Професорка Надя Евераерт (Левенський католицький університет, Бельгія) визначила стійкість як здатність свині швидко відновлюватися після несприятливих умов або порушень, повертаючись до свого початкового стану. За її словами, шлях до вирощування стійкіших тварин пролягає через кишківник: стан мікробіоти (сукупності кишкових бактерій) є одним із вирішальних чинників. На розвиток мікробіоти впливають генетика тварини, передача від матері та склад молока, оточення (гігієна, підстилка), чинники відлучення (вік, спосіб годування поросят), добавки для мікробіоти (пребіотики, пробіотики, симбіотики), а також рівень добробуту та стресу.
Професор Домінік Мас (Гентський університет, Бельгія), який розпочав захід, проаналізував світові показники виробництва свинини та регіональні особливості захворюваності. Він оцінює, що годування становить до 70% витрат на виробництво, тому воно відіграє значну роль у підвищенні стійкості тварин. Професор Мас додав, що увага до резилієнтності буде зростати через зменшення застосування антибіотиків.
Асоційований професор Ромео Санчес (Філіппінський університет, Лос-Баньйос) підкреслив, що першочерговими заходами для забезпечення стійкості є біобезпека, вакцинація та своєчасне виявлення недуг. Він зазначив, що африканська чума свиней (АЧС) є нині найсерйознішим викликом для свинарства регіону. Ефективних методів лікування не існує, тому основним способом боротьби є повне викорінення хвороби, оскільки тривале співіснування з АЧС є економічно невигідним.
Професор Дефа Лі з Центру кормів Міністерства сільського господарства і сільських справ Китаю (Mafic) представив методи точного годування, спрямовані на максимальну ефективність кормів та стійкість тварин. До них належать динамічні прогнозні моделі, що базуються на даних про корми, системи точної подачі поживних речовин, технології попереднього перетравлення кормів, а також моделі, що описують кінетику травлення та ферментації.
Для української галузі це напрям, що набуває практичної актуальності: АЧС залишається значним ризиком для вітчизняних господарств, а прагнення зменшити використання антибіотиків у тваринництві є частиною процесу узгодження регуляторних норм з ЄС. Підходи до зміцнення стійкості свиней через годівлю та оптимізацію мікробіоти кишківника надають виробникам інструменти, незалежні від ветеринарних препаратів, які можна застосовувати вже на етапі формування раціону.
За словами професора Домініка Маса, стійкість тварин полягає не лише в їхній здатності ефективно рости за сприятливих умов, а й у тому, «наскільки добре вони справляються, коли виникають проблеми».
Джерело