Без відновлення функціонування глибоководних українських портів, повноцінний експорт зерна залишатиметься недосяжним, оскільки альтернативні логістичні шляхи не здатні повністю замінити морське сполучення. Таку думку висловив операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький у своїй статті під назвою “Врожай є, виходу в море немає — як зупинка експорту змінює ціни, посівну та стратегії фермерів”.
За словами Костецького, після нещодавніх атак з боку Росії на цивільні судна та портову інфраструктуру, судновласники практично припинили заходити до українських портів.
— З шести суден, які очікували на рейді, жодне не наважилося увійти, — зазначив експерт.
Він також підкреслив, що ще до останнього загострення ситуації Україна вже втратила приблизно третину своїх потужностей з глибоководної перевалки. Якщо раніше порти могли обробляти близько 7 мільйонів тонн навалочних вантажів щомісяця, то останнім часом цей показник знизився приблизно до 4,5 мільйонів тонн.
Богдан Костецький зазначає, що Дунайський напрямок та сухопутні коридори можуть лише частково підтримати експортні потоки.
Максимальний обсяг перевалки через порти Дунаю історично сягав близько 2,3 мільйонів тонн на місяць. Натомість, в поточних умовах, його потенціал оцінюється приблизно в 1,2 мільйона тонн. Крім того, логістика через Дунай стає значно дорожчою через транспортні витрати, витрати на перевалку, а також зростання вартості фрахту та страхування.
Водночас, експерт попереджає, що припинення роботи чорноморських торговельних шляхів матиме наслідки не тільки для України. Близько третини світової торгівлі пшеницею здійснюється через Чорне море. Отже, скорочення експорту сприяє зростанню світових цін на зерно, в той час як всередині країни ціни на зерно знижуються через надлишок пропозиції.