Україна може недопоставити на світовий ринок близько 9 мільйонів тонн аграрної продукції у серпні-жовтні через значне скорочення експортних потужностей. Оціночна втрата валютної виручки за цей період становить щонайменше 1,9 мільярда доларів.
Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Найбільший дефіцит експортних потужностей прогнозують у перші місяці перебудови логістики. За оцінками, у серпні обсяг недопоставленої продукції може сягнути 2,9 мільйона тонн, у вересні – 2,8 мільйона тонн, а у жовтні – 3,3 мільйона тонн.
Однією з головних проблем є обмежена здатність альтернативних маршрутів швидко замінити повноцінний морський експорт. Можливості дунайських портів залежать від рівня води та осадки суден, тоді як залізничні перевезення – від пропускної спроможності прикордонних переходів і перевантажувальної інфраструктури. Автомобільний транспорт, через високу собівартість, також не може забезпечити перевезення співставних обсягів.
Ситуацію ускладнює той факт, що серпень–жовтень традиційно є періодом активного надходження нового врожаю на ринок, що створює високе навантаження на експортну логістику.
Основну частку потенційно невивезених обсягів складатимуть зернові, зокрема пшениця та кукурудза. Частину олійних культур можна буде швидше переорієнтувати на маршрути через західний кордон, але цього буде недостатньо для компенсації загального дефіциту потужностей.
За стриманого цінового сценарію, обсяг відкладеної валютної виручки за серпень–жовтень може сягнути близько 1,9 мільярда доларів. За умови вищих експортних цін ця сума може наблизитися до 2,8 мільярда доларів.
В УКАБ зазначають, що ці кошти не обов’язково стануть безповоротними втратами. Частину продукції можна буде експортувати пізніше, якщо альтернативні логістичні маршрути наростять пропускну спроможність.
Водночас, навіть кількамісячна затримка експорту створюватиме додатковий тиск на агросектор. Серед можливих наслідків – накопичення запасів, зниження внутрішніх цін, зростання витрат на логістику та зберігання, дефіцит обігових коштів та погіршення ліквідності агровиробників.
Для глобального ринку тимчасове випадіння близько 9 мільйонів тонн української агропродукції означатиме скорочення пропозиції з Чорноморського регіону. За тривалих обмежень це може посилити конкуренцію за зерно з інших країн-експортерів та стати додатковим чинником підтримки світових цін.
Ключовим фактором залишатиметься тривалість логістичних обмежень. Якщо вдасться оперативно розширити альтернативні маршрути, значну частину поставок буде лише перенесено на наступні місяці. У разі тривалішого скорочення експортних можливостей, відкладені надходження можуть поступово трансформуватися у прямі економічні втрати для українського агросектору.