Загальний обсяг вилову та вирощування водних ресурсів у 2024 році досяг безпрецедентних 235 мільйонів тонн. Ця цифра складається з 195 мільйонів тонн водних тварин та 40 мільйонів тонн водоростей.
Ці дані представлені Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), як повідомляє AgroTimes.
Варто зазначити, що вперше в історії аквакультура стала основним джерелом водних біоресурсів для споживання людиною, забезпечивши 103 мільйони тонн водних тварин (53% від загальної маси), а разом із водоростями — 142 мільйони тонн (60% від загального обсягу), що оцінюється в $391 мільярд.
Виробництво в галузі промислового рибальства у 2024 році склало 92 мільйони тонн водних тварин та понад 1 мільйон тонн водоростей.
Згідно з прогнозами ФАО, до 2034 року загальний випуск водних тварин збільшиться до 214 мільйонів тонн, з яких на аквакультуру припадатиме 119 мільйонів тонн.
Незважаючи на помітне зростання, виробництво продукції аквакультури зберігає значну географічну нерівномірність: на Азію припадає 89% світового випуску (зокрема, Китай — 56%), тоді як Африка, попри величезні природні ресурси, забезпечує лише 6% ринку і залишається регіоном з найбільшим потенціалом для цілеспрямованих інвестицій та розвитку.
Водночас, міжнародна торгівля морепродуктами у 2024 році досягла $186 мільярдів, практично зрівнявшись за обсягом з ринком м’яса. Більш ніж третина цієї продукції продається за кордоном, що свідчить про глибоку інтеграцію галузі у світову економіку, але водночас підвищує її вразливість до геополітичної нестабільності та змін у торговельній політиці.
Стрімкий розвиток галузі супроводжується значними екологічними загрозами та наслідками зміни клімату. Через підвищення температури та кислотності океанів, спалахи захворювань та недосконале управління, частка біологічно стійких морських ресурсів у світі скоротилася з 64,5% у 2021 році до 62,4% у 2023 році. За несприятливими екологічними сценаріями, до 2050 року запаси риби в певних промислових районах можуть зменшитися на понад 10%.