Після завершення сівби озимого ріпаку через кілька тижнів постає питання захисту посівів та регуляції росту рослин. Контроль бур’янів восени слід провести максимально якісно, адже весняне внесення завжди завдає додаткового стресу культурі.
Застосування регуляторів росту восени має кілька цілей: зменшення ризику вимерзання, покращення розвитку кореневої системи в результаті обмеження росту стебла, а також сприяння утворенню бруньок бічних пагонів у фазу 4-6 листків.
На схильність ріпаку до стеблування впливає загальний розвиток рослин в умовах довгого дня (понад 12-годинне світло), що триває до кінця вересня. Чим краще розвинений ріпак до цього часу, тим раніше виникає і сильніше проявляється схильність до видовження стебла.
Якщо до останнього тижня вересня ріпак не утворив шість листків, то навіть за тривалої м’якої осені він не почне передчасне видовження стебла.
Водночас, чим більшою є густота рослин на полі, тим меншу площу живлення має кожна рослина, і тим раніше та інтенсивніше розпочинається видовження. Якщо після отримання сходів ріпаку випали сильні опади, рекомендовано провести регуляцію росту в стадії 3-4 листків, застосувавши азоли.
Якщо регулятор росту застосували пізно або не дотримали норми внесення, може знадобитися повторна обробка. Її проводять за таких умов: після першого внесення минуло понад два тижні, ріпак утворив 10 листків, пагін став довшим за 3 см, а попереду очікується ще щонайменше два-три тижні вегетації із середньодобовими температурами понад 7 °С.