримані бички-кроси змішаної генетики краще набирають вагу і є рентабельними у відгодівлі.
Богдан Бабʼяр
Заступник директора з тваринництва «Гадз-Агро»«Але все одно ми не плануємо поки багато інвестувати в м’ясне поголів’я, тому що з досвіду минулих років не віримо, що ціни на бичків протримаються довго. Тут ми залежимо від експорту, бо в Україні ринку яловичини немає. А експортувати живу тварину за кордон зараз – одне з найскладніших завдань для тих, хто займається м’ясним скотарством».
«Гадз-Агро» вже давно працює із сексованою спермою, яка дозволяє прогнозувати стать майбутнього теляти. Це дає змогу виключити появу теличок-кросів, безперспективних з погляду відгодівлі. Є й тваринницький «хайтек» – на фермі коровам підсаджують ембріони, отримані за технологією In vitro, тобто запліднення поза організмом тварини.
«Експериментально в Україні це роблять на базі інститутів, але у виробництві на фермі – ми перші. Ви можете з м’ясокомбінату забрати яєчник корови, вийняти з нього ооцити, запліднити їх спермою топових бичків, отримати ембріони, заморозити і підсадити до корів-реципієнтів на нашій фермі. У нас пробно підсаджено 12 ембріонів, з них 6 стали нетелями», – розповідає Богдан Бабʼяр.
Великого виграшу на дешевому зерні він поки не очікує. Каже: на комбікормовий завод взимку завезли пшеницю по 10 тис. грн/т, а зараз могли б придбати її за 6 тис. грн/т. Економічні процеси розтягнуті в часі, тому ідея «конвертувати зерно в м’ясо» в умовах блокади портів цікава, але потребує від бізнесмена досвіду в тваринництві.
Попри це, ферма щодня продає молоко, і зараз воно стає надзвичайно важливим для «Гадз-Агро» як джерело оборотних коштів. Тому Богдан Бабʼяр підкреслює: ферма може не генерувати надприбутків, але частину врожаю все одно треба пропускати через шлунок корів. Це додана вартість і балансир для рослинництва, яке критично залежить від світових цін і відкритих портів.
Допомагає ферма рослинницькому напрямку господарства і органічними добривами. Відходи тварин тут розділяють на рідку фракцію для внесення на поля після жнив, сепарований віджатий гній і компост. Компосту з початку сезону отримано вже майже 50 тис. т. Наступним кроком стане переробка гною на біогазовому заводі, але рішення про нього приймає вище керівництво, розповідає керівник ферми.
При цьому не слід думати, що відходи з ферми радо забирають на поле, пояснює він.
Богдан Бабʼяр
Заступник директора з тваринництва «Гадз-Агро»«Відходи життєдіяльності худоби агроном і тваринник бачать по-різному. На фермі вважають, що це найкраще добриво, плюс його треба кудись утилізувати. Агроном хоче оптимізувати свої процеси, йому простіше зберігати та вносити селітру, ніж гній. Тому агроном доводитиме, що міндобрива фінансово ефективніші, а ми – що треба вносити органіку. Такі реалії нашої роботи».
Інший важливий напрямок покращення економіки ферми – ефективні гібриди для максимального врожаю. Господарство має в сівозміні ранні та пізні гібриди, щоб продовжити період кормозбирання і збирати силос у найкращій фазі вегетації.
Тут надають перевагу гібридному озимому житу над люцерною: остання складна в силосуванні, доводиться все літо займатися її косінням. Натомість жито на силос можна зібрати один раз навесні, а поля використати під посів інших культур. Гібриди сіють селекції KWS – КВС® ПРОГАС та КВС® ПРОПАУЕР.
Після жита в сівозміні ферми висівається кукурудза на силос, уточнює Богдан Бабʼяр. Сіють гібриди з індексом ФАО 230, 250 та 290. Найчастіше в портфоліо буває КВС® АМАРОС (ФАО 230), КВС® БІГБІТ (ФАО 290). Такий діапазон дозволяє отримати врожай кукурудзи для економічно обґрунтованої годівлі ВРХ.
На Тернопільщині гібриди з високим ФАО дозволяють отримувати хороший врожай, розповів наш партнер Ігор Давидюк, менеджер з продукту кукурудза компанії «КВС-УКРАЇНА».
Ігор Давидюк
Менеджер з продукту кукурудза «КВС-УКРАЇНА»«Щоб створити конвеєр із заготівлі кормів, господарствам є сенс сіяти кукурудзу від ФАО 290 до 380-400. Конвеєр підходить для подібних продуктивних господарств, які можуть забезпечити інтенсивну технологію вирощування кукурудзи».
Досвід Івана Михайлишина: на чому ще зекономити
Немає жодного сенсу економити на раціоні корів, але можна оптимізувати рослинництво та роздачу корму, розповідає керівник ферми «Агропродсервісу». Проаналізувавши досвід минулих років, вирішили змінити підхід до структури фуражних кормів. Його слова перегукуються зі словами колеги з «Гадз-Агро».
Іван Михайлишин
Керівник МТФ «Агропродсервісу»«Ми залишили основні культури – суміш кормових трав на основі костриці м’яколистої, озиме жито і кукурудзу на силос. Але підійшли інакше до продовження терміну збирання врожаю. Ми розподілили гібриди від меншого ФАО до більшого, щоб термін збирання трохи подовжився. Ми збираємо культуру саме в найкращій фазі вегетації, яка забезпечує нам ефективний і якісний корм, тобто підвищує продуктивність ферми».
Також на фермі експериментують із сінажем. Підбирали під свій запит різнотрав’я, але зупинились на суданці (сорго трав’янистому). Вже два роки засівають цю культуру, яка показала себе дуже добре, підвищивши відсоток жиру в молоці.
Щодо кукурудзи, зараз майже всі господарства перейшли на спеціалізовані гібриди, уточнює Ігор Давидюк. Кукурудза на силос – це вже продукт, а не листостеблова маса.
«У силосі качан має становити половину ваги, він має бути високоенергетичним, мати достатній вміст крохмалю. Зараз у тренді індикатор перетравності силосу тваринами. Тому силос змінюється від примітивних до топових гібридів для силосу, і господарства мають це враховувати», – Ігор Давидюк.
Інший напрямок – не допустити перевитрат кормів, уточнює Іван Михайлишин. Дещо зекономити вдається на годівлі малопродуктивних і сухостійних корів. Їх тримають окремо і годують простим недорогим кормом. У майбутньому планується побудувати невеликий доїльний зал для цієї групи тварин, щоб вони не перетиналися з високопродуктивними.
Іван Михайлишин нагадує: ферма працює з 2021 року, і правильним рішенням було завезти все поголів’я з Європи – Чехії, Угорщини і Словаччини. Ці тварини і зараз мають дуже високі показники, на яких «витягується» економіка господарства. Хороша генетика стада дозволяє забезпечити його ефективними телятами і нетелями, на купівлю яких не доводиться додатково витрачатися.
Іван Михайлишин
Керівник МТФ «Агропродсервісу»«Фермі п’ять років, і в нас досі дуже багато корів з п’ятою лактацією. Це багато говорить про їхнє здоров’я та умови утримання, якщо вони стільки «відпрацювали» і їх не вибракували через малі надої чи хвороби».
Щоб залишатися рентабельними, в сьогоднішніх умовах корова має давати 30+ кг молока на добу. Тварини з показником 15-20 кг «Агропродсервіс» не цікавлять, їх продають або на м’ясокомбінат, або меншим господарствам з меншою продуктивністю. Це теж джерело доходу, особливо коли покупець забирає партію в 20-50 голів, розповідає Іван Михайлишин.
Поки що на фермі немає сепаратора гною, але в найближчому майбутньому його мають встановити, щоб більше економити на міндобривах. Проте справжній ефект буде видно, коли «Агропродсервіс» запустить переробку гною на біогаз та компост. Керівництво компанії неодноразово порушувало тему біоенергетики, тому в видимій перспективі запуститься переробка відходів тваринництва, уточнює керівник ферми.
Скотарський «хайтек»: більше спільного, ніж відмінностей
І «Гадз-Агро», і «Агропродсервіс» модернізуються кожен за своїм планом, але, на нашу думку, дійшли до дуже схожого набору рішень. Обидва мають технологічні рішення, без яких не витримати конкуренції за собівартість.
Найпомітніша інновація – система контролю за стадом на базі нашийників з датчиками, повторює Богдан Бабʼяр. Кожна тварина носить нашийник, який онлайн фіксує споживання корму, румінацію, активність, статеву охоту та загальний стан здоров’я. Щоранку система виділяє кількох тварин, яким потрібна превентивна увага, і ветеринар обстежує їх ще до появи симптомів захворювання.
Богдан Бабʼяр
Заступник директора з тваринництва «Гадз-Агро»«Система створена так, що дозволяє за падінням надоїв попередньо фіксувати проблему корови. Наприклад, вчора вона дала 40 кг, а сьогодні скинула до 30. Ти розумієш, що з твариною щось не так. Тобто з системою стає більше профілактики і менше лікування, а це теж гроші».
В «Агропродсервісі» така система стоїть вже три роки і повністю окупилася. Іван Михайлишин каже: вже не стоїть питання, купувати онлайн-відстеження чи ні, система стала обов’язковим елементом ефективного скотарства.
Обидва господарства рухаються і в бік автоматизованих камер для визначення кульгавості: «Гадз-Агро» вони вже встановлені, у «Агропродсервісу» – на етапі впровадження.
Другий важливий блок модернізацій – вентиляція та контроль мікроклімату. Коли наша команда відвідувала господарства в +36°C у тіні, проблема теплового стресу корів була особливо актуальною. Без комфортних умов влітку корова втрачає до 5 кілограмів молока на добу, і це вже суттєвий удар по економіці ферми.
В обох господарствах ми побачили системи мікроклімату. Це вентилятори з автоматичним регулюванням обертів залежно від температури надворі та спеціальні штори в корівниках, які піднімаються і опускаються. Без контролю клімату всередині корівника про надої 40+ говорити немає сенсу, кажуть спеціалісти.
Також обов’язковими стали проєкти з самозабезпечення енергією. Ферма «Агропродсервісу» ще два роки тому встановила сонячну електростанцію потужністю 250 кВт, яка повністю покриває потреби ферми в сезон. Для зими є дизель-генератор на 450 кВт, який забезпечує підприємство, коли сонця недостатньо.
«Гадз-Агро» на кожну з трьох ферм встановили 500 кВт сонячних батарей та 2,5 МВт накопичувальних батарей, розповідає Богдан Бабʼяр. Для резервного забезпечення є дизель-генератор. Він довів свою надійність цієї зими, коли через російські удари страждала енергетика. Навіть розробили протокол, щоб запобігти його поломці від постійної роботи: кожні шість годин установку зупиняють на одну годину для охолодження.
Олександр Бондар констатує: останні три роки попит у тваринництві стабільно зосереджений на інвестиційних проєктах. Торік у трендах було «сонце», роком раніше – генератори. Зараз фокус зміщується в бік автоматизації.
Олександр Бондар
Експерт департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank«Кожне господарство намагається модернізуватися і збільшити продуктивність за рахунок автоматизації процесів. Це, мабуть, зараз найголовніше, адже потреба в персоналі залишається досить критичною. Сьогодні ефективність вимірюється тим, наскільки ти можеш автоматизувати власний процес».
Водночас інвестиції в енергетичну незалежність нікуди не зникли – змінився лише підхід. Влітку основне навантаження бере на себе сонце, взимку – генератори. Частина господарств переходить і на газопоршневі установки, пояснює він.
Наступний випуск наших заміток із корівників буде про «альтернативу». А саме: як господарства «Агрейн» і «Галекс-агро» будують стратегії, що дещо відрізняються від загального вектору скотарства.