Хто збільшив свою частку
Бразилія, Аргентина та Австралія послідовно нарощували свою присутність на китайському ринку. У перші місяці 2026 року ця динаміка посилилася. Сукупно ці три постачальники забезпечили 86% імпорту м’яса до Китаю.
На одну лише Бразилію припало 57% обсягів за період січень–червень. Аргентина й Австралія також продемонстрували значне зростання порівняно з минулим роком. Водночас традиційні постачальники втратили свої позиції.
Як зміна розподілу квот вплинула на географію поставок
Розподіл квот значною мірою зумовлює частки кожного постачальника. Великі експортери мали операційну можливість перенести постачання на більш ранній термін перед запровадженням нового регуляторного режиму. Менші гравці діяли обачніше та, ймовірно, зберегли частину квот на другу половину року.
Уругвай зазнав втрат в обсягах, що частково компенсувалося вищими цінами. Нова Зеландія показала відновлення порівняно з кінцем 2025 року, але в річному вимірі спостерігається спад. Серед другорядних постачальників зросла фрагментація джерел походження – у 2025 році вони концентрувалися на Болівії.
США: 876 тонн за півріччя
Сполучені Штати практично не були представлені на китайському напрямку. За перше півріччя 2026 року вони поставили лише 876 тонн. Повторне відкриття американських підприємств, яким дозволено експорт до Китаю, ще не відображене у статистиці зовнішньої торгівлі.
Це є необхідним кроком для відновлення американської частки на китайському ринку. У 2022 році відповідний торговельний потік перевищував 2 млрд дол. США. Обмежувальними факторами є санітарні вимоги та високі внутрішні ціни.
Значення для української галузі є непрямим, опосередкованим через світові потоки. Якщо Китай справді скоротить закупівлі у другій половині року, великі експортери шукатимуть альтернативні ринки. Це посилить конкуренцію та тиск на ціни в тих сегментах, де працюють українські постачальники м’яса.
Другий висновок стосується механізмів доступу. Частки на китайському ринку визначаються адміністративним розподілом квот, а не виключно собівартістю чи логістикою. Для українських експортерів це є підставою розглядати умови квотного доступу як окремий предмет переговорів. Це припущення редакції, оскільки в наданому джерелі оцінок щодо України немає.
Міністерство комерції Китаю (MOFCOM) прогнозувало, що Австралія повністю використає свою квоту до 18 червня 2026 року. Статистика першого півріччя це підтвердила.
Бразилія використала 79% своєї квоти, а станом на 21 липня, за даними китайських регуляторів, — 80%. Аргентина, яка має найбільшу квоту після Австралії та Бразилії, використала приблизно половину. Це дозволить їй підтримувати темп відправлень, але не компенсує можливого відходу бразильських експортерів.
Уругвай і Нова Зеландія використали меншу частку своїх квот. Разом вони мають профіцит майже 400 тис. тонн — це значний обсяг, але їм буде складно його виробити. Усе вказує на те, що імпорт яловичини Китаєм у другій половині 2026 року скоротиться.
Джерело