Культивація цибулі потребує значних зусиль, часу та невпинної опіки над рослинними культурами. Особливої уваги вона потребує на початкових етапах вегетації, коли відбувається формування кореневої системи та надземної частини. У ФГ «Добродзій», що розташоване на Миколаївщині, мають практичний досвід вирощування цибулі в умовах південного посушливого степу України та розуміють критичну важливість зволоження ґрунту для цієї культури.
На врожайність ріпчастої цибулі впливає багато чинників, однак найсуттєвіший вплив мають опади. Це зумовлено тим, що коренева система цибулі знаходиться близько до поверхні ґрунту, який швидко висихає, а сама рослина не надто ефективно поглинає вологу. До того ж, процес проростання насіння цибулі тривалий: у відкритому ґрунті після висіву сухого насіння сходи зазвичай з’являються через 15–20 днів. Тому надзвичайно важливо, щоб ґрунт був достатньо вологим у травні та червні. Нестача вологи в цей період може призвести до поганої схожості або повної відсутності сходів. Недостатні атмосферні опади на початку вегетації також сповільнюють розвиток коренів та формування листя.
На показники врожайності ріпчастої цибулі впливає низка факторів, але найвагомішими є опади
Про господарство та специфіку вирощування цибулі
Фермерське господарство «Добродзій» спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних та, частково, овочевих культур. В асортименті їхніх культур – пшениця, ячмінь, з олійних – соняшник і ріпак, а з овочевих – агрофітоценози цибулі ріпчастої.
Фермерське господарство «Добродзій» було засноване у 2011 році, займаючи тоді 17 га орної землі. Господарство розташоване в степовій зоні України, у селі Новолазарівка, Баштанського району Миколаївської області. Станом на 2023 рік, посівна площа озимої пшениці становила 32 га, озимого ячменю – 29,5 га, соняшнику – 128 га, а цибулі – 6,06 га. Ґрунти, що перебувають в обробітку, – це чорноземи звичайні середньогумусні на лесах.
Клімат зони розташування дослідної ділянки є помірноконтинентальним, типовим для цього регіону. Річний перебіг температури виражений слабо і характеризується значними коливаннями екстремальних температур. Літо, як правило, спекотне та сухе. У певні спекотні літні дні температура повітря може сягати 41,2 °C. Водночас, тривалість безморозного періоду тут досить значна і становить 157–165 діб. За цей період у регіоні випадає до 2/3 річної норми атмосферних опадів. Однак, загальна кількість опадів, що випадають протягом року, є невеликою і становить у середньому 375 мм.
Ґрунти на ділянці, де проводилися дослідження з вирощування цибулі, є середньосуглинковими. Вміст легкогідролізованих форм азоту в орному шарі ґрунту (0–0,3 м) не перевищує 20,8 мг/кг сухої ваги ґрунту. Для більшості зрошуваних сільськогосподарських культур цього недостатньо для формування високого врожаю.
Ґрунти дослідної ділянки також характеризуються невисоким вмістом доступних форм фосфору, яких в орних горизонтах міститься не більше 24,1–24,4 мг/кг. Натомість, вміст обмінного калію в ґрунті є досить значним. Розподіл концентрації обмінних форм калію по горизонтах ґрунту коливається від 225 до 324 мг/кг. Реакція ґрунтового середовища наближена до нейтральної, а в природному стані – слаболужна. Однак, систематичне застосування «кислих» добрив призвело до зниження рН ґрунтового середовища в орному шарі до 6,6–6,7.
Середня щільність складання орного шару становить 1,24 г/см³, дещо збільшуючись у розрахунковому шарі 0,45 м до 1,27 г/см³.
Вміст максимальної гігроскопічної вологи по шарах ґрунту був неоднаковим і варіювався від 7,55 % в орних горизонтах до 8,35 % на глибині 0,3 м.
Гібриди ріпчастої цибулі, що брали участь в експерименті, відзначаються надзвичайно високою продуктивністю та рекомендовані для культивування навіть в умовах Півдня країни
Під час проведення експериментальних досліджень використовувалися гібриди цибулі Банко F1 (біла, Syngenta), що набув широкого поширення в регіоні, та Ред Рум F1 (червона, Bejo). Ці гібриди ріпчастої цибулі вирізняються дуже високою продуктивністю і рекомендовані для вирощування також і в умовах Півдня країни.
Гібрид Банко F1 належить до пізньостиглих і в регіоні переважно культивується для подальшого зберігання. У середньому, дозрівання настає через 120–130 днів після посіву, хоча цей показник може змінюватися залежно від погодних умов та забезпечення теплом протягом вегетації. Гібрид формує великі, однорідні та щільні цибулини округлої форми з добре розвиненими покривними лусками бронзового кольору, які щільно прилягають до цибулини.
Гібрид Ред Рум F1 належить до середньоранніх. Завдяки щільним покривним лускам, які міцно тримаються на цибулині, урожай відзначається тривалим періодом зберігання. Ще однією суттєвою перевагою гібрида є висока стійкість до стрілкування, що дозволяє отримувати стабільні врожаї навіть у мінливих погодних умовах посушливого континентального клімату.
Попередником для ріпчастої цибулі в рік проведення досліджень була озима пшениця. Система обробітку ґрунту під дослідну культуру включала проведення дискових боронувань одразу після збирання попередника. У разі випадіння опадів, що провокували проростання бур’янів, обробка ґрунту дисковими боронами повторювалася. При сухій осені відростання бур’янів після першого боронування практично не спостерігалося, у зв’язку з чим другою операцією в системі обробітку ґрунту одразу призначалася відвальна оранка. Відвальна оранка проводилася під зяб і призначалася, якщо дозволяли погодні умови, при оптимальній вологості ґрунту 43% (65–70 % НВ). Операцію виконували агрегатом з енергетичного засобу – трактора МТЗ-82 та трисекційного культурного плуга ПЛН-3-35.
Безпосередньо перед проведенням зяблевої оранки вносилася частина розрахункової дози мінеральних добрив. Загальна доза мінеральних добрив, N75P45K45, була розрахована виходячи з показників природної родючості ґрунту та з урахуванням планованої врожайності цибулі на рівні 20 т/га. Восени, перед оранкою зябу, вносили 45 % фосфорних добрив і до 30 % – калієвих форм для мінерального живлення. Інші добрива вносилися з поливною водою у підживлення. Використовувалися добрива у формі аміачної селітри (34% азоту), аммофосу (50 % Р2О5 та 10 % N), сульфату калію (51 % К2О) та суперфосфату (21,00 % Р2О5).
Навесні, коли ґрунт досягав фізичної стиглості, проводили покривне боронування у два сліди. У роки з ранньою весною додатково виконували суцільну культивацію дослідної ділянки – її проводили в міру появи бур’янів на полі. Безпосередньо перед посівом ґрунт на дослідних ділянках обробляли активними тракторними фрезами та одночасно прикочували оброблені смуги. Це сприяло покращенню водно-фізичних властивостей ґрунту та забезпечувало кращий контакт насіння з ґрунтом під час сівби. На ділянках, де вивчалася ефективність грядкової технології вирощування цибулі, передпосівний обробіток проводили агрегатом МТЗ-82 у комплектації з фрезерним грядкоутворювачем «Койот 1200». Такий агрегат дозволяє одночасно фрезерувати ґрунт і формувати грядки необхідного профілю для посіву.
Однією з найбільш відповідальних операцій – посів насіння ріпчастої цибулі – здійснювався надійною сівалкою точного висіву Maschio Gaspardo OLIMPIA, призначеною для дворядного посіву. Окрім високих показників виконання технологічного процесу, ця сівалка дозволяє точно налаштовувати параметри посіву, включаючи міжрядкову відстань, кількість рядків, точність та рівномірність розподілу насіння, що є важливим для дотримання умов, визначених схемою досліду. Щоб під час проведення досліду всі варіанти відрізнялися лише за необхідними показниками, рослини цибулі в рядку розміщували на відстані 0,04 м одна від одної. Залежно від кількості рядків у посівній стрічці, яка змінювалася відповідно до програми досліджень, норма висіву становила 400 тис. насінин на гектар при шестирядному способі сівби.
Для поливу цибулі на дослідній ділянці було змонтовано систему краплинного зрошення конструкції «Євровінд», укомплектовану краплинними трубопроводами з водовипусками, розташованими через 0,2 м. Продуктивність крапельниць становить 1,5 л/год. Поливні трубопроводи системи крапельного зрошення розкладалися безпосередньо слідом за посівним агрегатом. Поріг передполивної вологості ґрунту підтримувався на рівні не нижче 80 % НВ краплинними поливами від посіву до початку активного росту цибулини, а на рівні 70 % НВ – від початку активного росту до початку дозрівання цибулини.
Поливна норма та тривалість поливу за варіантами досліду диференціювалися з урахуванням заданої глибини промочування ґрунту. Догляд за посівами полягав у проведенні вегетаційних підживлень мінеральними добривами, а також у здійсненні заходів для боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами.
Протягом вегетаційного періоду цибулі проводили 1–2 міжрядні культивації агрегатом МТЗ-82 + КРН-5,6. Крім того, для обробки посівів використовували хімічні препарати: препарат Гоал 2А проти дводольних бур’янів та препарат Фузілад Форте проти однодольних (злакових) бур’янів. Роботу виконували у фазі 3 справжніх листків. Після посіву обов’язково обробляли ґрунт проти такого небезпечного шкідника, як дротяник. Обробку здійснювали препаратом Діазол профі нормою 2,2 л/га. Тривалість дії препарату становить 22–32 дні, тому інсектицид вносили кожні 20 днів до фази утворення цибулини. Для боротьби з цибулевою мухою та цибулевим мінером використовували препарат Конфідор Максі. Протягом вегетаційного періоду проводилося два поливи з інтервалом 35 днів із нормою 1 л/га, а також одночасно проводилося обприскування з нормою 1 л/га. Для захисту рослин від пероноспорозу застосовували фунгіцид Ридоміл Голд у нормі 2,15 кг/га. Урожай на дослідних ділянках збирали суцільним способом, вручну, формуючи цибулю у валки тощо.
Крапельне зрошення характеризується локальним розподілом вологи в ґрунті під час вегетаційних поливів. Ця особливість визначає більшість переваг краплинного зрошення та його ключові відмінності від інших способів поливу. Головною перевагою краплинного зрошення є можливість дозованої подачі зрошувальної води безпосередньо в прикореневу зону рослин. Це реалізується через низькоінтенсивну подачу вологи крапельним способом у місцях водовипусків крапельниць. Це призводить до точкового надходження вологи в ґрунт. Під час поливу формується початкове (точкове) зволоження, з якого волога переміщується як у вертикальному, так і в бічному (горизонтальному) напрямках.
Результати: зрошення посівів та їх густота
В умовах посушливого степового клімату критично важливо правильно поєднувати режим зволоження ґрунту з проведенням вегетаційних поливів. Для такої вологолюбної культури, як ріпчаста цибуля, атмосферні опади мають значення, однак їх зазвичай недостатньо для забезпечення рослин вологою протягом усього періоду вирощування. При краплинному зрошенні водний режим ґрунту регулюється не на всьому масиві сільськогосподарського поля одночасно, а локально, зазвичай у прикореневій зоні рослин. Ця особливість формування водного режиму ґрунту при краплинному зрошенні зумовлює необхідність суворого дотримання регламенту проведення поливів та планування режимів зрошення.
При краплинному зрошенні водний режим ґрунту регулюється не на всьому масиві сільськогосподарського поля одночасно, а локально, як правило, у прикореневій зоні рослин. Така особливість формування водного режиму ґрунту при краплинному зрошенні вимагає суворого дотримання регламенту проведення поливів та планування режимів зрошення
Формування водного режиму ґрунту відбувається неоднаково для різних сільськогосподарських культур, а також залежить від низки факторів, серед яких особливе значення мають:
Зі збільшенням показників урожайності в межах різних схем посіву спостерігається зменшення частки великих цибулин діаметром понад 40 мм і, водночас, зростання кількості цибулин середнього розміру – 20–40 мм. Подібна тенденція була відзначена і при збільшенні густоти рослин за рахунок більшої кількості рядків у стрічці та меншої ширини міжрядь. Водночас, при однаковій густоті стояння, кращі результати демонстрували схеми посіву, де площа живлення рослин мала конфігурацію, наближену до квадратної – у таких варіантах частка великих цибулин була дещо вищою.
При посадці сівалкою практично всі цибулини належали до фракції ріпки. Середня маса цибулин збільшувалася зі зниженням густоти стояння в межах кожної схеми посіву.
Збільшення густоти стояння до зазначених показників призведе до підвищення врожайності при кожній схемі посіву, хоча зростання густоти до вказаних меж знижує вихід цибулі-ріпки та зменшує масу цибулин. Можливо, що збільшення густоти стояння вище за показники, зазначені для кожної схеми, спричинить підвищення врожайності. Підвищення рівномірності розміщення рослин у посіві при однаковій густоті стояння за рахунок схеми посіву, що переважно наближає конфігурацію площі живлення до квадратної, збільшує врожайність та середню масу цибулин.
Залежність продуктивності цибулі від густоти стояння, т/га
Дослідження показали, що на режим поливу цибулі впливають спосіб сівби та особливості розміщення рослин у посівах. Найменшу кількість поливів за однакових умов спостерігали на ділянках із чотирирядковим способом сівби. Коли кількість рядків у стрічці збільшували до шести або восьми, поливи доводилося проводити частіше, а їх загальна кількість в середньому зростала на 1–2 за сезон.
Зі збільшенням глибини зволожуваного шару ґрунту потреба в краплинних поливах зменшувалася. Це пов’язано з тим, що під час поливу в ґрунті накопичувалося більше доступної для рослин вологи, а сама поливна норма збільшувалася. Водночас, кількість проведених поливів не завжди відповідала фактичним витратам зрошувальної води.
У дослідах динаміка використання зрошувальної води помітно змінювалася залежно від глибини зволоження ґрунту при краплинному поливі. Дослідження виявили, що при збільшенні зволожуваного шару ґрунту з 0,2 до 0,3 м загальні витрати води на підтримання необхідного рівня передполивної вологості зменшувалися. Водночас, це зниження не було стабільним і в різних випадках становило від 10 до 120 м³/га. Ще однією особливістю використання зрошувальної води в дослідах була нерівномірність цієї залежності. Зокрема, при збільшенні глибини зволожуваного шару ґрунту з 0,2 до 0,3 м витрати води для підтримання необхідного рівня передполивної вологості зазвичай зростали на 23–45 м³/га.
Протягом вегетаційного періоду витрати зрошувальної води розподілялися нерівномірно. Найменше зрошувальної води для підтримки заданих порогів передполивної вологості ґрунту витрачалося в періоди «сівба-сходи» та «сходи – утворення 5-го листка». Найбільші витрати зрошувальної води (до 280–450 м³/га) потрібні для підтримки заданих порогів передполивної вологості ґрунту в період активного росту цибулини. Таким чином, підтримання диференційованого, 80–70 % НВ, порога передполивної вологості ґрунту в шарі 0,3 м пов’язане з необхідністю проведення до 10–15 вегетаційних поливів із загальною витратою зрошувальної води в межах 750–1300 м³/га.
Краплинний полив як метод низькоінтенсивного зрошення сприяє зменшенню втрат води через її просочування в глибші шари ґрунту. Основними джерелами вологи для ґрунту в таких умовах є атмосферні опади, природні запаси вологи в ґрунті та поливна вода. Найбільше води витрачається на забезпечення росту та розвитку рослин цибулі.
Аналіз результатів досліджень виявив, що при вирощуванні ріпчастої цибулі в посушливих умовах Степу роль опадів та природних запасів ґрунтової вологи є незначною. За вегетаційний період на частку атмосферних опадів припадало лише 17,5–35,8 % від загального об’єму води, отриманого посівами. Ще меншу частину потреб рослин задовольняли запаси ґрунтової вологи – лише 6,9–17,4 %.
Для покращення продовольчого забезпечення країни важливим є підвищення ефективності землеробства, впровадження врожайних сортів та гібридів, а також використання сучасних технологій вирощування культур. Ріпчаста цибуля займає важливе місце в раціоні харчування людини, тому її вирощуванню приділяють значну увагу.
На Миколаївщині, як і загалом в Україні, цибулю часто вирощують через насіннєвий матеріал або сіянець. Однак такий спосіб потребує значних трудових та фінансових витрат на вирощування та зберігання посадкового матеріалу, а також підвищує ризик ураження рослин хворобами та шкідниками. Вирощування цибулі-ріпки безпосереднім висівом насіння дозволяє уникнути цих проблем.
При вирощуванні цибулі різних груп стиглості перевагу рекомендується надавати середнім та пізнім сортам чи гібридам
Рекомендації щодо вирощування цибулі на зрошенні
Найвища врожайність цибулі гібридів Банко (23,7 т/га) та Ред Рум (19,7 т/га) була зафіксована при густоті стояння 400 000 шт./га та 500 000 шт./га відповідно. При вирощуванні цибулі різних груп стиглості, перевагу рекомендується надавати середнім та пізнім сортам або гібридам. Для створення оптимальних умов росту, активного розвитку рослин та отримання стабільного врожаю цибулі гібридів Банко F1 та Ред Рум на рівні 18–24 т/га при краплинному зрошенні, важливо дотримуватися водозберігаючих технологій.
Для забезпечення максимальної ефективності краплинного поливу рекомендується:
1. Підтримувати передполивну вологість ґрунту на рівні 80–70 % НВ у шарі ґрунту 0,30 м;
2. При плануванні та коригуванні режимів поливу враховувати погодні умови та уточнені біокліматичні показники;
3. Здійснювати посів стрічковим способом із шістьма рядками у стрічці;
4. Готувати ґрунт за грядковою технологією та розміщувати посівні стрічки на сформованих грядках.
Загальна продуктивність залежала від густоти посівів (як приклад – гібрид Банко). У виробничих умовах можливе запровадження вирощування цибулі ріпчастої за густоти стояння, згідно з проведеним дослідом, а також оптимальної вологості 70–80 % від НВ при глибині зволоженого ґрунтового шару до 30 см.
Роман Добродзій, Дніпровський державний аграрно-економічний університет