План дій Європейської комісії (ЄК) стосовно посилення стійкості, стратегічної самостійності та сталого розвитку білкової системи Європейського Союзу (ЄС) чітко усвідомлює непересічний потенціал України у зменшенні залежності блоку від імпорту сої.
Цю інформацію надає асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Зазначається, що ЄС прагне знизити свою значну залежність від імпортних високобілкових кормів — наразі 94% білка сої надходить з-за кордону, а Україна виявляє готовність стати ключовим партнером, здатним суттєво зміцнити зовнішню стратегічну автономію та внутрішню безпеку об’єднання.
«Внесок України у забезпечення білкового балансу Європи вже сьогодні є значним і продовжує зростати. Як наголошується у плані дій, наразі Україна продукує 13,5 млн т рослинного білка, з яких близько 5 млн т сої планується виробити у 2025/26 маркетинговому році, причому 40% цього обсягу призначено для експорту. Незважаючи на масштабні наслідки російської агресії, український аграрний сектор продемонстрував виняткову життєздатність, подвоївши виробничі потужності з вирощування сої у 2024–2025 роках порівняно з показниками 2021–2022 років», — інформують в УКАБ.
Внутрішній аналіз ЄК підтверджує, що інтеграція України може істотно скоротити дефіцит білка в ЄС — з 13,9 млн т до лише 4,7 млн т, а рівень самозабезпечення ЄС білком збільшиться з 76% до 86%.
«Водночас реалізація цього потенціалу є можливою лише за умови, що ринок ЄС збереже свою привабливість і залишиться безбар’єрним для українських постачальників рослинного білка, зокрема виробників сої. Як країна-кандидат на членство, Україна послідовно впроваджує законодавство ЄС у сферах захисту рослин та стандартів сталого розвитку. Це, зокрема, підтверджується низьким рівнем ризику України згідно з Регламентом щодо запобігання знелісненню (EUDR), який застосовується до виробництва сої», — вважають експерти.
Водночас УКАБ звертається до ЄС із закликом враховувати надзвичайно складні обставини, в яких наразі функціонують українські агровиробники. російська агресія спричинила значні логістичні перебої, суттєве зростання витрат на добрива, засоби захисту рослин та інші життєво важливі ресурси, що безпосередньо позначається на собівартості виробництва української продукції.
«Підтримуючи прагнення ЄС до гармонізації виробничих стандартів, УКАБ водночас застерігає, що вимога негайного та повного вирівнювання умов виробництва між українськими та європейськими виробниками сої без урахування економічних наслідків воєнного часу може фактично обернутися торговельним бар’єром. Це, своєю чергою, обмежить доступність української сої для європейського ринку саме в той час, коли вона є особливо необхідною для забезпечення тваринницького сектору та продовольчої безпеки ЄС», — пояснюється у повідомленні.
Крім того, УКАБ закликає європейських співзаконодавців визнати українську сою як європейську сировину з низьким ризиком непрямих змін у землекористуванні (iLUC) для виробництва сталого біопалива під час поточного та майбутніх переглядів законодавства ЄС, спрямованого на поступове скорочення використання культур із високим ризиком iLUC.
Источник: www.agroportal.ua