Рокамболь – це великий представник роду цибулевих, який ще називають слонячим або гігантським часником. Він дійсно перевершує за габаритами всі інші види часнику. Водночас, його смак дещо м’якший порівняно зі звичним часником, але він не менш цінний як харчова культура.
Ця рослина популярна і широко використовується в промислових масштабах у Європі та країнах Азії. На території України рокамболь є досить рідкісним, але останніми роками його частіше можна побачити на присадибних ділянках та городах. Для отримання дійсно вражаючих врожаїв рокамболю потрібно небагато: підготувати для нього родючі ґрунти, внести трохи добрив під час посадки, а також приділити увагу та турботу під час догляду – і рокамболь віддячить вам великими, здоровими цибулечасничинами. Чи справді це так, наша редакція дізнавалася у Володимира Мережка, людини, яка першою привезла цю культуру в Україну та заснувала «Клуб виробників рокамболю».
Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, про себе…
— Після завершення школи я вступив до Київського національного торговельно-економічного університету, який на той час називався Торгово-економічним інститутом. Моя спеціальність не була пов’язана із сільським господарством, тому перед тим, як зайнятися цією сферою, я змінив багато професій. Я добре знайомий з агровиробництвом, адже мав досвід керівництва агрохолдингами. Вирощував усі основні культури, тому чудово розумію їхній потенціал. Я завжди замислювався, чому в хорошому агрохолдингу з одного гектара можна отримати 500 доларів, а фермер, який має небагато землі та обмежені ресурси порівняно з великими господарствами, не може досягти таких прибутків, хоча й працює неймовірно? І я можу пояснити причину. Працюючи в агрохолдингу, я спілкувався з пайовиками, які здавали нам землю в оренду. Я їх завжди запитував, скільки вони заробляють на власному городі. Ніхто з них не міг дати чіткої відповіді. Причина в тому, що наші люди, які працюють на землі, зовсім не вміють отримувати прибуток від її обробітку. Їх цьому ніхто не навчав, а самостійно навчитися вони з різних причин не могли. Ще під час роботи в агрохолдингу моєю метою було навчити таких людей обробляти землю так, щоб добре заробляти. Однак це залишилося лише на рівні ідеї. На сьогодні я можу з упевненістю стверджувати: я здатний навчити дрібних фермерів та звичайних селян отримувати значні прибутки завдяки екзотичній рослині – рокамболю.
Де ви познайомилися з цією рослиною?
— Рокамболем я займаюся вже п’ять років поспіль на власній присадибній ділянці площею 10 соток. І цього мені цілком достатньо! Першу головку рокамболю я привіз зі США, з Флориди, де придбав її за 7 доларів, а потім розмножив. Так з’явився «Клуб виробників рокамболю». Наразі в Україні небагато людей знають, що це за овоч. Люди виявляють цікавість та запитують. Це важливо. Поки все тільки розпочинається, це має свою цінність. Зараз в Україні є, можливо, близько 40 зацікавлених осіб – і це покупці мого екзотичного овоча. Вони розуміють, як вирощувати цю культуру, яку вона має цінність та як на ній можна заробити.
Ми – аграрна країна, практично кожен мешканець нашої держави має 5–10 соток землі. Цю культуру я рекомендую висаджувати на невеликих площах, оскільки вирощувати рокамболь в агрохолдингах буде доволі складно, адже великі обсяги потребують значних капіталовкладень. Вартість рокамболю, безумовно, висока. Головка цього цибулечаснику коштує 350 грн, а зубець – приблизно 30–35 грн. Тому я пропоную вирощувати його на площі 10 соток, і для селянина цього буде достатньо. Навіть спочатку, може бути достатньо й однієї сотки.
Для висаджування рокамболю на 1 м² необхідно 20 зубців (в одному ряду – п’ять, таких рядів – чотири). З такого обсягу ми отримаємо 20 головок рокамболю. Якщо кожна важитиме 100 г, ми матимемо 2 кг. А з однієї сотки – мінімум 200 кг. Тож підрахуйте: навіть якщо продати його за ціною звичайного часнику (36 грн), хоча він коштує значно дорожче – від 300 грн і вище, скільки ми отримаємо в результаті… Тому, я вважаю, будь-який дрібний фермер або просто селянин на своєму городі може отримати непогані прибутки, вирощуючи рокамболь. ?
Чи існує ринок збуту рокамболю в Україні?
— Ринку рокамболю в Україні поки що немає, тому я реалізую його разом зі своїми партнерами на різноманітних аграрних виставках, ярмарках, через власний сайт та OLX.
Розкажіть детальніше про технологію вирощування рокамболю.
— Спочатку – декілька слів про розмноження рокамболю. Це багаторічна трав’яниста рослина, що належить до роду цибулевих. Його надземна частина більше нагадує цибулю-порей, ніж звичний нам часник, оскільки має велике листя (ширше як 5–10 мм) та товсті стебла, які досягають висоти до 80 см. Квітконос не утворює насіння через відсутність пилку.
Рокамболь розмножується «дітками», бульбочками, зубками. З бульбочок виростає однозубка, а з неї – цибулина, що складається із зубків. У великій цибулині міститься від чотирьох до восьми зубців, залежно від їхнього розміру, тобто чим більші зубчики, то менше їх у головці. А сама цибулина досягає ваги 250–350 г (звичайний озимий часник може вирости до 200 г).
Метод розмноження рокамболю відрізняється від розведення часнику тим, що він продукує прикореневі «дітки». Вони «сидять» на підземних стеблах – столонах, або ж біля самої головки. Під кожною головкою утворюється мінімум 3–5 «діток». Але інколи ті з них, що розташовуються на підземних стеблах і зазвичай є короткими, виростають довгими, залишаються в ґрунті після збору врожаю та проростають наступного року, засмічуючи посіви. Як правило, рокамболь починають висаджувати з 25 вересня по 1 листопада (у Київській області). Зрозуміло, що Україна велика, тому в різних регіонах терміни висаджування цієї культури відрізняються.
Підготовка ґрунту
Перед висаджуванням рокамболю ґрунт обробляється за системою Овсінського. Що це за система? Основна ідея цієї технології – поверхневий обробіток ґрунту на глибину не більше 5 см. Завдяки такому обробітку ми отримуємо відмінно структурований ґрунт з капілярною структурою, утвореною кореневими системами попередньо висаджених культур. П’ятисантиметровий шар ґрунту, який перемішується з рослинними рештками, виступає в ролі мульчі. Це створює сприятливі умови для розвитку як кореневої системи, так і надземної частини рослин, висіяних на ньому. Сукупність цих чинників є дуже важливою, оскільки така система забезпечує постійне проникнення повітря в ґрунт і осідання або, точніше кажучи, конденсацію в ньому величезної кількості вологи з повітря завдяки різниці температур повітря і ґрунту. А шар мульчі на поверхні поля запобігає пересиханню ґрунту, що посилює фізичні та хімічні процеси в ньому.
Мене часто запитують, який ґрунт потрібен для успішного вирощування цієї культури. Я одразу наводжу приклад ґрунту, на якому висаджую його сам. На своїй ділянці я маю піщаний ґрунт, що, як ви розумієте, не є чорноземом… Тому його потрібно зробити більш родючим. Отже, перед висаджуванням рокамболю я готую суміш із гною, сапропелю, торфу та попелу. За роки, протягом яких я займаюся висаджуванням рокамболю, я перепробував безліч різноманітних сумішей. Однак саме така суміш створює ідеальні умови для розвитку рослин цієї культури.
Після обробітку ґрунту та приготування суміші я одразу роблю борозну. Потім вручну викладаю в неї підготовлену суміш, у яку висаджую рокамболь на глибину не більше 4 см – для «діток» та 5 см – для зубків. Тому я вважаю, що тип ґрунту не має великого значення. Головне – підживити його та створити належні умови для рослин.
Після висаджування рокамболю я одразу вкриваю посадку соломою. Це робиться не для захисту від приморозків, а для стабілізації вологості ґрунту. Мульчування проводжу лише в міжряддях, оскільки в рядку розташована крапельна стрічка. Полив – обов’язковий, бо без нього неможливо отримати добрі результати. Однак поливати щодня не потрібно, зрошення проводжу за високої температури повітря або за відсутності опадів.
Засоби захисту рослин
Хімічні засоби на своїх посівах я зовсім не застосовую. Лише перед висаджуванням протруюю насіннєвий матеріал від хвороб та шкідників препаратом Максим XL 035 FS. І цього цілком достатньо. Завдяки такій обробці рослини рокамболю демонструють чудову вегетацію.
Тому я не розумію, навіщо вносити хімію, якщо на рослинах немає жодних проблем. Мої посадки рокамболю завжди залишаються чистими від хвороб. Якщо ж виникають якісь симптоми захворювання, я спочатку ретельно вивчаю причину, а потім вирішую, чим і як її усунути.
Бур’яни у посіві також присутні, хоча завдяки мульчі їх небагато. Тож коли сходи бур’янів з’являються, ми видаляємо їх вручну. Це нормально, коли бур’яни ростуть на землі – це свідчить про її життєздатність. Якщо їх немає, от тоді варто хвилюватися…
Щодо шкідників. Їх у ґрунті досить багато, але якщо це не шкодить рослині, то, знову ж таки, навіщо застосовувати хімію? Адже в ґрунті мешкають не лише шкідники, а й багато ентомофагів, які ними харчуються. Якщо ж шкідники починають завдавати шкоди рослинам, ми намагаємося проводити захист лише в тому місці, де вони з’являються.
На мою думку, якщо насіннєвий матеріал якісний і добре підготовлений до висаджування, то про які хвороби та шкідники може йти мова? Тому насамперед потрібно звертати увагу на насіння, яке висаджуєте в ґрунт.
Збирання
Рокамболь, висаджений восени, можна збирати наприкінці червня, а той, що висадили під зиму, – наприкінці липня. Зрозуміти, що час збирати рокамболь, досить просто. Якщо листя у верхній частині рослини почало жовтіти, а нижнє стало сухим, – це саме час. Відкладати цей процес не варто, адже цибулина продовжує всихати, зубки звільняються від лушпиння і поступово заглиблюються в ґрунт. Те саме відбувається і з «дітками»-цибулинками. А далі можуть з’явитися і процеси гниття, які можуть уразити донце цибулини.
Очищати рокамболь слід вручну, знімаючи землю, що налипла на овоч. Видаляти корінці та обрізати бадилля потрібно вже після висихання самої цибулини.
Зберігання
Після очищення рокамболь необхідно просушити. Для цього можна зв’язати по кілька головок у пучки або заплести їх у косу і розвісити в добре провітрюваному місці. Потім можна ще залишити цибулини на відкритому просторі, на сонячній стороні, щоб подовжити термін їхньої придатності.
Після повного висихання потрібно перебрати цибулечасник, щоб відібрати для зберігання лише здорові плоди. Зберігати цей овоч можна в приміщенні з температурою 10–12°С, розмістивши його в ящиках.
Рокамболь, на відміну від зимових сортів часнику, чудово зберігається – практично всю зиму, аж до квітня. Ця культура має високу врожайність, що приблизно в три-чотири рази перевищує врожайність традиційних сортів часнику. ?
Розкажіть коротко про застосування рокамболю, особливості вживання в їжу.
— На смак рокамболь нагадує одночасно і цибулю, і часник. Гострота дещо приглушена, завдяки чому досягається приємне поєднання смакових якостей. Запах м’який, ненав’язливий. Водночас, усі кулінарні властивості овоча збережені, і рокамболь чудово доповнює страви, куди зазвичай додають цибулю та часник.
Вживати його можна як у свіжому, так і в маринованому вигляді. В їжу придатна як цибулина, так і листя. Рокамболь стане чудовою приправою до м’ясних страв, салатів. Його також використовують у консервуванні. Він придатний для всіх видів термічної обробки.
Щодо користі, то рокамболь володіє всім спектром лікувальних властивостей звичайного часнику. Крім того, цей овоч містить велику кількість вітамінів, ефірні олії, аскорбінову кислоту та багато інших корисних елементів.
Цікавтеся, пробуйте, експериментуйте – і заробляйте!
І. Катеринчук, канд. с.-г. наук
журнал «Пропозиція», №9, 2020 р.