Кукурудза, як одна з ключових продовольчих та кормових культур, зберігає своє стратегічне значення як в Україні, так і на світовому рівні. Завдяки своїм видатним кормовим властивостям зерна та зеленої маси, вона користується значним попитом, займаючи чільне місце у підвищенні ефективності аграрного сектору.
Згідно з даними Мінекономіки, загальна посівна площа кукурудзи в Україні у 2025 році досягла 3,84 млн га. Станом на 1 січня 2026 року аграрії завершили збір урожаю на 89 % посівних площ, отримавши валовий збір 27,77 млн т. Середня врожайність перевищила 7,0 тонн з гектара.
Найвищий показник урожайності кукурудзи у сезоні 2025 року зафіксовано у Хмельницькій області — 10,5 т/га (2,74 млн т); Тернопільській — 9,78 т/га (1,34 млн т); Львівській — 9,31 т/га (724 тис. т); Київській — 9,18 т/га (2,84 млн т); Чернігівській — 8,82 т/га (4,25 млн т). Найбільші площі під кукурудзою зосереджені в Полтавській (455,1 тис. га), Чернігівській (412,3 тис. га), Черкаській (345,9 тис. га), Сумській (328,2 тис. га) та Вінницькій (309,1 тис. га) областях. Саме ці регіони формують так званий «кукурудзяний пояс» України та забезпечують основний обсяг виробництва зерна.
На південних територіях країни ситуація з урожайністю кукурудзи є вкрай несприятливою. Через посуху врожайність залишається низькою: у Запорізькій області — 0,88 т/га, на Одещині — 1,19 т/га, на Миколаївщині — 1,17 т/га. У Херсонській області ситуація нагадує катастрофічну. Деякі господарства повністю втратили врожай кукурудзи, і лише ті, що використовують крапельне зрошення, очікують зібрати заплановані показники.
Наразі кукурудза залишається незамінною основною кормовою культурою як в Україні, так і у світі. Майже 20% її зернового врожаю використовується на харчові потреби, 15–20% — на технічні цілі, а приблизно 50–60% — для тваринництва.
Важко переоцінити значення кукурудзи для особистих господарств. З появою скоростиглих гібридів, особливо вітчизняної селекції, які за показниками врожайності не поступаються закордонним аналогам і краще пристосовані до кліматичних умов України, її вирощування стало можливим практично в усіх регіонах країни.
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ) виступає координатором досліджень Національної академії наук України у сферах генетики, селекції та фізіології рослин. Останніми роками, спільно з Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією ННЦ «Інститут землеробства НААН», під науковим керівництвом академіка НАН України, Героя України Володимира Васильовича Моргуна, було виведено 25 гібридів кукурудзи різних термінів дозрівання. Ці гібриди внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Фактична продуктивність розроблених гібридів кукурудзи, зокрема таких як Зорень, Поліський 177 МВ, Явір 180 СВ, Суботівський 190 СВ, Київський 197, Тарас, Черкаський 227МВ, Переяславський 230 СВ, Богун, Боян 277 МВ, Чигиринський 267 СВ, ЧКГ 270 МВ, Сатурн, Черкаський 287 МВ, Корсунський 297 МВ, Комета МВ, Богдан, Достаток 300 МВ, Атлант 400 МВ, Башкіровець, Аметист та інші, в умовах державного сортовипробування становила 8,0–16,4 т/га.
Цариця полів. Селекційні здобутки кукурудзи ІФРГ НАН України
Академік НАН України Володимир Васильович Моргун присвятив понад 60 років свого життя розробкам у галузі кукупарівництва в Україні. Під його керівництвом захищено численні докторські та кандидатські дисертації з генетики та селекції кукурудзи. Його послідовники успішно працюють у агробізнесі, розв’язують проблеми продовольчої безпеки України та відстоюють її інтереси й незалежність у сфері рослинництва та насінництва. Їхні наукові досягнення в галузі селекції кукурудзи відзначені на державному рівні.
На кукурудзяному полі опорного пункту ІФРГ НАН України в селі Новоселиця Благовіщенського району Кіровоградської області академік НАН України, Герой України В. В. Моргун і лаборантка М. М. Пантелеєва
10 березня 2026 року мало б виповнитися 88 років академіку НАН України В. В. Моргуну. Це значна віха…
… Однак, 16 вересня 2025 року наукова спільнота зазнала непоправної втрати — Володимир Васильович Моргун пішов із життя. Світла пам’ять про видатного українця, творця хлібного достатку, завжди житиме серед науковців та хліборобів України, разом з його життєвим кредо: «Вперед і тільки вперед!»
Улюбленою справою та основним напрямком його досліджень протягом усього життя було поле та генетичне вдосконалення найважливіших для України сільськогосподарських культур – пшениці та кукурудзи. З його ім’ям нерозривно пов’язана продовольча безпека нашої держави.
Український селекціонер залишив хліборобам України у спадок близько 200 сортів і гібридів сільськогосподарських культур. На полях України колосяться сорти пшениці, такі як Новосмуглянка, Астарта, Богдана, Гордниця, врожайність яких давно перевищила 10 т зерна з гектара. Гібрид “цариці полів” Богдан демонструє потенціал урожайності на рівні 15–16 т/га та є взірцем людської гідності.
В. В. Моргун на дослідному полі пшениці
Пропонуємо ознайомитися з характеристиками популярних гібридів кукурудзи. Цінуйте та шануйте українське!
Гібрид Зорень. Ранньостиглий (ФАО170).
Зерно кременисто-зубоподібне, жовтого кольору. Відзначається швидкою вологовіддачею перед дозріванням. Рекомендована густота посіву на момент збирання — 90–100 тисяч рослин. Очікувана врожайність — 115,0 ц/га.
Гібрид Поліський 177МВ. Ранньостиглий (ФАО 170).
Зерно кременисто-зубоподібне, жовтого кольору. Вихід зерна становить 81,5 %. Стійкий до вилягання та ураження пухирчастою й летючою сажками. Є добрим попередником для озимої пшениці за умови раннього посіву. Максимальна врожайність — 115,4 ц/га.
Гібрид Явір 180 СВ. Ранньостиглий (ФАО 180).
Гібрид Явір 180 СВ
Скорочений вегетаційний період забезпечує дозрівання зерна в усіх кліматичних зонах України. Зерно кременисте, жовтого кольору, з високими якісними характеристиками, придатне для переробки на крупу та борошно. Максимальна врожайність — 118,0 ц/га.
До ранньостиглих гібридів також належать:
- Суботівський 190 СВ (ФАО 190). Максимальна врожайність — 117,1 ц/га.
- Київський 197 (ФАО 190). Максимальна врожайність — 139,0 ц/га.
Гібрид Тарас. Середньоранній (ФАО 220).
Зерно кременисте, жовтого кольору. Надзвичайно стійкий до вилягання, демонструє відмінний баланс між ранньостиглістю та продуктивністю. Максимальна врожайність — 143,0 ц/га.
Гібрид Переяславське 230 СВ. Середньоранній (ФАО 230).
Зерно кремнисто-зубоподібне, жовтого кольору, придатне для виробництва крупи. Рослина ремонтантна. Адаптований для вирощування на всій території України. Максимальна врожайність — 116,6 ц/га.
Гібрид Богун. Середньоранній (ФАО 250).
Гібрид Богун
Зерно кремнисто-зубоподібне, жовтого кольору, придатне для переробки на крупу. Стійкий до вилягання та хвороб. Ідеально адаптований до різноманітних умов вирощування. Гібрид швидко віддає вологу під час дозрівання, зерно добре обмолочується комбайном. Максимальна врожайність — 142,0 ц/га.
Корсунський 297 МВ. Середньоранній (ФАО 290).
Зерно зубоподібне, жовтого кольору. Відзначається високою стійкістю до посухи. Рослина ремонтантна. Характеризується стабільністю врожайності. Може бути використаний на зерно та для силосування. Максимальна врожайність зерна — 131,4 ц/га.
До середньоранніх гібридів також належать:
- Черкаський 227 МВ (ФАО230). Максимальна врожайність — 116,0 ц/га.
- Чигиринський 267 СВ (ФАО 260). Максимальна врожайність — 118,4 ц/га.
- ЧКГ 270 МВ (ФАО 270). Максимальна врожайність — 125,3 ц/га.
- Боян 277 МВ (ФАО 270). Максимальна врожайність — 132,6 ц/га.
- Сатурн (ФАО 270). Максимальна врожайність — 126,4 ц/га.
- Черкаський 287 МВ (ФАО 280). Максимальна врожайність — 121,1 ц/га.
Гібрид Достаток 300 МВ. Середньостиглий (ФАО 300).
Гібрид Достаток 300 МВ
Зерно зубоподібне, світло-оранжевого кольору, вихід зерна при обмолоті – 82 %. Гібрид високоврожайний та екологічно пластичний, що дозволяє досягти високих результатів урожайності. Формує якісну силосну масу. Потенційна врожайність силосу — 550–700 ц/га.
Гібрид відрізняється стабільно високою врожайністю при вирощуванні в різних регіонах України. За показниками продуктивності зерна та силосної маси, він є одним із найкращих у групі середньостиглих. Максимальна врожайність — 159,1 ц/га.
Гібрид Богдан. Середньостиглий (ФАО 300).
Гібрид Богдан
Зерно зубоподібне, жовтого кольору. Рослина ремонтантна. Стійкий до вилягання та хвороб. Характеризується швидким висиханням під час дозрівання, що значно знижує витрати на досушування.
Це один із кращих гібридів за урожайністю зерна у своїй групі стиглості. Максимальна врожайність зерна — 164,3 ц/га.
Гібрид Комета МВ. Середньостиглий (ФАО 300).
Зерно зубоподібне. Гібрид високопластичний, показав відмінні результати як у регіонах з доброю вологозабезпеченістю, так і з помірною кількістю опадів.
Характеризується прискореною вологовіддачею під час дозрівання. Максимальна врожайність — 120,6 ц/га.
До групи середньостиглих гібридів також належать:
- Метеор 317 МВ (ФАО 320). Максимальна врожайність — 151,0 ц/га.
- Орлик 330 МВ (ФАО 330). Максимальна врожайність — 103,4 ц/га.
Гібрид Атлант 400 МВ. Середньопізній (ФАО 400).
Зерно зубоподібне, жовтого кольору. Формує якісну силосну масу. Здатний забезпечити врожай зеленої маси понад 1000 ц/га до пізньої осені. Для своєї групи стиглості відносно швидко віддає вологу під час дозрівання зерна. Гібрид набирає популярності серед фермерів Степової зони завдяки своїй пластичності та стабільності у виробництві товарного зерна та силосу. Максимальна врожайність зерна — 141,6 ц/га.
Гібрид Башкіровець. Середньопізній (ФАО 490).
Гібрид Башкіровець
Зерно зубоподібне, світло-жовтого кольору. Універсальний гібрид як для зернових, так і для силосування. Може використовуватися для виробництва біогазу. Максимальна врожайність — 118,7 ц/га.
Гібрид Аметист. Пізньостиглий (ФАО 500).
Гібрид Аметист
Висота рослин становить 295–305 см. Зерно зубоподібне, жовтого кольору. Гібрид здатен забезпечити врожай зеленої маси до 1173 ц/га до пізньої осені. Міцність стебла є доброю, що важливо при пізньому збиранні. Максимальна врожайність — 148,3 ц/га.
Всі ці гібриди кукурудзи є результатом багаторічної праці академіка НАН України В.В. Моргуна та його учнів.
У сільськогосподарській практиці також слід враховувати, що кремениста кукурудза є більш холодостійкою, характеризується дружними сходами та інтенсивним ростом на початковому етапі розвитку.
Зубоподібна кукурудза відзначається високою врожайністю та швидкою втратою вологи зерном у період дозрівання.
Нехай кожен гібрид кукурудзи та сорт пшениці київської селекції відкриває нові можливості, а всі мрії українських хліборобів обов’язково здійсняться. Хай щедрий урожай увінчає вашу самовіддану працю! А наука, у цьому вам допоможе!
За детальною інформацією щодо придбання оригінального насіння озимої пшениці та кукурудзи звертайтеся за вказаними контактами! Запрошуємо до співпраці! Високоякісне насіння – запорука врожаю!
Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, доктор сільськогосподарських наук,
Віктор Гаврилюк, кандидат сільськогосподарських наук, ІФРГ НАН України